Міжнародний день рідної мови

Першим обмежив уживання української мови московський цар Петро І, який 1720 року за­бо­ронив Києво-Печерській та Чернігівській друкарням друкувати українські книги. За царювання Катерини ІІ російський уряд вилучив у насе­лен­ня українські букварі, заборонив богослужіння українською мовою і пе­ре­вів на російську мову викладання в школах та у Києво-Мо­ги­лян­ській академії.

«Ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може»

Імператор Олександр ІІ роз­поря­див­ся закрити українські неділь­ні школи. А міністр внутрішніх справ Петро Валу­єв своїм циркуляром 1863 ро­ку заборонив видавати українською мо­вою підруч­ни­ки та ре­лігійну літера­ту­ру, оскільки, на його переко­нан­ня, «ніякої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може».

Скликана Олександром ІІ так звана «Особлива нарада для при­пи­нення українофільської пропаганди» дійшла висновку: «Допустити окрему літературу на українськім наріччі значило б створити тривку основу для переконання в можливості відділення України від Росії».

Тотальна заборона всього українського

За висновками Особливої наради Олександр ІІ підписав 18 травня 1876 ро­ку у місті Емсі указ про заборону видання в Російській імпе­рії укра­їнських книг, часописів і текстів до нот. Указ забороняв також вик­ла­дання ук­раїн­сь­кою мовою у школах і театральні вистави та публічні ви­сту­пи укра­їн­ською мовою. Прем’єр-міністр Петро Сто­липін заборонив ре­єс­т­ру­вати українські видав­ництва як «інородческіє». А імператор Микола ІІ у перший же день І Світової війни заборонив усю ук­раїнську пресу.

Утиски російським урядом української мови припинилися тільки з розпа­дом Російської імпе­рії, а 24 березня 1918 року Центральна Рада надала українській мові ста­тус дер­жав­ної.