«Не забирайте «В’язівок» – останню надію на одужання!» – із такими плакатами близько трьох десятків хворих прийшли до стін облдержадміністрації. Пацієнти розповідають, що, провівши кілька тижнів у санаторії посеред лісу в Павлоградському районі, більшість із них почувалися краще. Цього року заклад на 25 ліжко-місць закрили, і тепер хворі не знають, чи зможуть взагалі десь проходити курс лікування.
Пацієнт санаторію Олег зауважив: «Закривається санаторій, який міг приймати бацилярних хворих. Всі решта таких хворих приймати не можуть.Нас лишають без санаторного лікування».
В облдержадміністрації заспокоюють: усе законно. Лісовий санаторій закрили, за рішенням обласної ради, як нерентабельний медичний заклад. На момент останньої перевірки, за даними обласної влади, у санаторії лікувалося всього троє хворих, тоді як заклад розрахований на 25 пацієнтів.
Голова облдержадміністрації Віктор Бондар впевнений, що закриття санаторію дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти.
«Що стосується цього закладу, він на 25 ліжок. Вони не завжди зайняті... У той час, як в області є багато інших місць, де проводиться лікування на туберкульоз. Тобто, поліпшується лікування в одному якомусь закладі замість того, щоб утримувати 10 неефективно», – зазначив Віктор Бондар.
В обласному управлінні охорони здоров’я до цього додають ще одне: санаторій «В’язівок» був небезпечним для населених пунктів, що розташовані поряд. Із 2000 року піднімалося питання про його закриття.
Керівник обласного управління охорони здоров’я Валентина Гінзбург зауважила: «Цей заклад розташований за 2,5 кілометри від села. Артезіанська вода. Немає висновків санстанції, які б казали – так, це має право на життя. Усі стоки з санаторію не обеззаражуються і йдуть у ті землі, на яких живуть селяни».
Офіційно зареєстрованих з відкритою формою недуги понад 10 тисяч осіб
Валентина Гінзбург запевняє, що хворих із санаторію «В’язівок» не залишать наодинці з недугою, оздоровлюватимуть в інших протитуберкульозних закладах. Однак, за даними з того ж управління, в області функціонує трохи більше 100 ліжок для санаторного лікування хворих на туберкульоз. І це при тому, що тільки офіційно зареєстрованих з відкритою формою недуги – понад 10 тисяч осіб.
Залишається невирішеним і питання про те, що ж буде замість закритого санаторію, посеред лісу, в екологічно чистій місцині. Чиновники поки знизують плечима: в ухвалі обласної ради про це нічого не сказано.
Що ж до колишніх пацієнтів «В’язівка», то вони в обіцянки влади не вірять. Пані Маргарита каже, що лікування у лісовому санаторії не можна порівняти з кримськими курортами, куди хворим обіцяють путівки.
«Саме «В’язівок» розташований у такому місці, де мені стає набагато краще. Повітря там дуже чисте. Я потерпаю від алергії, а там усе це минає», – зазначила вона.
За рівнем захворюваності на туберкульоз Дніпропетровська область посідає 6-те місце в Україні. Рівень смертності від недуги — 22%.
Пацієнт санаторію Олег зауважив: «Закривається санаторій, який міг приймати бацилярних хворих. Всі решта таких хворих приймати не можуть.Нас лишають без санаторного лікування».
В облдержадміністрації заспокоюють: усе законно. Лісовий санаторій закрили, за рішенням обласної ради, як нерентабельний медичний заклад. На момент останньої перевірки, за даними обласної влади, у санаторії лікувалося всього троє хворих, тоді як заклад розрахований на 25 пацієнтів.
Голова облдержадміністрації Віктор Бондар впевнений, що закриття санаторію дозволить ефективніше використовувати бюджетні кошти.
«Що стосується цього закладу, він на 25 ліжок. Вони не завжди зайняті... У той час, як в області є багато інших місць, де проводиться лікування на туберкульоз. Тобто, поліпшується лікування в одному якомусь закладі замість того, щоб утримувати 10 неефективно», – зазначив Віктор Бондар.
В обласному управлінні охорони здоров’я до цього додають ще одне: санаторій «В’язівок» був небезпечним для населених пунктів, що розташовані поряд. Із 2000 року піднімалося питання про його закриття.
Керівник обласного управління охорони здоров’я Валентина Гінзбург зауважила: «Цей заклад розташований за 2,5 кілометри від села. Артезіанська вода. Немає висновків санстанції, які б казали – так, це має право на життя. Усі стоки з санаторію не обеззаражуються і йдуть у ті землі, на яких живуть селяни».
Офіційно зареєстрованих з відкритою формою недуги понад 10 тисяч осіб
Валентина Гінзбург запевняє, що хворих із санаторію «В’язівок» не залишать наодинці з недугою, оздоровлюватимуть в інших протитуберкульозних закладах. Однак, за даними з того ж управління, в області функціонує трохи більше 100 ліжок для санаторного лікування хворих на туберкульоз. І це при тому, що тільки офіційно зареєстрованих з відкритою формою недуги – понад 10 тисяч осіб.
Залишається невирішеним і питання про те, що ж буде замість закритого санаторію, посеред лісу, в екологічно чистій місцині. Чиновники поки знизують плечима: в ухвалі обласної ради про це нічого не сказано.
Що ж до колишніх пацієнтів «В’язівка», то вони в обіцянки влади не вірять. Пані Маргарита каже, що лікування у лісовому санаторії не можна порівняти з кримськими курортами, куди хворим обіцяють путівки.
«Саме «В’язівок» розташований у такому місці, де мені стає набагато краще. Повітря там дуже чисте. Я потерпаю від алергії, а там усе це минає», – зазначила вона.
За рівнем захворюваності на туберкульоз Дніпропетровська область посідає 6-те місце в Україні. Рівень смертності від недуги — 22%.