Причиною нинішньої аварії називають людський фактор: водій-іноземець виїхав на зустрічну смугу, допустивши зіткнення з маршруткою на великій швидкості. Та все ж наслідки аварії могли б бути дещо меншими, якби не порушення, з якими ще з нинішньої зими намагалися боротися влада, прокуратура і ДАІ, кажуть на Рівненщині.
Майже два роки тому, після загибелі 12 волинських підприємців на шляху до Хмельницького, Мінтранс спільно з МВС видав постанову, яка значно ускладнила видачу дозволів на перевезення людей. Ця постанова фактично паралізувала автоперевізників, котрі працювали на автомобілях, переобладнаних із вантажних. Особливо настирними працівники ДАІ стали напередодні Нового 2008 року – аж до того, що висаджували пасажирів, котрі прямували до Києва, змушуючи водіїв повертатися назад.
Перевізники пояснювали такі дії корумпованістю влади і бажанням «вибити» з прибуткового маршруту одних підприємців на користь інших. Вони розпочали акції протесту по всій Україні.
Першими виступили якраз рівняни. Їх підтримала Спілка водіїв Рівненщини, представники якої наголошували: нині з вантажівок переобладнано понад 60 відсотків пасажирського транспорту, котрий свого часу отримав на це всі офіційні дозволи. Закон не повинен мати зворотної сили, стверджували вони.
Зважаючи на масові протести і популярність такого виду транспорту, прокуратура Рівненської області призупинила дію свого припису із застереженням, що до питання переобладнаних автомобілів незабаром доведеться повернутися. Власне, тоді ні самі перевізники, ні правоохоронці не думали, що зробити це змусить чергова трагічна подія.
А порушення на кожному кроці
Щодня тільки від платформи Рівненського автовокзалу від’їжджають до столиці 27 регулярних маршруток. Водночас постійні перевезення під виглядом «нерегулярних» здійснюють ще 65 перевізників, розповідає заступник начальника обласного управління автотранспорту Сергій Омельчук.
Це означає, що замість дозволеного одного-двох перевезень за тиждень перевізники здійснюють постійні поїздки за графіком, не враховуючи навантаження водіїв та приховуючи прибутки. Вони не тільки забирають пасажирів у тих, хто сплатив усі податки і працює легально, а й наражають на небезпеку життя пасажирів, переконаний Сергій Омельчук.
«У нас уже так звикли, що на Київ їдуть «маршрутками» – бо швидко. Ніхто ж не думає, за рахунок чого та швидкість. Як вони доїжджають до Києва за чотири години. При всіх розкладах, не порушивши правила дорожнього руху, до Києва за 4 години доїхати не можна – порушують, перевищують дозволену швидкість», – наголошує він.
А тим часом ввезення вантажних автомобілів і переобладнання їх на пасажирські є в Україні своєрідним бізнесом, додає Сергій Омельчук.
«Є, наприклад, жінка, яка, згідно з комп’ютерними даними, має у власності 108 переобладнаних транспортних засобів – одна… І там таких багато інших. Є сертифікат, є все, але потім, у процесі експлуатації, вони зсовують сидіння, роблять менші проходи», – розповідає обласний урядовець.
Схоже, після чергової автокатастрофи війна між перевізниками і органами, покликаними їх контролювати, набере нових обертів. Бо другі переконують, що відтепер поступитися принципами їх не змусять ніякі акції протесту.
Майже два роки тому, після загибелі 12 волинських підприємців на шляху до Хмельницького, Мінтранс спільно з МВС видав постанову, яка значно ускладнила видачу дозволів на перевезення людей. Ця постанова фактично паралізувала автоперевізників, котрі працювали на автомобілях, переобладнаних із вантажних. Особливо настирними працівники ДАІ стали напередодні Нового 2008 року – аж до того, що висаджували пасажирів, котрі прямували до Києва, змушуючи водіїв повертатися назад.
Перевізники пояснювали такі дії корумпованістю влади і бажанням «вибити» з прибуткового маршруту одних підприємців на користь інших. Вони розпочали акції протесту по всій Україні.
Першими виступили якраз рівняни. Їх підтримала Спілка водіїв Рівненщини, представники якої наголошували: нині з вантажівок переобладнано понад 60 відсотків пасажирського транспорту, котрий свого часу отримав на це всі офіційні дозволи. Закон не повинен мати зворотної сили, стверджували вони.
Зважаючи на масові протести і популярність такого виду транспорту, прокуратура Рівненської області призупинила дію свого припису із застереженням, що до питання переобладнаних автомобілів незабаром доведеться повернутися. Власне, тоді ні самі перевізники, ні правоохоронці не думали, що зробити це змусить чергова трагічна подія.
А порушення на кожному кроці
Щодня тільки від платформи Рівненського автовокзалу від’їжджають до столиці 27 регулярних маршруток. Водночас постійні перевезення під виглядом «нерегулярних» здійснюють ще 65 перевізників, розповідає заступник начальника обласного управління автотранспорту Сергій Омельчук.
Це означає, що замість дозволеного одного-двох перевезень за тиждень перевізники здійснюють постійні поїздки за графіком, не враховуючи навантаження водіїв та приховуючи прибутки. Вони не тільки забирають пасажирів у тих, хто сплатив усі податки і працює легально, а й наражають на небезпеку життя пасажирів, переконаний Сергій Омельчук.
«У нас уже так звикли, що на Київ їдуть «маршрутками» – бо швидко. Ніхто ж не думає, за рахунок чого та швидкість. Як вони доїжджають до Києва за чотири години. При всіх розкладах, не порушивши правила дорожнього руху, до Києва за 4 години доїхати не можна – порушують, перевищують дозволену швидкість», – наголошує він.
А тим часом ввезення вантажних автомобілів і переобладнання їх на пасажирські є в Україні своєрідним бізнесом, додає Сергій Омельчук.
«Є, наприклад, жінка, яка, згідно з комп’ютерними даними, має у власності 108 переобладнаних транспортних засобів – одна… І там таких багато інших. Є сертифікат, є все, але потім, у процесі експлуатації, вони зсовують сидіння, роблять менші проходи», – розповідає обласний урядовець.
Схоже, після чергової автокатастрофи війна між перевізниками і органами, покликаними їх контролювати, набере нових обертів. Бо другі переконують, що відтепер поступитися принципами їх не змусять ніякі акції протесту.