Ю.А.: Загалом, Литва згідна зі змістом мандату переговорів Євросоюзу з Росією, але вимагає включити до нього ще чотири позиції. Перша вимагає від Росії гарантій енергетичної безпеки. Друга стосується її політики у зонах заморожених конфліктів, у Грузії та Молдові. Третя позиція передбачає активнішу співпрацю у сфері боротьби із злочинністю. І остання – це затвердження програми компенсацій людям, що були депортовані до Сибіру під час сталінських репресій. Зазначу, що Литва ставить ці вимоги не вперше, і, до речі, не тільки ми, а й дехто із єврокомісарів звертався до уряду Росії із подібними вимогами. Проте, донині ми не отримали жодної відповіді. Тож тепер, перед тим, як приступити до переговорів, ми хочемо почути позицію Росії у цих питаннях. Це стосується Литви безпосередньо, бо ми - найближчі сусіди Росії і дбаємо про те, щоб майбутнє партнерство з цією країною не мало жодних недоліків чи недомовок.
Р.С. Тобто Ви не згідні з позицією декотрих російських політиків, що заявляють, мовляв, Литва провадить деструктивну політику в переговорах про нову угоду щодо співробітництва Росії з Євросоюзом?
Ю.А.: Ні, адже, як я вже сказала, ми – найближчі сусіди і заяви про те, що ми проти добрих стосунків і уникаємо поглиблення відносин із Росією – цілковита неправда. Ми хочемо співпрацювати, але для початку, ми бажаємо активніших дій з боку росіян. Не тільки ми повинні йти їм назустріч, але й Москва мусить довести своє бажання співпрацювати з нами.
Р.С. Пані Апанавічуте, чи гадаєте Ви, що Литва, разом із іншими країнами Євросоюзу може вплинути на політику Росії у справі підтримки сепаратистських сил у зонах заморожених конфліктів, скажімо, в Абхазії?
Ю.А.: Так. Гадаю, що треба не припиняти переговорів і не втрачати надії. Ми не маємо права закривати очі на те, що відбувається у Абхазії, чи інших місцях. На мою думку, люди, що там мешкають, розгублені та перебувають під тиском з боку Росії та Грузії. І наша мета – допомогти їм у розв’язанні цих конфліктів мирним шляхом, тобто, методом переговорів.
Р. С. Позиції країн-членів ЄС стосовно Росії досить неоднорідні. Дехто навіть каже, що тут є подвійні стандарти. Як би Ви це прокоментували?
Ю.А.: Ми вважаємо, що позиція, схвалення рішень ЄС щодо Росії повинне здійснюватися в один голос. Особливо, коли мова йде про стратегічні напрямки – енергетику, безпеку чи зовнішні відносини. Позиція Литви була незмінною: подвійні стандарти, коли деякі країни-члени ЄС одноосібно ведуть діалог із Росією, недопустимі.
Р.С. Якою буде реакція Литви, якщо її вимоги щодо переговорів із Росією не врахують?
Ю.А.: Процес переговорів та затвердження мандату мають базуватися на одностайності думок всіх учасників. Тож, як це буде відбуватися у Люксембурзі, ми побачимо завтра.
Р.С. Тобто Ви не згідні з позицією декотрих російських політиків, що заявляють, мовляв, Литва провадить деструктивну політику в переговорах про нову угоду щодо співробітництва Росії з Євросоюзом?
Ю.А.: Ні, адже, як я вже сказала, ми – найближчі сусіди і заяви про те, що ми проти добрих стосунків і уникаємо поглиблення відносин із Росією – цілковита неправда. Ми хочемо співпрацювати, але для початку, ми бажаємо активніших дій з боку росіян. Не тільки ми повинні йти їм назустріч, але й Москва мусить довести своє бажання співпрацювати з нами.
Р.С. Пані Апанавічуте, чи гадаєте Ви, що Литва, разом із іншими країнами Євросоюзу може вплинути на політику Росії у справі підтримки сепаратистських сил у зонах заморожених конфліктів, скажімо, в Абхазії?
Ю.А.: Так. Гадаю, що треба не припиняти переговорів і не втрачати надії. Ми не маємо права закривати очі на те, що відбувається у Абхазії, чи інших місцях. На мою думку, люди, що там мешкають, розгублені та перебувають під тиском з боку Росії та Грузії. І наша мета – допомогти їм у розв’язанні цих конфліктів мирним шляхом, тобто, методом переговорів.
Р. С. Позиції країн-членів ЄС стосовно Росії досить неоднорідні. Дехто навіть каже, що тут є подвійні стандарти. Як би Ви це прокоментували?
Ю.А.: Ми вважаємо, що позиція, схвалення рішень ЄС щодо Росії повинне здійснюватися в один голос. Особливо, коли мова йде про стратегічні напрямки – енергетику, безпеку чи зовнішні відносини. Позиція Литви була незмінною: подвійні стандарти, коли деякі країни-члени ЄС одноосібно ведуть діалог із Росією, недопустимі.
Р.С. Якою буде реакція Литви, якщо її вимоги щодо переговорів із Росією не врахують?
Ю.А.: Процес переговорів та затвердження мандату мають базуватися на одностайності думок всіх учасників. Тож, як це буде відбуватися у Люксембурзі, ми побачимо завтра.