 |
| Боротьба з корупцією була постійною темою російських керівників, і тепер до них приєднався і Дмитро Медведєв |
Для цього, сказав він, потрібен цілий комплекс заходів – цілий національний план боротьби з корупцією.
На думку голови російської держави, план має містити три частини: модернізацію антикорупційного законодавства; протидію й профілактику корупції в економічній і соціальній сферах та створення стимулів для «антикорупційної поведінки»; правову освіту і створення самого «стандарту антикорупційної поведінки», без якого, за словами Медведєва, «нічого не буде».
Традиція є, результату немає
Говорити про боротьбу з корупцією на початку перебування на посаді – це вже традиція в післякомуністичній Росії. На початку 2000 року про боротьбу з корупцією й організованою злочинністю як про пріоритет говорив Володимир Путін, на той час виконувач обов’язків президента. Пізніше того ж року, вже як повноцінний президент, він знову наголосив на цій темі. Після переобрання 2004 року Путін іще раз висував той самий пріоритет.
Але попри численні публічні заяви насправді було зроблено мало і поступу не настало, кажуть спостерігачі. І ніби й боротьба ведеться: створюють комісію за комісією (Путін створював Раду для боротьби з корупцією, Медведєв створив Раду для протидії корупції), дня не минає, щоб когось не заарештували за корупційними звинуваченнями.
Рік тому Медведєв, на той час перший віце-прем’єр, повідомляв, що таких справ порушили 9 з половиною тисяч. Але тоді ж він визнав: «Це лише верхівка айсберга».
Цього тижня назване число зросло до 10 з половиною тисяч. А Медведєв, уже президент, лише повторив свої слова про «верхівку айсберга»…
Росія на найнижчих щаблях
І з ним погоджується міжнародна антикорупційна організація Transparency International, яка в минулорічному рейтингу відвела Росії одне з найгірших місць.
Її представник Міклош Маршалл каже Радіо Свобода, що російський показник особливо розчаровує: 2,3 бала – в самому низу всесвітнього списку: вона поділяє 143–146 місця зі 180 досліджених країн.
Цей показник засвідчує тенденцію до погіршення й попри всі заяви й зобов’язання, каже він: «На думку міжнародної ділової спільноти, державний сектор у Росії дуже скорумпований. А ще більше тривожить те, що становище все погіршується й погіршується, і позитивного розвитку немає».
За одним із опитувань кінця минулого року, дві третини росіян вважають, що корупцію викорінити неможливо, а 28 відсотків опитаних визнали, що упродовж останнього року особисто зіштовхнулися з корупцією в державних органах. Найкорумпованішими вони назвали міліцію, суди, митницю, працівників охорони здоров’я, освітян і прокуратуру.
Подолання корупції – це контроль над бюрократією
Критики Кремля кажуть, що насправді боротися з корупцією не так уже й важко. Російський Центр прикладних політичних досліджень ІНДЕМ, який вивчає, серед іншого, корупцію, має чіткий припис: «Головна проблема, пов’язана зі зростанням корупції в Росії, – це брак контролю над бюрократією», – каже президент фонду ІНДЕМ Георгій Сатаров.
За його словами, проблему спричиняє «відсутність політичної конкуренції, відсутність опозиції, відсутність вільної преси і вільних громадських організацій».
Ці погляди поділяє й Transparency International, яка стверджує: корупція «квітне там, де бракує інституційного контролю за владою, де процес ухвалення рішень непрозорий і де громадянське суспільство нерозвинене».
Великі сумніви
Отож заклик Дмитра Медведєва створити «стандарт антикорупційної поведінки», кажуть оглядачі, виглядає непереконливо. Тим більше, що він замість заклику захищати вільну пресу й організації громадянського суспільства лише зазначає, що «засоби масової інформації і громадські організації повинні теж сказати своє слово в цій сфері».
Водночас він так і не висловлювався публічно, наприклад, у справі російської журналістки Наталії Морар, громадянки Молдови, якій російська Федеральна служба безпеки заборонила в’їзд до Росії, бо вона, мовляв, «становить загрозу безпеці» країни. «Загроза», як виглядає, полягала в тому, що вона вела активні журналістські розслідування корупції в адміністрації попереднього президента Росії Володимира Путіна.
Так що Дмитро Медведєв, сам витвір скорумпованої виборчої системи й контрольованих Кремлем засобів інформації, на думку спостерігачів, не засвідчив ні дійсного прагнення, ні здатності піти на «системні» зміни, необхідні для подолання корупції.
Тож навряд чи ще одна комісія або рада чи ще один «стандарт поведінки» зможе впоратися з непрозорою клановою політичної системою, яка розвинулася в Росії останніми роками.
І важко повірити, що так званий ліберал Медведєв цього не усвідомлює, зауважують спостерігачі.