Чи не головною практичною вправою на подібних курсах є спонтанне знайомство на вулиці. А що більшість відвідувачів курсів – молодь, то завданням для юнаків є знайомство з дівчатами, а для дівчат – із хлопцями. Молоді люди навіть змагаються одне з одним за кількість здобутих телефонів і призначених побачень.
Втім, не завжди варто починати аж так радикально. Якщо людина соромиться звертатися до когось особисто, фахівці радять спробувати подзвонити по телефону до магазину, якоїсь фірми, на радіо чи телебачення. Ситуацію знайомства можна «програти» вдома, перед дзеркалом, а теми і варіанти розмови продумати заздалегідь. Варто також записати те, що ви хочете сказати під час розмови. Не завадить і робити якісь «домашні заготовки», адже найкращий експромт завжди добре підготовлений.
Варто розібратися в собі глибше
Проте всі ці поради, хоча й добрі, але, швидше, суто технічні. Та щоб остаточно позбутися сором’язливості, варто спробувати розібратися в собі глибше.
Психолог Микола Нарицин вважає, що у кожної невпевненої в собі людини є свій особистий контролер, під чиїм впливом вона перебуває. Це можуть бути батьки, вчитель, старший друг чи колега. Сором’язлива людина постійно відчуває на собі погляд, що оцінює, і постійне невдоволення цього контролера. Та як би вона не старалася, навряд чи їй вдасться одержати його схвалення. Адже для нього пригнічення слабшого є основним засобом самоствердження, хоча найчастіше він і сам цього не усвідомлює. Постійна низька оцінка людини значущою для неї особистістю розвиває комплекс невдахи і підсилює сором’язливість. Тож єдиний вихід, стверджує пан Нарицин, вийти з-під впливу свого контролера. Необхідно позбутися його тиску й опіки, психологічно, а, можливо, й фізично дистанціюватися від нього. Щоправда, спочатку треба визначити, хто є для вас цим контролером. Адже зазвичай це хтось із близьких, і людина просто не усвідомлює його тиску на неї.
А от найгірший спосіб позбутися сором’язливості – це знайти когось слабшого і самостверджуватися за його рахунок. І ще: невпевнені в собі люди так бояться помилитися, що часом воліють навіть не пробувати щось робити. Але відомо, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. А тому лишіть собі право на помилку – і ви відчуєте себе значно впевненішими.
Втім, не завжди варто починати аж так радикально. Якщо людина соромиться звертатися до когось особисто, фахівці радять спробувати подзвонити по телефону до магазину, якоїсь фірми, на радіо чи телебачення. Ситуацію знайомства можна «програти» вдома, перед дзеркалом, а теми і варіанти розмови продумати заздалегідь. Варто також записати те, що ви хочете сказати під час розмови. Не завадить і робити якісь «домашні заготовки», адже найкращий експромт завжди добре підготовлений.
Варто розібратися в собі глибше
Проте всі ці поради, хоча й добрі, але, швидше, суто технічні. Та щоб остаточно позбутися сором’язливості, варто спробувати розібратися в собі глибше.
Психолог Микола Нарицин вважає, що у кожної невпевненої в собі людини є свій особистий контролер, під чиїм впливом вона перебуває. Це можуть бути батьки, вчитель, старший друг чи колега. Сором’язлива людина постійно відчуває на собі погляд, що оцінює, і постійне невдоволення цього контролера. Та як би вона не старалася, навряд чи їй вдасться одержати його схвалення. Адже для нього пригнічення слабшого є основним засобом самоствердження, хоча найчастіше він і сам цього не усвідомлює. Постійна низька оцінка людини значущою для неї особистістю розвиває комплекс невдахи і підсилює сором’язливість. Тож єдиний вихід, стверджує пан Нарицин, вийти з-під впливу свого контролера. Необхідно позбутися його тиску й опіки, психологічно, а, можливо, й фізично дистанціюватися від нього. Щоправда, спочатку треба визначити, хто є для вас цим контролером. Адже зазвичай це хтось із близьких, і людина просто не усвідомлює його тиску на неї.
А от найгірший спосіб позбутися сором’язливості – це знайти когось слабшого і самостверджуватися за його рахунок. І ще: невпевнені в собі люди так бояться помилитися, що часом воліють навіть не пробувати щось робити. Але відомо, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. А тому лишіть собі право на помилку – і ви відчуєте себе значно впевненішими.