Доступність посилання

ТОП новини

Як Путін прокладає шлях до лівійських покладів нафти і газу


Мар’яна Драч Прага, 17 квітня 2008 (RadioSvoboda.ua) – Посилюється змагання за енергетичні ресурси Північної Африки. У середу на переговори до Тріполі прибув з візитом президент Росії Володимир Путін. Минулого тижня у Лівії вже побував український лідер Віктор Ющенко. Про що тут ідеться?

Володимир Путін з лівійським лідером Муамаром Кадаффі
Європейські уряди розглядають Північну Африку як можливу альтернативу для поставок енергоресурсів, щоб зменшити залежність від Росії. Стратегія Путіна полягає в тому, щоб перекрити їм таку можливість, каже Радіо Свобода римський енергетичний експерт Федеріко Бордонаро. На його думку, Москва хоче піти тим самим шляхом, що й у Середній Азії: «Путін намагається зробити в Лівії та Алжирі те, що він намагався зробити з Туркменистаном, Казахстаном та іншими середньоазійськими республіками. Росіяни хочуть укласти угоди, щоб не дати можливість Західній Європі використовувати ці країни як реальну альтернативу російському газу».

Поставки нових озброєнь – списання радянських боргів?

За даними російських медіа, крім енергетики Володимир Путін буде говорити з лівійським лідером Муамаром Кадаффі про збройні контракти. Йдеться про поставки кораблів, підводних човнів, гелікоптерів та іншої техніки на понад 2,5 мільярди доларів.

Ще з радянських часів Лівія заборгувала Москві 3,5 мільярди доларів. Оглядачі очікують, що збройна угода буде пов’язана зі списанням цього боргу та привілеями у доступі до лівійських енергоносіїв.

Саме на таких умовах Росія домовилася з Алжиром 2006 року, коли списала майже весь радянський борг цієї країни. Щоправда, вже минулого року Франція зуміла переграти багато із цих домовленостей.

Київ поза грою грандів?

Перед Путіним минулого тижня в Тріполі побував Президент Віктор Ющенко. Після цього Україна оголосила, що державна компанія «Нафтогаз» скоро буде розробляти родовища лівійської нафти.

Втім, енергетичний експерт Михайло Гончар каже Радіо Свобода, що у нинішньому фінансовому стані «Нафтогаз» не зможе витримати конкуренції зі світовими нафтогазовими грандами, російськими чи європейськими: «Тому тут мають бути більш серйозні підходи, чи це буде державно-приватне партнерство низки українських компаній, не тільки «Нафтогазу», або ж це буде кооперація по моделі 2006 року, коли польська сторона пропонувала нам спільними зусиллями реалізувати нафтогазові проекти на території Лівії. Тоді Україна залишила практично без уваги цю польську пропозицію».

Михайло Гончар прогнозує, що найраніше Україна зможе видобувати нафту в Лівії через 5-7 років. У Росії ж є всі можливості пройти цей шлях скоріше. Можливо, одним із кроків на цьому шляху і є візит до Лівії Володимира Путіна.
XS
SM
MD
LG