У тиші очікуємо на Христове Воскресіння

Свята плащаниця є символом Ісуса Христа у гробі. У Велику п’ятницю християни дотримуються строгого повного посту і до плащаниці приступають натще, як до святого причастя. Біля плащаниць у храмах Львова постійно чергують молоді люди, переважно пластуни. Приступати до плащаниці – велике духовне переживання. Коли люди при плащаниці цілують найсвятіші рани Христа, то Церква закликає, щоб вони стали перед судом власної совісті і принесли покаяння, зауважив ієромонах монастиря Святого Теодора Студійського у Колодіївці Роман Кандрач.

Незважаючи на людську ураженість гріхом (люди ображають один одного, часто віддаляються від Господа), Господь завжди через покаяння повертає утрачену гідність людини. Тому що Він опустив себе у нашу мертвість і виводить нас до життя та світла.

«У Велику п’ятницю, коли Він був розп’ятий перед єврейською пасхою, дві пасхи відбувалися – одна у храмі, а друга поза містом. Його Мати, наша Мати, Пречистая Богородиця, що тоді стояла під хрестом, принесла нам в дар, у криваву жертву свого Сина, щоб світ отримав спасіння. І усе звершилося у цей день, у ту Велику п’ятницю», – зазначає Роман Кандрач.

Найбільше свято для християн

У ці дні, які залишились до Воскресіння Христового, ієромонах радить керуватись почуттями любові, а любити означає померти для себе, не возноситися і не оцінювати себе гордо, любити ближнього діяльною любов’ю.

«Слава Тобі Господи за Твій хрест. Слава Тобі, Отче, за смерть Твого Сина. Слава Тобі Господи, що перегороджена прірва між нами і Тобою, Твоїм животворящим хрестом і всеперемагаючою любов’ю».

У тиші очікувати з радістю, надією і даром Святого Духа те, що ціною крові дано людям і жити тим, що живим Богом даровано, бажає ієромонах Роман Кандрач, бо Пасха Господня – найсвятіше і найбільше свято для християн.