Усебічний аналіз ситуації з правами людини в Україні міститься у доповіді Комісара Ради Європи з прав людини Томаса Гаммарберга, оприлюдненому в жовтні 2007 року.
Сьогодні Томас Гаммарберг розвинув положення цієї доповіді, виступаючи в Києві на міжнародній конференції «Сучасні виклики правам і свободам людини». Зокрема, він зупинився на рекомендаціях. Вони стосуються необхідності судової реформи, шляхів покращення ситуації в пенітенціарній системі, запровадження спеціальних законодавчих норм стосовно біженців та шукачів притулку та інших актуальних для України проблем. За словами комісара з прав людини, роль омбудсмена у боротьбі з порушеннями прав людини є надзвичайно важливою.
Рух у правильному напрямку, однак «залишаються проблемні галузі»
Голова Представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуґ в інтерв’ю Радіо Свобода оцінює поступ України у галузі дотримання прав людини позитивно, але наголошує на існуванні проблем, які лишаються гострими.
«Щодо загальної динаміки, зокрема в останні три роки, відколи ми підписали з Україною План дій, то, гадаю, можна сказати, що справи рухаються у дуже правильному напрямку. Однак залишаються галузі, які й далі потребують особливої уваги. Утримання людей у закладах попереднього ув’язнення та тюрмах залишається тривожною проблемою. Ми також чекаємо на реформу судової системи. Також є серйозне занепокоєння ксенофобією та збільшенням кількості расистських нападів на вулицях», – зазначив Ієн Боуґ.
Сама Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у доповіді на конференції «Сучасні виклики правам і свободам людини» також перераховувала болючі для України проблеми й розповідала про те, що робиться для їх розв’язання. Вона також наголошувала на важливості співпраці омбудсмена з пресою та громадськими організаціями.
«Однією з найважливіших передумов подолання сучасних викликів правам і свободам людини є гласність і відкритість інформації про порушення прав людини, широке залучення засобів масової інформації до підвищення правової культури населення, усвідомлення необхідності колективних зусиль у розв’язанні глобальних проблем сучасності та створенні більш гуманного суспільства», – зауважила Ніна Карпачова.
Недоліки роботи омбудсмена: брак гласності й системності
Однак громадські організації якраз гласність і відкритість вважають слабким місцем у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Так, Альянс «Майдан», який щомісяця публікує результати моніторингу діяльності омбудсмена, в останньому звіті зазначає, що за першу половину березня на сайті омбудсмена було розміщено тільки одне повідомлення. За другу половину березня таких повідомлень було шість. «Навряд чи це все, що було зроблено Секретаріатом Уповноваженого за місяць, але це все, що Секретаріат повідомив про свою роботу», – йдеться у матеріалі Альянсу «Майдан».
А виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Володимир Яворський закидає Ніні Карпачовій несистемність зусиль щодо подолання проблем з правами людини.
«Попри те, що омбудсмен за останні 10 років захистила декілька сотень, можливо, тисяч людей персонально, вона не спромоглася на зрушення жодних системних змін у країні. І в цьому є найбільша проблема інституту українського омбудсмена. Ну, й крім того, не можна оминути й певну політичну заангажованість цього інституту за останні роки», – зазначив Володимир Яворський.
Утім, посилення громадського контролю за діяльністю омбудсмена, зокрема, уже згаданий моніторинг Альянсу «Майдан», дає надію на поліпшення ситуації й посилення співпраці Уповноваженого з громадськими правозахисними організаціями. Тим більше, що вона сама за це виступає – принаймні, на словах.
Сьогодні Томас Гаммарберг розвинув положення цієї доповіді, виступаючи в Києві на міжнародній конференції «Сучасні виклики правам і свободам людини». Зокрема, він зупинився на рекомендаціях. Вони стосуються необхідності судової реформи, шляхів покращення ситуації в пенітенціарній системі, запровадження спеціальних законодавчих норм стосовно біженців та шукачів притулку та інших актуальних для України проблем. За словами комісара з прав людини, роль омбудсмена у боротьбі з порушеннями прав людини є надзвичайно важливою.
Рух у правильному напрямку, однак «залишаються проблемні галузі»
Голова Представництва Єврокомісії в Україні Ієн Боуґ в інтерв’ю Радіо Свобода оцінює поступ України у галузі дотримання прав людини позитивно, але наголошує на існуванні проблем, які лишаються гострими.
«Щодо загальної динаміки, зокрема в останні три роки, відколи ми підписали з Україною План дій, то, гадаю, можна сказати, що справи рухаються у дуже правильному напрямку. Однак залишаються галузі, які й далі потребують особливої уваги. Утримання людей у закладах попереднього ув’язнення та тюрмах залишається тривожною проблемою. Ми також чекаємо на реформу судової системи. Також є серйозне занепокоєння ксенофобією та збільшенням кількості расистських нападів на вулицях», – зазначив Ієн Боуґ.
Сама Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова у доповіді на конференції «Сучасні виклики правам і свободам людини» також перераховувала болючі для України проблеми й розповідала про те, що робиться для їх розв’язання. Вона також наголошувала на важливості співпраці омбудсмена з пресою та громадськими організаціями.
«Однією з найважливіших передумов подолання сучасних викликів правам і свободам людини є гласність і відкритість інформації про порушення прав людини, широке залучення засобів масової інформації до підвищення правової культури населення, усвідомлення необхідності колективних зусиль у розв’язанні глобальних проблем сучасності та створенні більш гуманного суспільства», – зауважила Ніна Карпачова.
Недоліки роботи омбудсмена: брак гласності й системності
Однак громадські організації якраз гласність і відкритість вважають слабким місцем у діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Так, Альянс «Майдан», який щомісяця публікує результати моніторингу діяльності омбудсмена, в останньому звіті зазначає, що за першу половину березня на сайті омбудсмена було розміщено тільки одне повідомлення. За другу половину березня таких повідомлень було шість. «Навряд чи це все, що було зроблено Секретаріатом Уповноваженого за місяць, але це все, що Секретаріат повідомив про свою роботу», – йдеться у матеріалі Альянсу «Майдан».
А виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Володимир Яворський закидає Ніні Карпачовій несистемність зусиль щодо подолання проблем з правами людини.
«Попри те, що омбудсмен за останні 10 років захистила декілька сотень, можливо, тисяч людей персонально, вона не спромоглася на зрушення жодних системних змін у країні. І в цьому є найбільша проблема інституту українського омбудсмена. Ну, й крім того, не можна оминути й певну політичну заангажованість цього інституту за останні роки», – зазначив Володимир Яворський.
Утім, посилення громадського контролю за діяльністю омбудсмена, зокрема, уже згаданий моніторинг Альянсу «Майдан», дає надію на поліпшення ситуації й посилення співпраці Уповноваженого з громадськими правозахисними організаціями. Тим більше, що вона сама за це виступає – принаймні, на словах.