Зараз, коли на хвилі глобального сповільнення економіки противники глобалізації знову говорять про її загрози, непогано пригадати, що явище глобалізації не вигадали західні держави. Воно існує стільки ж, скільки існує людство та його прагнення до відкриття нових земель та торгівлі.
Розкопки могили поблизу Стокгольма у містечку Сундведа принесли археологам приємну несподіванку: вони натрапили на арабські монети, які карбувалися в Багдаді та Дамаску між 500 та 840 роком нашої ери.
«Це була звичайна робота, на тиждень. Але вже на другий день ми знайшли першу монету, і вона виявилася однією з найбільших того періоду», – говорить археолог Луїза Еванні, яка продовжує працювати на півдні Швеції.
Торговельні зв’язки між північчю Європи та арабським світом були значними ще в давні часи
Вона говорить, що арабські монети в Швеції знаходили і раніше, але таких великих не було з початку 19 століття. Ця знахідка, за словами археолога, підтверджує, що торговельні зв’язки між північчю Європи та арабським світом були значні і в той час. Вікінги возили на південь хутро, бурштин, мед, худобу та рабів. А з Персії привозили скло, шовк, прикраси та срібні монети, які на півночі Європи ще не вміли виготовляти.
«Для них це було предметом статусу, коли вони привозили їх додому. Вони їх не використовували як гроші, вони цінували саме срібло».
Проте певну функцію грошей арабські монети все ж виконували – вони зберігали вартість, символізували багатство. Археолог Луїза Еванні говорить, що раніше на подібні знахідки натрапляли біля будинків, або на місцях, де раніше були будинки, що означає, що з арабськими монетами поводилися як зі справжніми грошима. А ця знахідка унікальна тим, що вперше вони знайшли гроші в могилі. Можливо, говорить археолог, той, хто заховав гроші в могилі, шукав особливо надійної схованки, бо ніхто з вікінгів не наважився б турбувати мертвих.
Як би то не було, а карбувати власні гроші вікінги навчилися тільки на кілька століть пізніше. «Це сталося у 995 році, коли викарбували першу шведську монету, неподалік звідси, до речі».
А до того часу середньовічним доларом, чи вже, мабуть, євро, в північній Європі були арабські дірами.
Розкопки могили поблизу Стокгольма у містечку Сундведа принесли археологам приємну несподіванку: вони натрапили на арабські монети, які карбувалися в Багдаді та Дамаску між 500 та 840 роком нашої ери.
«Це була звичайна робота, на тиждень. Але вже на другий день ми знайшли першу монету, і вона виявилася однією з найбільших того періоду», – говорить археолог Луїза Еванні, яка продовжує працювати на півдні Швеції.
Торговельні зв’язки між північчю Європи та арабським світом були значними ще в давні часи
Вона говорить, що арабські монети в Швеції знаходили і раніше, але таких великих не було з початку 19 століття. Ця знахідка, за словами археолога, підтверджує, що торговельні зв’язки між північчю Європи та арабським світом були значні і в той час. Вікінги возили на південь хутро, бурштин, мед, худобу та рабів. А з Персії привозили скло, шовк, прикраси та срібні монети, які на півночі Європи ще не вміли виготовляти.
«Для них це було предметом статусу, коли вони привозили їх додому. Вони їх не використовували як гроші, вони цінували саме срібло».
Проте певну функцію грошей арабські монети все ж виконували – вони зберігали вартість, символізували багатство. Археолог Луїза Еванні говорить, що раніше на подібні знахідки натрапляли біля будинків, або на місцях, де раніше були будинки, що означає, що з арабськими монетами поводилися як зі справжніми грошима. А ця знахідка унікальна тим, що вперше вони знайшли гроші в могилі. Можливо, говорить археолог, той, хто заховав гроші в могилі, шукав особливо надійної схованки, бо ніхто з вікінгів не наважився б турбувати мертвих.
Як би то не було, а карбувати власні гроші вікінги навчилися тільки на кілька століть пізніше. «Це сталося у 995 році, коли викарбували першу шведську монету, неподалік звідси, до речі».
А до того часу середньовічним доларом, чи вже, мабуть, євро, в північній Європі були арабські дірами.