Ребекка ГармсР.С.: Пані Гармс, чи, на Вашу думку, не слід було б спершу провести масштабну інформаційну кампанію в Україні щодо НАТО, адже багато українських громадян не мають повного уявлення про діяльність Північноатлантичного альянсу?
Р.Г.: Так, але якщо дебати про НАТО блокують парламент, то це дуже погано. Україна має багато проблем, країна має провести чимало соціальних реформ, реформ цілої правової системи тощо. І якщо це блокується через дебати в парламенті щодо НАТО, це є дуже поганим сигналом для українських громадян.
Р.С.: Тож, на Вашу думку, зараз не час дебатувати питання про потенційний вступ Києва до альянсу...
Р.Г.: Ні. Я думаю, Верховна Рада має визначити за пріоритет питання, як покращувати ситуацію громадян України. Інтереси людей мають бути в центрі роботи Ради.
Р.С.: Пані Гармс, нещодавно Світова організація торгівлі ухвалила рішення про вступ України до своїх лав. Чи вважаєте Ви це позитивним кроком для Києва в напрямку членства в Євросоюзі?
Р.Г.: Членство в СОТ принесе деякі переваги, деякий поступ. Збільшиться інвестиційна діяльність, конкуренція, можливо, зменшаться ціни на деякі товари. Я сподіваюся, що, можливо, Україна буде здатною створити більше робочих місць. Та водночас, якщо ви маєте більше конкуренції, то виникнуть певні проблеми. Приміром, я дізналася, що у секторі сільського господарства чи у фінансовому секторі можуть виникнути певні проблеми. Але я думаю, що, як ми бачили в інших країнах, переваг буде більше.
Р.С.: Чи вступ до СОТ допоможе Україні в майбутньому вступити до Євросоюзу?
Р.Г.: Так, я думаю, що це позитивний крок, щоб наблизитися до ЄС.
Р.С.: А Ви особисто підтримуєте членство Києва в Євросоюзі?
Р.Г.: Я завжди говорила, що для мене Україна є європейською державою, і, якщо вона виконає Копенгагенські критерії, звичайно, може претендувати на членство в ЄС. Це передбачають основні угоди Євросоюзу. Але, оскільки я знаю ситуацію в Україні, цього найближчими роками не станеться.
Р.С.: У Європарламенті існує свого роду лобі, яке підтримує вступ Києва до Євросоюзу. Воно складається насамперед із польських євродепутатів, також до нього входить британець Чарльз Таннок. А Ви належите до цього лобі?
Р.Г.: Так, я входжу до цього лобі, але інколи я не зовсім поділяю поглядів пана Таннока та деяких польських колег. Тому що, наприклад, поляки дуже підтримують ідею входження України до ЄС, але водночас вони поводять себе дуже антиєвропейськи. Тож існують дуже складні стратегії серед польських членів Європарламенту, а також у парламенті Польщі. І вони не полегшують роботу для нас, тих, хто лобіює європейські перспективи України.
Р.С.: Нещодавно Київ вирішив чергову суперечку з Москвою щодо постачання газу. Які уроки має винести Україна з цього диспуту?
Р.Г.: Моє бачення газової проблеми в Україні було завжди тим самим. Україна як країна дуже сильно залежить від імпорту газу з Росії. Знизити цю залежність – ось що має бути в центрі української енергетичної стратегії. І я дуже часто під час переговорів з українськими політиками згадувала, що бачу стратегію ефективності як найважливіший інструмент для України, щоб зменшити залежність. Також добра співпраця з європейськими країнами була б другим інструментом. Я думаю, що Україна перебуває на шляху до Європи і вона потребує підтримки Євросоюзу. І через це члени ЄС повинні пересвідчитися, що українці завжди отримують газ за справедливу ціну.