Володимир Овсієнко народився у Чернігові 21 березня 1883 року. Він навчався у кадетському корпусі у Воронежі та в юнкерському училищі у Петербурзі. Двадцяти шести років Овсієнко за підготовку збройного повстання у Севастополі був засуджений до страти. Її замінили двадцятьма роками каторги, однак Овсієнко втік із в’язниці і надалі нелегально жив у Москві, Петербурзі та Парижі під псевдонімом «Антонов».
Після Жовтневого перевороту Антонов двічі очолював більшовицьку інтервенцію в Україну. Його армія складалася з російських солдат, балтійських матросів, червоногвардійців Москви і Петрограда, а також китайців, латишів, угорців та німців. Дії армії Антонова викликали масовий збройний опір українських селян, так що він скаржився Леніну:
«Робота надзвичайки та продекспедиторів, які спираються на “інтернаціональні” загони, відроджує націоналізм, піднімає на боротьбу з “окупантами” все населення».
Між «Антоновим» і «Овсієнком»
Під час свого другого вторгнення в Україну у грудні 1918 року більшовики намагалися надати армії Антонова вигляду українського війська, а її командувачу порадили, за словами Сталіна, стати самим собою:
«Антонову відправлено спеціальний лист Леніна із цілком визначеними пропозиціями. Ми радимо скинути маску антоновську і стати самим собою, тобто Овсієнком».
Від 1924 року Антонов був послом у Чехо-Словаччині, Польщі та Литві, консулом у Барселоні і прокурором Росії. 13 жовтня 1937 року нарком юстиції Радянського Союзу Володимир Антонов-Овсієнко був заарештований і через 4 місяці розстріляний як один із керівників «троцькістської терористичної і шпигунської організації».
Після Жовтневого перевороту Антонов двічі очолював більшовицьку інтервенцію в Україну. Його армія складалася з російських солдат, балтійських матросів, червоногвардійців Москви і Петрограда, а також китайців, латишів, угорців та німців. Дії армії Антонова викликали масовий збройний опір українських селян, так що він скаржився Леніну:
«Робота надзвичайки та продекспедиторів, які спираються на “інтернаціональні” загони, відроджує націоналізм, піднімає на боротьбу з “окупантами” все населення».
Між «Антоновим» і «Овсієнком»
Під час свого другого вторгнення в Україну у грудні 1918 року більшовики намагалися надати армії Антонова вигляду українського війська, а її командувачу порадили, за словами Сталіна, стати самим собою:
«Антонову відправлено спеціальний лист Леніна із цілком визначеними пропозиціями. Ми радимо скинути маску антоновську і стати самим собою, тобто Овсієнком».
Від 1924 року Антонов був послом у Чехо-Словаччині, Польщі та Литві, консулом у Барселоні і прокурором Росії. 13 жовтня 1937 року нарком юстиції Радянського Союзу Володимир Антонов-Овсієнко був заарештований і через 4 місяці розстріляний як один із керівників «троцькістської терористичної і шпигунської організації».