Володимир Вернадський. Фото з фондів Центрального державного архіву кінофотофонодокументів України |
Він навчався в університеті у Петербурзі, стажувався в університетах Німеччини, Італії, Швейцарії, Австрії та Франції. Згодом професор Вернадський викладав в університетах Москви, Києва, Берліна, Праги та Парижа і був ректором Таврійського університету у Сімферополі.
Я хочу зрозуміти ті сили, які криються в матерії, я хочу пізнати ті причини, які змушують її виявлятися у тих правильних, математично гармонійних формах, що в них ми всюди бачимо і відчуваємо її. І одна з ланок цієї гармонії матерії – ми самі і всі живі істоти.
Вчення про біосферу та ноосферу
На початку травня 1918 року Вернадський переїхав до Києва і тут очолив роботу з організації Української Академії Наук. А в листопаді Установче зібрання Академії одноголосно обрало Вернадського її президентом.
У травні 1921 року у своїй лекції у Будинку літераторів у Петрограді Вернадський вперше публічно виклав ідеї космічності живої речовини, яка складає біологічну оболонку Землі – біосферу. Пізніше Володимир Вернадський та його послідовники розвинули ці ідеї у вченні про ноосферу або розумову оболонку планети.
Мені судилося сказати людству нове в тому вченні про живу речовину, яке я створюю, це моє покликання, мій обов’язок, покладений на мене, який я повинен проводити в життя – як пророк, що відчуває всередині себе голос, який закликає його до дії.