Отже, Національна конституційна рада, головна мета якої підготовка нової редакції Конституції, почала працювати. Її натхненник – Президент Віктор Ющенко. Він очікує від майбутньої Конституції чітких правил взаємодії між гілками влади, адже, за його словами, події, що відбуваються нині у Верховній Раді, свідчать про існування «базових фундаментальних протиріч», які залишися невирішеними в контексті конституційної реформи 2004 року.
Сьогодні Конституційна Рада затвердила робочу групу по розробці змін до Конституції, низку комісій та консультативно-експертну групу. До складу ради увійшли 97 членів, серед яких парламентарі, науковці та громадські діячі. Це, на думку секретаря Конституційної ради Марини Ставнійчук, дозволить всебічно розглянути конституційне питання.
«Партійний зріз не є лише єдиним зрізом, який сьогодні відображає суспільні реалії. І саме тому, до Національної конституційної ради, при тому, що включений 41 народний депутат, включені і представники громадськості, включені і представники наукового середовища, включені і громадські авторитети, для того, щоб Президенту, як людині, яка є громадський діячем, узгодити не лише політичні, але й суспільні інтереси», – зазначила Марина Ставнійчук.
«Регіонали» за внесення змін до чинної Конституції
Представники ж Партії регіонів переконані, що переписувати Конституцію не потрібно, варто просто внести системні зміни до чинної. А ухвалюватися вона має не на референдумі, а конституційною більшістю у Верховній Раді, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода регіоналка Олена Лукаш.
«У частині вдосконалення, надання прав місцевому самоврядуванню, децентралізації, деконцентрації влади, то ми повинні змінити цю Конституцію і завершити реформу. Але зміни до Конституції вносяться у той спосіб, який передбачений самою Конституцією: «парламент - Конституційний Суд – парламент». Жоден науковий, консультативний, дорадчий орган не має права ухвального голосу щодо змін до Конституції. Що стосується мрій про так звану нову Конституцію і про позбавлення парламенту права впливати на таку Конституцію, то це ознаки узурпації влади, і ми ніколи такого сценарію не допустимо», – зазначила Олена Лукаш.
Референдум може призвести до конфлікту?
У Блоці Юлії Тимошенко вважають, що з принципових конституційних питань в суспільстві немає єдності, тому референдум може призвести до конфлікту.
Члени Конституційної ради кажуть: зважаючи на склад та настрої, робота буде важкою. На думку конституційного судді у відставці Миколи Козюбри, проект Конституції може бути підготовлений упродовж кількох місяців, інша річ, наскільки може затягтися його обговорення.
Микола Козюбра: «Є різні думки. Більше того, в основі яких лежать [не стільки] загальнодержавні інтереси, скільки інколи лежать корпоративні інтереси. Мені зараз важко прогнозувати, як надовго ця робота затягнеться. Але загалом проект Конституції може бути підготовлений десь протягом 2-3 місяців. А наскільки затягнеться його обговорення, прогнозувати важко».
Зміни до Конституції, ухвалені наприкінці 2004 року, діють уже два з половиною роки. Політична реформа урізала частину президентських повноважень і передала їх Прем’єру. Однак, на думку експертів, проблема у тому, що у цій редакції Основного Закону порушена система стримувань та противаг, а повноваження різних гілок влади прописані нечітко.
Сьогодні Конституційна Рада затвердила робочу групу по розробці змін до Конституції, низку комісій та консультативно-експертну групу. До складу ради увійшли 97 членів, серед яких парламентарі, науковці та громадські діячі. Це, на думку секретаря Конституційної ради Марини Ставнійчук, дозволить всебічно розглянути конституційне питання.
«Партійний зріз не є лише єдиним зрізом, який сьогодні відображає суспільні реалії. І саме тому, до Національної конституційної ради, при тому, що включений 41 народний депутат, включені і представники громадськості, включені і представники наукового середовища, включені і громадські авторитети, для того, щоб Президенту, як людині, яка є громадський діячем, узгодити не лише політичні, але й суспільні інтереси», – зазначила Марина Ставнійчук.
«Регіонали» за внесення змін до чинної Конституції
Представники ж Партії регіонів переконані, що переписувати Конституцію не потрібно, варто просто внести системні зміни до чинної. А ухвалюватися вона має не на референдумі, а конституційною більшістю у Верховній Раді, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода регіоналка Олена Лукаш.
«У частині вдосконалення, надання прав місцевому самоврядуванню, децентралізації, деконцентрації влади, то ми повинні змінити цю Конституцію і завершити реформу. Але зміни до Конституції вносяться у той спосіб, який передбачений самою Конституцією: «парламент - Конституційний Суд – парламент». Жоден науковий, консультативний, дорадчий орган не має права ухвального голосу щодо змін до Конституції. Що стосується мрій про так звану нову Конституцію і про позбавлення парламенту права впливати на таку Конституцію, то це ознаки узурпації влади, і ми ніколи такого сценарію не допустимо», – зазначила Олена Лукаш.
Референдум може призвести до конфлікту?
У Блоці Юлії Тимошенко вважають, що з принципових конституційних питань в суспільстві немає єдності, тому референдум може призвести до конфлікту.
Члени Конституційної ради кажуть: зважаючи на склад та настрої, робота буде важкою. На думку конституційного судді у відставці Миколи Козюбри, проект Конституції може бути підготовлений упродовж кількох місяців, інша річ, наскільки може затягтися його обговорення.
Микола Козюбра: «Є різні думки. Більше того, в основі яких лежать [не стільки] загальнодержавні інтереси, скільки інколи лежать корпоративні інтереси. Мені зараз важко прогнозувати, як надовго ця робота затягнеться. Але загалом проект Конституції може бути підготовлений десь протягом 2-3 місяців. А наскільки затягнеться його обговорення, прогнозувати важко».
Зміни до Конституції, ухвалені наприкінці 2004 року, діють уже два з половиною роки. Політична реформа урізала частину президентських повноважень і передала їх Прем’єру. Однак, на думку експертів, проблема у тому, що у цій редакції Основного Закону порушена система стримувань та противаг, а повноваження різних гілок влади прописані нечітко.