(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
Віталій Портников: Володимире, я хотів у Вас запитати, чи підете Ви до Президента, коли Президент буде зустрічатися з вашою фракцією?
Володимир Ар’єв: Якщо буде запрошення відвідати зустріч з Президентом, то звичайно.
Віталій Портников: Володимире, я хотів у Вас запитати, чи підете Ви до Президента, коли Президент буде зустрічатися з вашою фракцією?
Володимир Ар’єв: Якщо буде запрошення відвідати зустріч з Президентом, то звичайно.
Віталій Портников: Андрію, така зустріч Президента з фракцією НУНС. Чого Ви від неї очікуєте? Що Президент все ж таки буде думати про те, щоб ця політична фракція відмовилася від союзу з БЮТ чи, навпаки, зміцнення коаліції? Які прогнози у БЮТ взагалі з цього приводу?
Але, з іншого боку, для цього треба було проголосувати законопроект, який проголосувала ВР. І тоді це був би хороший сигнал. Я думаю, дужне легко читабельний сигнал для всієї фракції, що ось так вважає Президент, він підписав, поклав свій підпис під законом, який необхідний країні. Не уряду, не окремо Тимошенко.
Я впевнений, що зустріч, якщо це особливо буде зустріч не індивідуальна, а Президенти і фракція, вона буде вигідна обом сторонам: і Президентові, і фракції.
Я впевнений, що у випадку, коли позиція фракції буде консолідована, зрозуміла, вмотивована і послідовна, то ця зустріч буде результативною. Тільки вона має відбутися в понеділок, бо вже у вівторок має або почати роботу ВР, або впродовж, як ми вже звикли, тривалого часу імітувати діяльність.
Віталій Портников: Я так розумію, що мова й йде про понеділок.
До речі, Володимире, ось депутати від «Народної самооборони» у ВРУ займають таку, можна сказати, особливу позицію і в «НУ».
Як Ви вважаєте, ваша зустріч з Президентом, якщо вона відбудеться в понеділок, ви будете з якоюсь критичною реакцією виступати, розмовляючи з Віктором Ющенком, чи ви хотіли б його просто послухати? Яка взагалі ідея такого спілкування?
Володимир Ар’єв: Я дуже сподіваюся, що це все ж таки буде розмова, а не вислуховування монологу, як вже останнім часом це переважно траплялося на зустрічах. Якщо є зустріч, то, напевне, треба, щоб була почута позиція кожної зі сторін.
Я все ж таки не залишаю ще сподівань на те, що ми зможемо досягнути нормальних результатів, бо єдине, на чому наполягає «Народна самооборона», то це єдність коаліції і початок роботи над тими законопроектами, які потрібні країні, і припинення дріб’язкової штовханини політичної всередині демократичних сил, які аж ніяк не сприяють поліпшенню стану в державі.
Єдиний фактор, який зараз допоможе демократичній коаліції реабілітуватися після нових чвар публічних – це початок роботи над необхідними законопроектами.
Віталій Портников: Андрію, після виборів до Київради, коли ми бачимо, що Президент фактично усунувся реально від підтримки НУНС, а НУНС так чи інакше не потрапила до Київради в місті, де традиційно мала дуже велику популярність і дуже велику підтримку киян, я можу сказати, що ці сили, які так чи інакше асоціюються з НУНС, вони ще мали таку підтримку до Віктора Ющенка.
Чи не означає це, що взагалі потрібна переконфігурація демократичних сил, маючи на увазі наступні і президентські, і парламентські вибори? Бо в цій конфігурації якихось серйозних результатів в більшості просто не можна вже досягти.
Андрій Шкіль: Звичайно. Я вважаю, що тут без переконфігурації, без переформатування не обійтися. За будь-яких обставин це сигнал дуже серйозний для всієї демократії, що пройшли сили політичні, які абсолютно не асоціюють себе ні з, умовно кажучи, владою, ні з опозицією, ні з демократією, ні з тоталітаризмом, вони десь між перебувають, вони пройшли з хорошим і з таким потужним, можна сказати, результатом. «НУ» не пройшла.
Знову ж таки те, що блок Черновецького? Я впевнений, що тут спрацювали технології. Я не хочу тут перераховувати. Нехай цим займається прокуратура, міліція, хто-завгодно що хочуть, те й роблять.
Але суть полягає в тому, що технології не можуть бути сильнішими за демократію. Ну, чому такі технології не працюють в інших країнах? Тому, що там сильнішою є демократія і сильнішим є громадянське суспільство. А громадянське суспільство не може стояти… Ось тут влада, яка може робити все, що завгодно, і слухняне, абсолютно кристалічно чисте громадянське суспільство. Це має бути абсолютно єдине ціле. І ті, кого обирають, і ті, хто обирає, мають бути єдиними в громадянській позиції своїй. І властиво до цього ми дуже тяжко, але йдемо.
Просто я боюся, що тяжкість нашого походу може бути непосильною для того, щоб дійти фінішу. Оце мене лякає. Принаймні, поки що. І Київ це продемонстрував.
Ну, чесно кажучи, що ми могли запропонувати? Нам кажуть, що от треба було зняти, передати, об’єднатися. Ми все це пропонували. Ну, не було ж зворотного ходу. Ну, можна було не йти на вибори. Тоді як би виглядали ініціатори, якби не пішли на вибори самостійно або не очолили б?
Тому все було зроблено правильно, але, на превеликий жаль, таким результатом були серйозні, потужні чвари, які були просто викинуті в суспільство. Не обов’язково це робити. Це не елементи демократії. «Таблоїд», умовно кажучи, «жовта» преса – це частина демократії, але це не основа, це тільки невеличка частина.
Так, хтось десь не так заліз і, умовно кажучи, пальцем до носа та й сфотографували. Ну, більше так не роби. Це виховання.
Але, з іншого боку, ми не можемо постійно робити наших людей, наших громадян, співтворців держави і співтворців економіки глядачами оцього брудного протистояння, коли ті самі люди при іншому прем’єрові Януковичеві, який був ворогом, поводили себе, скажемо так, м’яко елегантно, то з прем’єром жінкою вони поводять себе, ну, я не знаю, не хочеться вживати твердих слів, але, зрозуміло, дуже погано, просто не по-чоловічому дуже часто.
Зокрема, це торкається Секретаріату Президента, який обіцяв бути секретаріатом, але він переріс, по-моєму, адміністрацію того Медведчука, якого постійно хочуть побачити за чиїмись спинами. Не треба його бачити…
Віталій Портников: За жіночою спиною.
Андрій Шкіль: Так. Не треба бачити! Він сидить на Банковій. Він умовний земляк, він формував перемогу СДПУ(о) колись на Закарпатті, колись очолював партійну структуру, багато чому навчився і зараз він там є.
Медведчук – це ж не професія, це тільки прізвище. А от глава адміністрації чи секретаріату – це професія, це фах, який Балога освоїв достатньо непогано.
Але знову ж таки, призначала його туди якась не Київська обласна рада чи адміністрація. Тобто, призначав його Президент. Тому тут не пройшли ми ще точку неповернення. Це тішить. Але я думаю, що вона дуже легко може бути перейдена. Якщо ми її перейдемо, то тоді справи України реально кепські.
Я був буквально кілька днів тому, буквально півтори доби на Парламентські асамблеї НАТО, де відкритим текстом високоповажні діячі, високоповажні міністри говорили: «Ну, куди ви хочете вступити? Ви в себе порядок наведіть. Ми не знаємо, хто у вас головний. Ви у цьому не можете розібратися».
І це мені так різало вухо. Я міг якось аргументувати, в мене піднімалася рука, а потім я відмовлявся. Бо, чесно скажу, що я міг казати? Ну, не можна виносити ці речі на міжнародну дискусію. Це наша внутрішня дискусія. Більше того, це дискусія всередині влади, це не треба виносити на суспільство.
На жаль, це винесено. Є й ініціатор. Він, на щастя, персоніфікований. Це Віктор Балога. Хотів він цієї персоніфікації? Думаю, що ні.
Тому я впевнений, що рано чи пізно будемо мати дві ери: ера Медведчука і ера Балога. Може, буде колись ера Кучми, але Медведчука не забудуть.
Дуже хотілося б, щоб ера Помаранчевої революції, помаранчевої хвилі, яка практично змила всю піну, все те, що плаває, а плавають, ми знаємо, не найкращі частини чи не найкращі речі. От воно все вимило за межі України, і ми вважали, що Україна є чиста і здатна для того, щоб будувати нове життя.
Віталій Портников: Помилилися?
Андрій Шкіль: На жаль.
От Ви подивіться, хто тепер лишився другом? Колесников чи хто? Де Луценко? Де Томенко? Де Гриценко? Де всі? Не означає, що вони всі зібралися разом…
Віталій Портников: А політичний діяч – це та людина, яка може змінювати команду.
До речі, де тепер Луценко? Питання до Володимира Ар’єва?
Володимир Ар’єв: Наскільки я знаю, він повертається з робочої поїзди. Він працює міністром внутрішнім справ, виконує свої функції.
Андрій Шкіль: Та ні, я ж не про це запитую. Це фігурально. Там само, де й Гриценко.
Віталій Портников: Те ж виконує функції.
Андрій Шкіль: Теж виконує функції, але голови комітету. Але…
Віталій Портников: В оточенні Президента цих людей немає.
Андрій Шкіль: Абсолютно…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
