Рівняни першими почали бити на сполох, коли у січні провели громадські слухання на тему проблем моралі і духовності молодого покоління в усіх районних центрах. Пропозиції були покладені на стіл Президентові, котрий відреагував миттєво, підписавши Указ про проведення 26 березня Загальнонаціонального форуму інтелігенції.
На Рівненщині і Волині схожі погляди на проблему і бачення її подолання. Настоятель Свято-Покровської громади села Маяки Михайло Бучак переконаний: для морального одужання країни необхідно підлікувати спочатку освіту.
Михайло Бучак: «Я відкриваю підручник історії своєї дитини і не хочу його читати. Я із сумом дивлюся на свою дитину. І розумію, наскільки їй вивчати важко ідеали української нації на тих підручниках, які вона сьогодні має. Тому я вважає, що потрібно найперше акцентувати увагу Міністерства освіти, державних чиновників на тому, що ми називаємо нашим багатством – на наших дітях».
Півмільйона гривень на книговидавництво виділили цього року на Волині. Однак те, що добре на загальноукраїнському тлі, тоне в арсеналах закордонних бестселерів, які потрапляють на прилавки найбільших книжкових ринків контрабандним шляхом. На цьому наголосив депутат Волинської обласної ради Іван Корсак. Бідою українців є й величезна неувага держави до своєї історії, зазначив він.
Іван Корсак: «На приміщенні пресвятої базиліки в Холмі досі немає меморіальної дошки, яка б засвідчила, що там похований король Данило Галицький. Два наступних українських королі – Юрій Перший та Юрій Другий – поховані у Володимирі-Волинському, і там, на місці, де орієнтовно вони поховані, влітку росте гичка і гребуться курі… Не можемо бодай скромно їх пошанувати…».
«Не політики мають визначати, яким шляхом іти державі, а інтелігенція»
На волинських теренах традиційно докладалося більше зусиль вихованню патріотичної молоді. Втім, роботу гальмує відсутність достатньої законодавчої бази для захисту трьох державницьких китів – мови, культури, традицій, – констатувала Олеся Ковальчук, яка свого часу, в 1994 році, була учасницею Світового конгресу українців.
Олеся Ковальчук: «Здавалося, буде очищення, катарсис… Але дивлюся я тепер на ті свої папірці, а проблеми ті самісінькі, наросло ще більше… Хочеться думати, що влада таки мусить осмислити ці прорахунки».
Місцева інтелігенція переконана: економічні і політичні негаразди, навіть за умови жорсткого тиску і конкуренції з боку інших країн, відійдуть лише за умови збереження моральних устоїв нації, підкріплених Законом. Тому, як зазначив автор раніше розробленої і з певних причин загальмованої Концепції гуманітарного розвитку, академік Микола Жулинський, «не політики мають визначати, яким шляхом іти державі, а інтелігенція. І наша мета – зробити так, щоб ці голоси з областей були визначальними в державній політиці України».
Вихід зі становища волинська інтелігенція вбачає у розробці Національної програми морального виховання, котра ґрунтувалася б на християнській моралі та національній ідеї, удосконаленні українського національного інформаційного простору, створенні нової програми для шкільних підручників, забезпеченні національної спрямованості освіти, відродженні інституту сім’ї.
Результати громадських слухань будуть узагальнені разом із пропозиціями з інших областей, що мало б посприяти виробленню стратегії вирішення гуманітарних проблем на загальнонаціональному рівні.
На Рівненщині і Волині схожі погляди на проблему і бачення її подолання. Настоятель Свято-Покровської громади села Маяки Михайло Бучак переконаний: для морального одужання країни необхідно підлікувати спочатку освіту.
Михайло Бучак: «Я відкриваю підручник історії своєї дитини і не хочу його читати. Я із сумом дивлюся на свою дитину. І розумію, наскільки їй вивчати важко ідеали української нації на тих підручниках, які вона сьогодні має. Тому я вважає, що потрібно найперше акцентувати увагу Міністерства освіти, державних чиновників на тому, що ми називаємо нашим багатством – на наших дітях».
Півмільйона гривень на книговидавництво виділили цього року на Волині. Однак те, що добре на загальноукраїнському тлі, тоне в арсеналах закордонних бестселерів, які потрапляють на прилавки найбільших книжкових ринків контрабандним шляхом. На цьому наголосив депутат Волинської обласної ради Іван Корсак. Бідою українців є й величезна неувага держави до своєї історії, зазначив він.
Іван Корсак: «На приміщенні пресвятої базиліки в Холмі досі немає меморіальної дошки, яка б засвідчила, що там похований король Данило Галицький. Два наступних українських королі – Юрій Перший та Юрій Другий – поховані у Володимирі-Волинському, і там, на місці, де орієнтовно вони поховані, влітку росте гичка і гребуться курі… Не можемо бодай скромно їх пошанувати…».
«Не політики мають визначати, яким шляхом іти державі, а інтелігенція»
На волинських теренах традиційно докладалося більше зусиль вихованню патріотичної молоді. Втім, роботу гальмує відсутність достатньої законодавчої бази для захисту трьох державницьких китів – мови, культури, традицій, – констатувала Олеся Ковальчук, яка свого часу, в 1994 році, була учасницею Світового конгресу українців.
Олеся Ковальчук: «Здавалося, буде очищення, катарсис… Але дивлюся я тепер на ті свої папірці, а проблеми ті самісінькі, наросло ще більше… Хочеться думати, що влада таки мусить осмислити ці прорахунки».
Місцева інтелігенція переконана: економічні і політичні негаразди, навіть за умови жорсткого тиску і конкуренції з боку інших країн, відійдуть лише за умови збереження моральних устоїв нації, підкріплених Законом. Тому, як зазначив автор раніше розробленої і з певних причин загальмованої Концепції гуманітарного розвитку, академік Микола Жулинський, «не політики мають визначати, яким шляхом іти державі, а інтелігенція. І наша мета – зробити так, щоб ці голоси з областей були визначальними в державній політиці України».
Вихід зі становища волинська інтелігенція вбачає у розробці Національної програми морального виховання, котра ґрунтувалася б на християнській моралі та національній ідеї, удосконаленні українського національного інформаційного простору, створенні нової програми для шкільних підручників, забезпеченні національної спрямованості освіти, відродженні інституту сім’ї.
Результати громадських слухань будуть узагальнені разом із пропозиціями з інших областей, що мало б посприяти виробленню стратегії вирішення гуманітарних проблем на загальнонаціональному рівні.