Ужгородське кладовище «Кальварія» – найстаріше в місті. Вічний сон померлих ужгородців стережуть, може, найстаріші в Ужгороді дерева. Буревій та сильні вітри часто обламують гілки, а нерідко і виривають з корінням.
Останній буревій наробив найбільше лиха на старому цвинтарі. Стара й величезна верба вивернулася, впала на пам’ятники й зруйнувала шість із них.
Один із пошкоджених пам’ятників – на могилі батька ужгородської вчительки Катерини, нині пенсіонерки. Відновити його власним коштом жінка не може. Вона каже, що це занадто дорого: при її пенсії в 600 гривень назбирати щонайменше дві з половиною – три тисячі не реально.
«Торік, коли я писала заяву до Ужгородського міськвиконкому і попереджувала, що дерево може обвалитися, мені відповіли, що якщо воно впаде під дією стихії, тоді буде відшкодовано всі збитки, які виникнуть внаслідок падіння дерева. Тепер, коли я звернулася, мені сказали, що дерево розпиляють і приберуть, а ось коштів на відшкодування пам’ятника у них немає», – каже пенсіонерка.
Коштів на вирубування аварійних дерев не вистачає
Ужгородські чиновники на скарги пані Катерини лише розводять руками. Вони кажуть, що на вирубування сухих і старих дерев на цвинтарях просто немає грошей.
На цей рік у міському бюджеті з цією метою передбачили всього 15 тисяч гривень. Як розподілити цей мізер на 10 кладовищ, керівництво Комбінату комунальних підприємств, яке в Ужгороді знають не інакше, як ритуальне бюро, не уявляє.
Адже спилювання лише одного дерева обходиться в середньому в тисячу гривень, каже директор підприємства Анатолій Сухолов: «Насправді проблема з вирізування дерев особливо назріла сьогодні на кладовищі «Кальварія». Кладовище старе, і дерева тут уже від 70 до 100 років мають».
Цвинтар «Кальварія» уже кілька десятиліть закритий для поховань. Тут спочиває еліта Ужгорода, люди, які колись писали історію міста. Це не в останню чергу вплинуло і на увагу місцевої преси до проблеми нищення кладовища, а відтак і на реакцію влади, каже заступник начальника міського господарства Ужгорода Георгій Марущак.
«Ми зробили кошторис, за яким потрібно лише на зріз повалених дерев близько 4,5 тисяч гривень. На відновлення зруйнованих пам’ятників-обелісків – близько 7 тисяч гривень. Це питання вирішувалось на рівні заступника міського голови, кошти будуть відшкодовані мешканцям», – обіцяє він.
А ще в Ужгороді є така традиція: рідні приносять свячену паску й вино на могили до рідних, кладуть усе це на обеліски й згадують померлих. Пані Катерині нинішнього року зробити цього не вдасться…
Останній буревій наробив найбільше лиха на старому цвинтарі. Стара й величезна верба вивернулася, впала на пам’ятники й зруйнувала шість із них.
Один із пошкоджених пам’ятників – на могилі батька ужгородської вчительки Катерини, нині пенсіонерки. Відновити його власним коштом жінка не може. Вона каже, що це занадто дорого: при її пенсії в 600 гривень назбирати щонайменше дві з половиною – три тисячі не реально.
«Торік, коли я писала заяву до Ужгородського міськвиконкому і попереджувала, що дерево може обвалитися, мені відповіли, що якщо воно впаде під дією стихії, тоді буде відшкодовано всі збитки, які виникнуть внаслідок падіння дерева. Тепер, коли я звернулася, мені сказали, що дерево розпиляють і приберуть, а ось коштів на відшкодування пам’ятника у них немає», – каже пенсіонерка.
Коштів на вирубування аварійних дерев не вистачає
Ужгородські чиновники на скарги пані Катерини лише розводять руками. Вони кажуть, що на вирубування сухих і старих дерев на цвинтарях просто немає грошей.
На цей рік у міському бюджеті з цією метою передбачили всього 15 тисяч гривень. Як розподілити цей мізер на 10 кладовищ, керівництво Комбінату комунальних підприємств, яке в Ужгороді знають не інакше, як ритуальне бюро, не уявляє.
Адже спилювання лише одного дерева обходиться в середньому в тисячу гривень, каже директор підприємства Анатолій Сухолов: «Насправді проблема з вирізування дерев особливо назріла сьогодні на кладовищі «Кальварія». Кладовище старе, і дерева тут уже від 70 до 100 років мають».
Цвинтар «Кальварія» уже кілька десятиліть закритий для поховань. Тут спочиває еліта Ужгорода, люди, які колись писали історію міста. Це не в останню чергу вплинуло і на увагу місцевої преси до проблеми нищення кладовища, а відтак і на реакцію влади, каже заступник начальника міського господарства Ужгорода Георгій Марущак.
«Ми зробили кошторис, за яким потрібно лише на зріз повалених дерев близько 4,5 тисяч гривень. На відновлення зруйнованих пам’ятників-обелісків – близько 7 тисяч гривень. Це питання вирішувалось на рівні заступника міського голови, кошти будуть відшкодовані мешканцям», – обіцяє він.
А ще в Ужгороді є така традиція: рідні приносять свячену паску й вино на могили до рідних, кладуть усе це на обеліски й згадують померлих. Пані Катерині нинішнього року зробити цього не вдасться…