Те, що проблеми існують, помітно: черги до консульств держав Євросоюзу не поменшали; тека з документами, які повинен оформити громадянин України для отримання шенґенської візи, не стає тоншою. І, як каже черговий оператор довідкової служби МЗС України, навіть за наявності необхідних довідок питання, надати чи відмовити у візі, вирішує тільки консул.
Про деталі роботи Комісії речник зовнішньополітичного відомства України Василь Кирилич повідомив: «Це перший так званий моніторинговий комітет, який має на меті проаналізувати стан імплементації Угоди, визначити її слабкі сторони, визначити можливості й елементи, які певним чином не працюють або шкутильгають, і таким чином внести корективи».
Проблем, які чекають на вирішення, багато
Консульських проблем між Україною та Євросоюзом чимало, стверджують українські політики і правники. Політолог і публіцист з Києва Богдан Олексюк на власному досвіді переконався, що навіть до сусідньої Польщі потрапити тепер не так просто.
«До старих країн «шенґенської зони» як були труднощі при отриманні віз, так вони і залишились. Ті країни, які нам раніше давали візи по-спрощеному, це нові члени «шенґенської зони», змушені були перейти на ті правила, які диктує Брюссель».
За словами політолога, про це навіть свідчить кількість перетинів кордону з українського боку у бік Польщі чи Словаччини.
Те, що говориться про 50-кілометрову прикордонну зону, теж не вирішує питання, додає публіцист: «Скажімо, у мене родичі у Вроцлаві, а я прописаний за 20 кілометрів від кордону. Але мені нема сенсу користуватися цим видом перетину кордону, бо я не зможу до них заїхати аж у Вроцлав».
Подібних історій можна почути чимало, особливо на Заході України, чи то на східному кордоні Євросоюзу. Тож цілі Спільної моніторингової комісії визначені, і в Україні сподіваються, що добрі зрушення мають статися вже найближчим часом.