Шматки каменю, розставлені концентричними колами, є пам’яткою Стоунхендж, вона лежить за сто тридцять кілометрів на південний захід від Лондона. Це велетенські блоки пісковика і менші уламки вулканічного каменю з блакитним відтінком і білими прожилками. Археологи-фахівці Тим Дарвіл та Джеф Вейнрайт вдадуться до сучасної технології визначення віку вугілля та аналізу ґрунтового пилу й морських черепашок, щоб встановити, коли саме було споруджено Стоунхендж. Це перші розкопки на місці пам’ятки світової культурної спадщини за майже 50 років.
Розкопки триватимуть два тижні, але Джеф Вейнрайт обіцяє, що цього разу не виникне великих незручностей, як під час робіт 1964 року: «Все буде добре. Ми поводитимося з пам’яткою дуже обережно. Коли ми закінчимо, ніхто нічого навіть не помітить».
Чарівник Мерлін збудував Стоунхенджа?
Вейнрайт вважає, що для визначення мети будівництва Стоунхенджа треба досліджувати місцевість за 250 кілометрів звідси. Саме з Пресілі Гіллз на півночі графства Пемброкшир походить блакитне каміння для Стоунхенджа. Археологи, які в останні роки активно досліджували ту місцевість, стверджують, що блакитне каміння, з якого були споруджені перші внутрішні кола, вважалося тоді магічним, лікувальним. А величезні брили, що стоять, з’явилися на цьому місці 5 тисяч років тому. Вони височать над іще давнішим релігійним об’єктом з численними похованнями. Для того, щоб довідатися, коли у Стоунхенджі з’явився найперший камінь, треба навколо бази одного з великих каменів викопати вузенький рівчак, а тоді на підставі здобутого матеріалу встановити вік за допомогою сучасних технологій. Саме це нині й роблять учені.
Існують найрізноманітніші теорії походження Стоунхенджа, від надприродніх, одна з яких каже, що його збудував чарівник Мерлін, до теорії щодо місця жертвопринесень. А Вейнрайт сподівається, що розкопки підтвердять його гіпотезу, про те, що тут був стародавній відповідник санаторію – місце лікування фізичних і душевних ран. Місце походження блакитного каміння на півдні Вельсу вважалося магічним. Звідти до Стоунхенджа було перевезено близько вісімдесяти каменів, вагою від одної до чотирьох тонн кожен. Лише третина з них залишається на місці донині, більшість упродовж тисячоліть були вкрадені або зруйновані.
Розкопки триватимуть два тижні, але Джеф Вейнрайт обіцяє, що цього разу не виникне великих незручностей, як під час робіт 1964 року: «Все буде добре. Ми поводитимося з пам’яткою дуже обережно. Коли ми закінчимо, ніхто нічого навіть не помітить».
Чарівник Мерлін збудував Стоунхенджа?
Вейнрайт вважає, що для визначення мети будівництва Стоунхенджа треба досліджувати місцевість за 250 кілометрів звідси. Саме з Пресілі Гіллз на півночі графства Пемброкшир походить блакитне каміння для Стоунхенджа. Археологи, які в останні роки активно досліджували ту місцевість, стверджують, що блакитне каміння, з якого були споруджені перші внутрішні кола, вважалося тоді магічним, лікувальним. А величезні брили, що стоять, з’явилися на цьому місці 5 тисяч років тому. Вони височать над іще давнішим релігійним об’єктом з численними похованнями. Для того, щоб довідатися, коли у Стоунхенджі з’явився найперший камінь, треба навколо бази одного з великих каменів викопати вузенький рівчак, а тоді на підставі здобутого матеріалу встановити вік за допомогою сучасних технологій. Саме це нині й роблять учені.
Існують найрізноманітніші теорії походження Стоунхенджа, від надприродніх, одна з яких каже, що його збудував чарівник Мерлін, до теорії щодо місця жертвопринесень. А Вейнрайт сподівається, що розкопки підтвердять його гіпотезу, про те, що тут був стародавній відповідник санаторію – місце лікування фізичних і душевних ран. Місце походження блакитного каміння на півдні Вельсу вважалося магічним. Звідти до Стоунхенджа було перевезено близько вісімдесяти каменів, вагою від одної до чотирьох тонн кожен. Лише третина з них залишається на місці донині, більшість упродовж тисячоліть були вкрадені або зруйновані.