Доступність посилання

ТОП новини

У Закарпатті дорожчає земля. Чи є від того користь громаді?


Ужгород – За рік земля в Закарпатській області подорожчала в півтора раза, зазначають фахівці земельного управління обласної адміністрації. Відчувають зростання вартості земельних ділянок і самі жителі краю та підприємці, які масово скуповують закарпатські гектари для ведення бізнесу. А ось у контрольно-ревізійному управління кажуть, що від подорожчання землі та її продажу бюджети чомусь не дуже поповнюються.

Карпатські полонини - ласий шматок для туристичної індустріі
Закарпатська земля продовжує дорожчати: у 2006 році вартість одного квадратного метра зросла в ціні на 30 відсотків, а за минулий рік – на 50, а то й усі 70. Рекордну ціну зафіксували в Мукачеві позаминулого року – 4 тисячі гривень за квадратний метр. Скуповують, в основному, під рекреацію, приватний бізнес, рідко – під фермерство.

Бухгалтер приватного підприємства Марія Головчак розповіла, що поки керівництво оформляло необхідні документи, довелося по-новому розраховувати всі економічні показники та рентабельність бізнесу через зростання вартості землі.

«Ми ще минулого року хотіли купити пів гектара, але поки оформляли документацію, все зареєстрували. Цього року земля коштує в півтора раза більше!», – зауважила Марія Головчак.

Подорожчання землі вітає обласне керівництво, адже це означає поповнення місцевих бюджетів. Однак, як розповів Радіо Свобода заступник начальника обласного КРУ Михайло Федак, органи місцевого самоврядування нерідко через незнання законів або через недбалість не контролюють, як використовують їхні землі, наскільки справно та й чи взагалі платять за них. Про це свідчать майже всі комплексні ревізії місцевих бюджетів районів, які проводить управління. Остання така перевірка проведена в малоземельному Рахівському районі.

«У результаті комплексного контролю було встановлено, що виконавчі органи сільських рад не використовують усі резерви для залучення додаткових надходжень до бюджетів. І це попри гостроту проблеми фінансового забезпечення життєдіяльності будинків культури, дитячих садків, закладів охорони здоров’я. Приміром, у двох сільрадах ревізорами виявлені 6 фактів безоплатного використання земельних ділянок, 0,49 гектара, 5 фактів безоплатного користування земельними ділянками в комерційних цілях. Це є порушення, відповідно, плата за землю не надходить», – зазначила Михайло Федак.

Аукціони зроблять продаж землі прозорішим?

Фахівці-земельники кажуть, цьогорічне бюджетне законодавство певною мірою допоможе вирішити проблему. Згідно з ним органи місцевого самоврядування змушені продавати землю лише через аукціони, а це дозволить зробити прозорішими умови продажу і більше заробити на землі. Щоправда, доводиться й цьому їх учити.

Начальник Головного управління земельних ресурсів у Закарпатській області Іван Калинич з цього приводу сказав: «Ми їздимо, і зараз комісія сформована з фінансистів та наших спеціалістів, по всій області, по районах, збираємо голів сільських рад і вчимо їх, як готувати землі до аукціонів, бо за що будувати школи, лікарні? Це економіка, безумовно, потрібно виносити продаж землі на аукціони, це дасть більший ривок».

Іван Калинич зауважив, що крім КРУ, ще й спеціальні комісії перевіряють, наскільки ефективно використовуються закарпатські гектари, видані в оренду. Зокрема контролюють, чи постійно переглядають органи місцевого самоврядування орендну плату за землю, яка є під бізнесом. Бо нерідко буває, що такі високорентабельні підприємства як аптеки чи автозаправки сплачують за територію, на якій розташовані, копійки. А дешевої землі в малоземельному Закарпатті, яке до того ж ще й на 52 відсотки вкрите лісами, в принципі бути не може.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG