Експерти відзначають, що лідери України і Грузії намагалися і намагаються покращити шанс своїх країн щодо відповідності стандартам наближення до НАТО. Так, Міхеїл Саакашвілі виступив ще напередодні Бухареста з новою ініціативою щодо мирного розв’язання конфліктів в Абхазії та Південній Осетії. Віктор Ющенко відразу ж після повернення з саміту НАТО оголосив про роз’яснювальну кампанію, спрямовану на зменшення громадського скептицизму щодо НАТО.
Київ і Тбілісі розуміють, що доведеться багато зробити до відкладеного у Бухаресті на грудень обговорення відповідності обох країн до стандартів Альянсу. І речник НАТО Джеймс Аппатурай зазначив на саміті у Бухаресті, що на рішення альянсу щодо ПДЧ будуть впливати різні фактори: «Це політичне рішення 26 країн – надавати чи не надавати План дій щодо членства. Вони братимуть до уваги найширший діапазон практичних і політичних складових».
Аналітики наголошують, що справа тут не лише у спротиві Росії, яка категорично не згодна із наближенням до НАТО своїх двох сусідів. Україна, наприклад, має не лише подолати глибокий розкол у суспільстві, де лише чверть народу за вступ до НАТО, а більше половини – проти, а й досягти згоди щодо цього у протилежних таборах політичної еліти держави.
Україні та Грузії ще належить дуже багато зробити
Експерти кажуть, що гострою проблемою для Києва залишаються політизовані внутрішні війська. Так, Євген Смоляр з Варшавського Центру міжнародних відносин сказав Радіо Свобода з цього приводу: «Тут проблема з цивільним контролем над збройними силами. В Україні наявні так звані внутрішні війська, підпорядковані МВС, що неприпустимо з позицій стандартів НАТО. Це проблема. Це своєрідна політична армія, яку ми не можемо мати. Так що у Києві мусять це вирішити».
В Україні важко досягнути угоди між елітами, де Партія регіонів Віктора Януковича нині категорично проти вступу до НАТО, а Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко не має такого ентузіазму щодо НАТО, як Президент України Віктор Ющенко, який навіть оголосив, що держава проведе за два роки референдум щодо вступу до НАТО. Експерти також зауважують, що нагнітання політичних суперечностей в Україні пов’язане з наближенням у 2010 році президентських виборів.
Грузія ж має проблеми не лише через конфлікти в Абхазії та Південній Осетії, а й заполітизованими судами, політичним протистоянням напередодні парламентських виборів, призначених на 21 травня. Заходові не подобається, що Тбілісі пов’язує майбутні успіхи демократичних реформ і перешкоджання відступу від них лише з членством в НАТО. Так, польський експерт Євген Смоляр каже: «Якщо якість і міць грузинської демократії залежать лише від НАТО, то там будуть сумніватися в правильності прийняття вас до альянсу».
Міхеїл Саакашвілі заявив грузинському державному телеканалу «Руставі», що це була його ініціатива щодо включення у заключне комюніке НАТО сподівань на демократичні парламентські вибори в Грузії: «Це була наша ініціатива – включити в комюніке фразу про необхідність чесних і прозорих виборів. Якраз наша пропозиція (наголошую), щоб продемонструвати ще раз, що Грузія дійсно вибрала шлях до демократії».
Відомо, що Абхазія відкинула нову ініціативу Саакашвілі стосовно широкої автономії і посади віце-президента від Сухумі з правом вето на всі рішення щодо республіки.У Тбілісі кажуть, що це пов’язано з непоступливою позицією Росії, і лише членство в НАТО допоможе посадити Москву за стіл переговорів про самопроголошені республіки. Тому багато аналітиків сумніваються в готовності України та Грузії до ПДЧ у грудні. Так, Євген Смоляр з Варшавського Центру міжнародних відносин стверджує: «Я очікую, що це станеться в 60-ту річницю НАТО, якщо складуться обставини, і якщо Україна та Грузія виконають своє домашнє завдання».
Наступний, ювілейний саміт НАТО відбудеться наприкінці літа 2009 року у французькому Страсбурзі і німецькому Келі.
Київ і Тбілісі розуміють, що доведеться багато зробити до відкладеного у Бухаресті на грудень обговорення відповідності обох країн до стандартів Альянсу. І речник НАТО Джеймс Аппатурай зазначив на саміті у Бухаресті, що на рішення альянсу щодо ПДЧ будуть впливати різні фактори: «Це політичне рішення 26 країн – надавати чи не надавати План дій щодо членства. Вони братимуть до уваги найширший діапазон практичних і політичних складових».
Аналітики наголошують, що справа тут не лише у спротиві Росії, яка категорично не згодна із наближенням до НАТО своїх двох сусідів. Україна, наприклад, має не лише подолати глибокий розкол у суспільстві, де лише чверть народу за вступ до НАТО, а більше половини – проти, а й досягти згоди щодо цього у протилежних таборах політичної еліти держави.
Україні та Грузії ще належить дуже багато зробити
Експерти кажуть, що гострою проблемою для Києва залишаються політизовані внутрішні війська. Так, Євген Смоляр з Варшавського Центру міжнародних відносин сказав Радіо Свобода з цього приводу: «Тут проблема з цивільним контролем над збройними силами. В Україні наявні так звані внутрішні війська, підпорядковані МВС, що неприпустимо з позицій стандартів НАТО. Це проблема. Це своєрідна політична армія, яку ми не можемо мати. Так що у Києві мусять це вирішити».
В Україні важко досягнути угоди між елітами, де Партія регіонів Віктора Януковича нині категорично проти вступу до НАТО, а Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко не має такого ентузіазму щодо НАТО, як Президент України Віктор Ющенко, який навіть оголосив, що держава проведе за два роки референдум щодо вступу до НАТО. Експерти також зауважують, що нагнітання політичних суперечностей в Україні пов’язане з наближенням у 2010 році президентських виборів.
Грузія ж має проблеми не лише через конфлікти в Абхазії та Південній Осетії, а й заполітизованими судами, політичним протистоянням напередодні парламентських виборів, призначених на 21 травня. Заходові не подобається, що Тбілісі пов’язує майбутні успіхи демократичних реформ і перешкоджання відступу від них лише з членством в НАТО. Так, польський експерт Євген Смоляр каже: «Якщо якість і міць грузинської демократії залежать лише від НАТО, то там будуть сумніватися в правильності прийняття вас до альянсу».
Міхеїл Саакашвілі заявив грузинському державному телеканалу «Руставі», що це була його ініціатива щодо включення у заключне комюніке НАТО сподівань на демократичні парламентські вибори в Грузії: «Це була наша ініціатива – включити в комюніке фразу про необхідність чесних і прозорих виборів. Якраз наша пропозиція (наголошую), щоб продемонструвати ще раз, що Грузія дійсно вибрала шлях до демократії».
Відомо, що Абхазія відкинула нову ініціативу Саакашвілі стосовно широкої автономії і посади віце-президента від Сухумі з правом вето на всі рішення щодо республіки.У Тбілісі кажуть, що це пов’язано з непоступливою позицією Росії, і лише членство в НАТО допоможе посадити Москву за стіл переговорів про самопроголошені республіки. Тому багато аналітиків сумніваються в готовності України та Грузії до ПДЧ у грудні. Так, Євген Смоляр з Варшавського Центру міжнародних відносин стверджує: «Я очікую, що це станеться в 60-ту річницю НАТО, якщо складуться обставини, і якщо Україна та Грузія виконають своє домашнє завдання».
Наступний, ювілейний саміт НАТО відбудеться наприкінці літа 2009 року у французькому Страсбурзі і німецькому Келі.