Дослідження трипільської культури тривають усього 130 літ, а сам «золотий вік» віддалений від нас майже на 5000 літ. У книзі Наталі Бурдо і Михайла Відейка висвітлено три основні етапи історії Трипілля: «Створення трипільського світу», «Слава та велич трипільської землі» й «Розвіяні вітром» – зникнення цілої культури. Про те, як виникла ідея написати цю книгу, Наталя Бурдо сказала: «Ідея написати цю книжку народилася в нас тому, що хотілося поділитися своїми знаннями про трипільську культуру. Багато говорять про цю культуру, але вона не дуже відома широкому українському загалу».
Світ було створено, коли в оселях Країни хліб стали їсти...
Чи мали трипільці свою писемність?Автори книги «Спогади про золотий вік» зазначили, що «не писатимуть про «архіви Шу-Ну», написи на трипільських прясельцях та подібні речі», які залишаються дискусійними. Натомість вони розповідають «про реальні, дуже поширені артефакти». Яке ж значення має ця книга, де зібрані сенсації і факти, для сучасної української культури?
«Цією культурою цікавляться молодь і митці, використовують трипільські мотиви у писанкарстві, у вишиванках. Бо бачать у тому своє коріння», – каже одна з тандему авторів Наталя Бурдо.
«Коли було створено світ?...У передвічні дні, в безконечні дні...в ті колишні часи, коли все насущне ніжно вимовилося, ось коли; коли в оселях Країни хліб стали їсти, ось коли...» – цитують автори книги про Трипілля заспів шумерської поеми «В передвічні дні», складеної близько 2500 року до нашої ери – ровесниці трипільської культури. І, пов’язуючи в перевесло часу вчорашні, нинішні й завтрашні світи, наголошують у післяслові «Трипільська культура сьогодні і завтра»:
«Велич трипільської цивілізації, що зникла з історичної арени понад чотири з половиною тисячі років тому, забезпечувалася поєднанням кращих традицій культур багатьох різних давніх народів...., мужністю їхніх вождів та духовних лідерів. Тож нехай давнє знання трипільської цивілізації проросте в сучасній українській цивілізації так само, як зерна старовинних видів пшениці дають сходи на тих полях, де колись такі ж самі зерна сіяли трипільські орачі», – такий лейтмотив книги про головну легенду України.
Світ було створено, коли в оселях Країни хліб стали їсти...
Чи мали трипільці свою писемність?Автори книги «Спогади про золотий вік» зазначили, що «не писатимуть про «архіви Шу-Ну», написи на трипільських прясельцях та подібні речі», які залишаються дискусійними. Натомість вони розповідають «про реальні, дуже поширені артефакти». Яке ж значення має ця книга, де зібрані сенсації і факти, для сучасної української культури?
«Цією культурою цікавляться молодь і митці, використовують трипільські мотиви у писанкарстві, у вишиванках. Бо бачать у тому своє коріння», – каже одна з тандему авторів Наталя Бурдо.
«Коли було створено світ?...У передвічні дні, в безконечні дні...в ті колишні часи, коли все насущне ніжно вимовилося, ось коли; коли в оселях Країни хліб стали їсти, ось коли...» – цитують автори книги про Трипілля заспів шумерської поеми «В передвічні дні», складеної близько 2500 року до нашої ери – ровесниці трипільської культури. І, пов’язуючи в перевесло часу вчорашні, нинішні й завтрашні світи, наголошують у післяслові «Трипільська культура сьогодні і завтра»:
«Велич трипільської цивілізації, що зникла з історичної арени понад чотири з половиною тисячі років тому, забезпечувалася поєднанням кращих традицій культур багатьох різних давніх народів...., мужністю їхніх вождів та духовних лідерів. Тож нехай давнє знання трипільської цивілізації проросте в сучасній українській цивілізації так само, як зерна старовинних видів пшениці дають сходи на тих полях, де колись такі ж самі зерна сіяли трипільські орачі», – такий лейтмотив книги про головну легенду України.