Наприкінці минулого року, разом із державним бюджетом, Верховна Рада ухвалила і зміни до низки інших законів. Тепер же Конституційний Суд визнав ці зміни такими, що не відповідають Основному Законові, каже в інтерв’ю Радіо Свобода представниця «Нашої України – Народної самооборони» Ксенія Ляпіна.
Тож найперше, що має зробити парламент цього тижня, допоки рішення Конституційного Суду ще не оголошене, – це ухвалити ці зміни окремим законом.
«Воно не оприлюднене, але практично всі знають, що підготовлене рішення Конституційного Суду. Тому є проект закону, який вносить зміни в низку законів замість тих змін, які були внесені разом із законом про держбюджет», – заявила Ксенія Ляпіна.
Якщо ж не будуть внесені зміни в ці закони окремим законом, то відразу включиться рахунок величезних соціальних зобов’язань, яких бюджет просто не зможе потягнути, додає вона: «Були внесені зміни в деякі податкові положення, щодо податку на воду, в питаннях земля, то вони всі будуть зупинені й відразу перестануть діяти».
Немає кадрових питань – немає й змін до бюджету?
Що ж стосується змін до державного бюджету, то, за словами Ляпіної, Кабінет Міністрів їх іще не вніс до парламенту, тож без цього Верховна Рада не може розглядати це питання.
Представники ж Блоку Юлії Тимошенко наполягають: без вирішення кадрових питань зміни до бюджету не можуть бути внесені.
Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко заявляє: «Як можна внести зміни до бюджету, коли заблокований Фонд державного майна? Політична сила, яка виграла вибори і взяла на себе повну відповідальність, не має доступу до найбільш відповідального органу. Знову висуваються умови: ні, зміни до бюджету. Які нам зміни внести, коли міну від приватизації 9 мільярдів… Ми їх отримаємо чи не отримаємо? Та поки так буде з ФДМ, ми їх не отримаємо».
За словами Івана Кириленка, «чітко виписано, куди спрямовуються ці 9 мільярдів»: Євро-2012, капітальні вкладення, субвенції регіонам.
Зміни до державного бюджету Кабінет Міністрів мав внести до парламенту до 1 березня. Проте цей термін уже кілька разів відкладався.
Тим часом у Фонді державного майна триває двовладдя. Уряд визнає керівником Фонду Андрія Портнова, а Президент – Валентину Семенюк-Самсоненко.
Тож найперше, що має зробити парламент цього тижня, допоки рішення Конституційного Суду ще не оголошене, – це ухвалити ці зміни окремим законом.
«Воно не оприлюднене, але практично всі знають, що підготовлене рішення Конституційного Суду. Тому є проект закону, який вносить зміни в низку законів замість тих змін, які були внесені разом із законом про держбюджет», – заявила Ксенія Ляпіна.
Якщо ж не будуть внесені зміни в ці закони окремим законом, то відразу включиться рахунок величезних соціальних зобов’язань, яких бюджет просто не зможе потягнути, додає вона: «Були внесені зміни в деякі податкові положення, щодо податку на воду, в питаннях земля, то вони всі будуть зупинені й відразу перестануть діяти».
Немає кадрових питань – немає й змін до бюджету?
Що ж стосується змін до державного бюджету, то, за словами Ляпіної, Кабінет Міністрів їх іще не вніс до парламенту, тож без цього Верховна Рада не може розглядати це питання.
Представники ж Блоку Юлії Тимошенко наполягають: без вирішення кадрових питань зміни до бюджету не можуть бути внесені.
Лідер фракції БЮТ Іван Кириленко заявляє: «Як можна внести зміни до бюджету, коли заблокований Фонд державного майна? Політична сила, яка виграла вибори і взяла на себе повну відповідальність, не має доступу до найбільш відповідального органу. Знову висуваються умови: ні, зміни до бюджету. Які нам зміни внести, коли міну від приватизації 9 мільярдів… Ми їх отримаємо чи не отримаємо? Та поки так буде з ФДМ, ми їх не отримаємо».
За словами Івана Кириленка, «чітко виписано, куди спрямовуються ці 9 мільярдів»: Євро-2012, капітальні вкладення, субвенції регіонам.
Зміни до державного бюджету Кабінет Міністрів мав внести до парламенту до 1 березня. Проте цей термін уже кілька разів відкладався.
Тим часом у Фонді державного майна триває двовладдя. Уряд визнає керівником Фонду Андрія Портнова, а Президент – Валентину Семенюк-Самсоненко.