«Біль не вщухає…»
За чотириста кілометрів і за 22 роки від Чорнобиля Рівненщина лишається одним з найбільш постраждалих від техногенної катастрофи регіонів.
Чотириста десять тисяч мешканців області, а це третина населення, мають статус постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Чому Чорнобиль так довго не відпускає поліщуків, знає місцева кореспондентка Радіо «Свобода» Валентина Одарченко:
| ГЛАС НАРОДУ: |
 Чи маєте ви достатньо інформації про Чорнобильську катастрофу? |
 Євгенія Михайлівна, пенсіонерка:- В той день так тепло було, ми в купальниках всі були, а таке сталося…Зараз цю тему забули, але ж на здоров’я це дуже сильно впливає. |
 Олександр, хімік:- Я ліквідатор першого ступеня. Я думаю, надзвичайно мало зараз інформації, уряд мало цьому уваги приділяє! |
 Галина Миколаївна, коректор:- Зараз ця тема приглушена, інформації дуже мало. Мій колишній чоловік був першим журналістом, який справді побачив першим, що там робилося. Я думаю, що за ці роки нічого особливо не змінилося. |
 Микола, студент:- Зараз достатньо інформації про аварію. У нас є доступ до інтернету, ми слухаємо радіо, дивимося телевізор. Можливо, не в тому обсязі, що нам потрібен, але вона є. |
 Маргарита, студентка:- Думаю, ті, хто хоче таку інформацію отримувати, знайти її можуть. Нічого ж не приховується. |
Буткевич: «Майже поголовно пішов інсульт. Щитовидка в кожної дитини збільшена, бо приїжджали, перевіряли дітей у школі…»
Кореспондент: «Ви отримуєте кошти, які називають чорнобильськими?»
Буткевич: «По 2 гривні 10 копійок на місяць. І оздоровчі – 78 гривень за рік…»
Поліщуки кажуть, краще б зібрали тих щомісячних дві гривні докупи та й добудували радіологічний корпус обласного онкодиспансеру. Бо, на жаль, оновлення цієї установи області вкрай необхідне, – підтверджує начальник управління у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС Оксана Заліпська:
Заліпська: «Те, що захворюваність на рак щитовидної залози зросла в області у десятки разів – незаперечний факт. Це такі «ходячі реактори» – діти, в кістках яких інкорпорований цезій. У нас є 170 населених пунктів, які відносяться до критичних, тобто, там так само дозове навантаження є дуже високим. Захворюваність населення порівняно з 86-м роком зросла вдвічі».
І не дивно, адже бідні на йод поліські ґрунти закумулювали радіоактивні ізотопи. Щороку навесні, коли худоба споживає зелені рослини, які увібрали радіоактивні стронцій і калій, небезпека внутрішнього опромінення зростає у десятки разів. А тим часом в області припинене виробництво комбікормів з цінними добавками, які виводять радіонукліди. Через молоко і улюблений поліський продукт – картоплю радіоактивні мікроелементи накопичуються у кістках, особливо швидко їх засвоює дитячий організм.
І донині мешканці сорока населених пунктів області вживають забруднені продукти – просто тому, що інших у них немає.
Рівненське полісся традиційно – край багатодітних родин, наголошує заступник голови Рівненської облдержадміністрації Степан Павлюк:
Степан Павлюк: «Ось у селі Глинному в нас у минулому році померло 34 людини, а народилося – 220. Таких показників немає більше ніде в Україні. Але діти там навчаються у школі в три зміни…»
Саме в дитсадки і школи продукти привозять із «чистих» районів і господарств. Але садочки на Поліссі можна перерахувати на пальцях однієї руки. Харчування в школах безкоштовне, як і оздоровлення в таборах. Однак кошти на такі соціальні заходи держава постійно перекидає від одного розпорядника до іншого. Через те оздоровлюють далеко не всіх, хто цього потребує. Через сумнозвісні тендери «чорнобильські» гроші зникали ще на шляху до шкільних їдалень,– каже Степан Павлюк:
Павлюк: «У минулому році ми втратили 4 мільйони коштів, які мали піти на харчування наших дітей – нам просто їх не додали…»
Незлагодженість дій, розпорошеність чорнобильських програм між різними міністерствами та відомствами, постійна зміна розпорядників коштів, відсутність наукового підходу до оздоровлення ґрунтів стали причиною незадовільного стану справ у постраждалих районах.
Разом з тим цьогоріч в області започаткована програма Єврокомісії щодо знезараження ґрунтів та вирощування екологічно чистих плодово-ягідних садів в одному з господарств на півночі Рівненщини. Але це лише краплина з тих заходів, які потрібно було започаткувати ще 22 роки тому…»
Інформація й досі закрита
У 1986 році тричі проводили дезактивацію територій і населених пунктів Чорнобильської зони, але радіаційно забруднені ділянки існують і досі, - стверджує Михайло Шульга, головний спеціаліст департаменту екологічної безпеки Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Крім цього, за його словами, і досі інформація, що стосується радіаційної безпеки, закрита для широкого загалу:
«З 2000 року МНС радіаційний моніторинг не проводить. І за всі 22 роки не зроблений аналіз питомої радіоактивності забруднення ґрунтів. Якби були зроблені карти, чітко сказано, що в цій землі радіонуклідів природних стільки, чорнобильського походження стільки… Але такого нема!»
Масові захворювання на рак щитовидної залози, особливо серед дітей, - це прямий наслідок Чорнобиля, зазначає Тарас Личук, співдиректрор українсько-американської екологічної асоціації. Після такої масштабної катастрофи, як аварія на Чорнобильській станції, Україна повинна була б взагалі скоротити використання ядерної енергетики, вважає еколог. Але, за його словами, Україна згідно з урядовою ядерною стратегією, і далі планує вводити в експлуатацію нові атомні станції. Між тим дорогій і небезпечній для довкілля та здоров’я людини ядерній енергетиці є альтернатива.
А пік негативних наслідків від Чорнобиля, на його думку, людей очікує за десять-п’ятнадцять років:
«Зовсім невідомо, чи через два-три покоління не буде впливу на генетику людини. А альтернатива ядерній енергії є: це енергія сонця, енергія вітру, енергія води. Ми маємо досить великі потенціали по всім цим показникам. У Німеччині, наприклад, активність сонячна набагато нижча, ніж в Україні, але вона вся заставлена сонячними батареями. А в Україні уряд навіть не планує вкладати якісь значні кошти у розвиток альтернативних джерел енергії».
Голова партії зелених України Сергій Курикін користується офіційною інформацією від Державного комітету ядерного регулювання. Він зазначає, що, згідно з цими даними, безпосередньої загрози здоров’ю людей немає. Але існує проблема малих доз випромінювання:
«Зараз треба не згортати медичні дослідження і моніторинг стану здоров’я громадян, як це пропонувала декілька років тому Всесвітня Організація охорони здоров’я, а навпаки. Тому що вплив малих доз радіації на організм мало досліджений і він може впродовж десятиріч позначатися на здоров’ї і виявлятися у найнесподіваніший час, у найнесподіваніших формах».
Чи підтримують прості українці будівництво нових атомних електростанцій в Україні? За результатами опитування на сайті Радіо «Свобода» 52% респондентів висловились за будівництво АЕС.
Аудіозапис програми. Перша частина:
Аудіозапис програми. Друга частина: