Останній виток напруженості навколо питання НАТО виник після того, як 15 січня Президент Віктор Ющенко, Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко і Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк звернулися з листом до Генерального секретаря НАТО. У цьому листі вони заявили, що Україна розраховує на приєднання до Плану дій щодо членства у альянсі під час наступного саміту Україна-НАТО, що проходитиме в Бухаресті 2-4 квітня. Того ж дня через те, що документ підписав спікер, було зірване засідання парламенту.
А лідер опозиції Віктор Янукович вирішив особисто поїхати до штаб-квартири Альянсу, щоб переконати Генерального секретаря НАТО Яапа де Гооп Схефера у тому, що питання про підготовку до вступу України в альянс не на часі. Говорить член Партії регіонів Ганна Герман:
«Віктор Янукович висловлює думку про те, що в тій ситуації, яка склалася в Україні у зв’язку з відповідним «Листом трьох», єдиним виходом із ситуації він бачить зняття з порядку денного Бухарестського саміту питання про ймовірне приєднання України до Плану (дій щодо) членства».
У той же час позиція Партії регіонів отримала потужну підтримку з Москви. Протягом тижня президент Росії Володимир Путін погрозив Україні ракетами у випадку, якщо вона вступить до НАТО.
Володимир Путін:
«Не лише сказати, подумати страшно, що Росія що у відповідь на це, або на розміщення в Україні такого ж позиційного району, Росія націлить на Україну свої ударні ракетні системи!»
Проте насправді не йдеться не лише про розташування в Україні американських протиракетних систем, не йдеться навіть про саме членство України в НАТО. На цьому наголосив посол Сполучених Штатів в Україні Вільям Тейлор.
Вільям Тейлор:
«Україна ще не готова просити членства, і Альянс не готовий їй його надати. Питання, яке обговорюється зараз, це початок дискусій і підготовки до можливого членства у майбутньому. Якщо глави всіх держав-членів НАТО на саміті в Бухаресті вирішать сказати «так» українському бажанню приєднатися до ПДЧ, немає жодної гарантії, що це призведе до членства через певну кількість років. Немає жодної гарантії».
Про це ж мовиться і в документі, який намагається отримати Україна: участь у Плані дій щодо членства жодним чином не гарантує вступ країни до Альянсу. І про це знали б громадяни України і пам’ятав би і сам пан Янукович, якби він послідовно виконував свої обіцянки. Зокрема ту, яку Віктор Янукович у вересні 2006 року, тоді у ранзі Прем’єр-міністра, дав на зустрічі з Генеральним Секретарем НАТО в Брюсселі.
Віктор Янукович:
«Треба бути послідовними. Ми переконалися у тому, що за останніх два роки підтримка суспільства знизилась. Це означає, що сьогодні є необхідність значно посилити інформаційну політику, що ми і будемо робити».
Віктор Янукович обіцяв не лише більше інформувати українців про Альянс. Він планував вступ України до НАТО вже нинішнього року. І про це лідеру Парії регіонів нагадав міністр закордонних справ у його тодішньому уряді Борис Тарасюк.
Борис Тарасюк:
«Партія регіонів, на відміну від комуністів, послідовно підтримувала курс на членство в НАТО, починаючи з 2002 року, голосування у Верховній Раді, 2003 році, 19 червня, коли було прийнято «Закон про Основи Національної Безпеки», який передбачає безумовний вступ до НАТО, за який Партія регіонів голосувала. Нагадаю, у 2004 році було урядом Януковича запропоновано і затверджено Указом тодішнього Президента Кучми «Стратегія економічного і соціального розвитку», яка передбачала у 2008 році вже вступ до НАТО».
Що таке План дій?
Отже, що таке План дій щодо членства в НАТО? Відповідає представник Державного Департаменту США, і ймовірно, майбутній посол США при НАТО, Курт Вокер
Курт Вокер:
«НАТО має Інтенсифікований діалог щодо членства, і Україна є у цій програмі, НАТО також має План дій щодо членства. Це програма допомоги країнам, які намагаються наблизитися до Альянсу. Ми розглядаємо це питання у контексті людського розвитку.
Що ми можемо зробити для того, щоб зміцнити демократію, ринкову економіку, верховенство права, права людини, безпеку? Йдеться і про інтеграцію до міжнародних організацій, глобальну економіку. Тож те, що ми робимо, як країна, Сполучені Штати, що робить НАТО і Європейський Союз, і що ці країни роблять самі і для себе – вони шукають шляхів для того, щоб реформувати свою систему управління і збудувати міцніше, здоровіше та краще суспільство і свою країну. Ми віримо, що таким чином ми досягаємо кращого для всього регіону».
План Дій щодо членства з’явився на Вашингтонському саміті НАТО у 1999 році. На цьому саміті три країни Центральної Європи, Польща, Чехія та Угорщина стали членами Альянсу. Але інші країни регіону, які також висловили бажання стати членами НАТО, ще не були готові до цього. Тож для того, щоб їм допомогти у цій підготовці і було запропоновано цей план. З чого він складається і хто готує цей план? За роз’ясненнями Радіо Свобода звернулося до директора Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України Олександра Сушка.
Олександр Сушко:
«План складається з тих основних розділів, їх п’ять, які прописані в рамковому документі 1999 року, і стосується він економічних, політичних питань, військової та оборонної сфери і також ресурсного забезпечення та міжнародної співпраці в рамках НАТО. Пріоритети для кожної країни формулюються окремо, виходячи з тих проблем, які потрібно вирішувати в першу чергу. І тому самі країни-претенденти самі формулюють проект плану дій для себе. А потім він узгоджується на рівні Альянсу і таким чином стає взаємо зобов''язуючим міжнародним документом».
Якщо йдеться фактично про план внутрішніх реформ, то чому Україна сама не спроможна їх запланувати і втілити?
«Україні, як країні з доволі низькою виконавчою дисципліною, важливо мати такі плани і зобов’язання, які мали б міжнародний характер, тому що додає стимулу і в більшій мірі мобілізує державний апарат на здійснення цих зобов’язань. Звісно, якби ми мали справу з ідеальним державним апаратом, то напевно, нам би це не було потрібно. Але за умов відсутності затвердженої програми уряду, що було реальністю протягом кількох років, подібні документи інколи відігравали роль чи не зобов’язуючого документа, в якому чітко було прописана логіка внутрішніх реформ. Це стосується і планів з Європейським Союзом, і планів з НАТО».
Різним країнам був потрібний різний час для того, щоб увійти на рівних до клубу розвинутих демократичних держав. Наприклад, балтійським країнам вистачило 5 років, Албанія і Македонія, які отримали запрошення приєднатися до ПДЧ одночасно з ними, перебувають на підготовчому етапі вже майже 9 років. Скільки міг би потривати цей процес в Україні? На це питання відповідає посол Словаччини в Києві Урбан Руснак.
Урбан Руснак:
«Скільки цей процес триватиме? Словаччина була в ПДЧ чотири роки. Є країни, які перебувають в ПДЧ 8-10 років. Я думаю, що Україні потрібно розраховувати до вступу в НАТО, якщо буде таке бажання, на підготовчий період в ПДЧ не менше, ніж 5-6 років».
Ще скептичніше про термін, який буде потрібний Україні для того, щоб стати економічно розвинутою демократичною країною з відповідальною владою, оцінив спікер Українського парламенту Арсеній Яценюк: «В кращому випадку вступ до НАТО станеться років через 10».
Але в будь-якому випадку, цьому передуватиме референдум, нагадує посол США Вільям Тейлор: «Це ясно, що перед тим, як постане питання членства, український народ буде мати змогу висловитися про це».
Дві спроби провалились, а третя?
Україна уже двічі мала можливість приєднатися до плану реформ, які могли підготувати її до того, щоб бути спроможною стати членом Альянсу.
Перший шанс був тоді, коли Україна ухвалила вже згаданий «Закон про Основи Національної Безпеки» і офіційно заявила, що вона зацікавлена стати членом Альянсу. На Празькому саміті НАТО 2002 року Президент Леонід Кучма планував подати офіційну заявку на приєднання до Плану дій щодо членства. Але через постійні скандали, що супроводжували Президента Кучму від часу справи Ґонґадзе, в НАТО порадили Україні не подавати заявку.
Вдруге Україна змарнувала свій шанс після Помаранчевої революції. Так тоді представляв свою візію майбутнього України Президент ВІктор Ющенко.
Віктор Ющенко:
«Вступ України до Європейського Союзу — це подолання поділів у Європі, це нова потужність нашої цивілізації, вступ України до Альянсу — це якісно новий рівень стабільності на стратегічно важливому просторі від Варшави до Тбілісі і Баку».
Очікування партнерів від помаранчевої коаліції були великі. Але незабаром вона розпалася. І у 2006 році Прем’єр- міністр Віктор Янукович у Брюсселі зажадав від НАТО «паузи» у стосунках.
Тепер питання НАТО знову стало предметом політичних торгів. Ось що сказав в інтерв’ю Радіо Свобода депутат від Партії регіонів Тарас Чорновіл.
Тарас Чорновіл:
«Проблема, чесно кажучи, не в НАТО. Проблема НАТО в Україні є маргінальна. Проблема у тому, що коли більшість і меншість мають практично порівну голосів, то виникають обставини, за яких треба дуже чітко виробити цей алгоритм більшості і меншості, щоб не було спокуси десь тихенько перетиснути, спокуси дрібного шулерства».
Але проблема не зводиться лише до дій опозиції, яка намагається повернутися до влади, спекулюючи питанням НАТО. Лист, підписаний Президентом, Прем’єром і спікером, мав продемонструвати єдність української влади у питанні приєднання до Плану дій. Але партнери по НАТО, і особливо ті, які скептичніше ставляться до України, не могли не помітити, що і у владному таборі між Президентом і Прем’єром точиться боротьба за владу.
Методи цієї боротьби не лише несумісні з можливістю членства України в Альянсі, але й підривають національні інтереси України, говорить експерт Британської Оборонної Академії Джеймс Шерр. Працівник державної інституції у розмові з Радіо Свобода наголосив, що висловлює власну точку зору, яка може відрізнятися від позиції уряду.
Джеймс Шерр:
«Вже коли цей лист надійшов, було очевидно, що стабільність уряду і коаліції є під загрозою завдяки діям дуже впливових людей з президентського табору. Також партнерам України в НАТО стало очевидним, що «політикування» бере гору над політикою і національними інтересами у багатьох ключових інституціях. Було звільнено справжнього фахівця, міністра оборони Анатолія Гриценка. І особливо спосіб, у який його звільнено, а також неминуча втрата частини його команди, звичайно, вплинули на позицію партнерів по НАТО. І це попри те, що Юрій Єхануров, який очолив міністерство, є компетентною, порядною людиною євроатлантичних поглядів. Але це очевидно політичний крок, який немає ширшого підґрунтя».
Подібна картина і з Радою Національної Безпеки і Оборони, яка, на думку британського експерта, замість того, щоб опікуватися проблемами безпеки і оборони, перетворилася на політичний інструмент у боротьбі проти Прем’єра і уряду. Джеймс Шерр говорить, що саме це породжує сумніви в НАТО щодо подальшої долі України. І це питання для НАТО має набагато більшу вагу, ніж те, чи буде Україна членом Альянсу, чи ні.
Джеймс Шерр:
«Це відкрита таємниця, що деякі лідери в президентському істеблішменті вважають, що «знищення» Юлії Тимошенко має бути важливішим, ніж будь-яка інша діяльність. Якщо коаліція переформатовуватиметься в парламенті, це викличе серйозні питання щодо законності не лише в НАТО, але й всередині України. Тому для НАТО питання полягає не в тому, чи надавати Україні План дій щодо членства, а в тому, щоб країна була політично та економічно спроможною його виконати».
За словами британського експерта, НАТО зацікавлене «не у щирості, а у міцності української заявки». І цим, на його думку, а не позицією Росії щодо розширення НАТО продиктовані сумніви європейських партнерів, про які ми чуємо дедалі більше напередодні Бухарестського саміту.
Джеймс Шерр:
«Україні потрібно навести порядок у власному домі, щоб не бути такою вразливою. Раніше, навіть якщо Росія протестувала, але країни-кандидати були готові до вступу, навіть ті держави, які вагалися, давали згоду. Бо вони не могли допустити того, щоб Росія мала вето на розширення НАТО. Коли Україна сама зіпнеться на ноги і буде готова сама себе відстоювати, вона побачить, що НАТО буде схильне сказати «так».
У іншому випадку, мрії про міцну, стабільну, процвітаючу Україну в об’єднаній Європі так і залишаться мріями. Принаймні ще якийсь час.
Матеріали до теми:
Історична правда – найпереконливіший аргумент на шляху вступу країни до НАТО, вважають чеські аналітики
Полiтичного рiшення щодо вступу України та Грузiї до НАТО поки що не ухвалено, але новi демократiї в Європi мають право подати заявку на вступ – представник альянсу Американські сенатори ставлять під сумнів запрошення Путіна на саміт НАТО й закликають надати Україні План дій для членства Німеччина і Франція не підтримують намагання України і Грузії приєднатися до НАТО через побоювання зачепити інтереси Росії – The Washington Post Канцлер Німеччини – проти вступу України і Грузії до НАТО Навіть якщо Україні не запропонують в Бухаресті плану дій щодо НАТО, це нічого не змінить у напрямку наближення – представник Держдепартаменту США НАТО не змагається з Росією, запевняє представник Держдепартаменту США Путін знову згадав про Україну та НАТО На засіданні міністрів закордонних справ країн НАТО в четвер жодного рішення щодо України не ухвалили – нема консенсусу Розширення НАТО в Бухаресті може і не бути Кондоліза Райс із осторогою ставиться до перспектив України і Грузії отримати План дій для членства в НАТО на саміті в квітні Роберт Сіммонз: Україна і Грузія, ймовірно, не приєднаються до Плану дій для членства в НАТО на квітневому саміті в Бухаресті Стівен Пайфер сподівається, що Україна приєднається до Плану дій щодо членства в НАТО Що очікувати Україні на Бухарестському саміті НАТО? (Коментарі вашингтонських експертів)
