Яскравим прикладом расистського реагування ЗМІ Росії є обвал будови московського Бауманського ринку в лютому 2006 року, де загинуло майже 70 осіб. Ця трагічна подій викликала у російській пресі, поряд зі співчуттями, дуже ворожі висловлювання про жертви, серед яких було чимало торгівців із Азербайджану, Грузії, Таджикистану і Узбекистану. Так один із читачів висловися на сторінках «Комсомольської правди», що, мовляв, «Слава Богу, це не сталося в день, коли чимало москвичів перебувало на ринку. А так це були просто люди з Кавказу». Ба, навіть більше, це й же читач продовжує в згаданій газеті, що краще аніж платити компенсації родинам жертв цього випадку, «ліпше віддати гроші пенсіонерам».
«Перетворюють приховану ненависть до чужинців у відкриту агресію»
Не лише таблоїд «Комсомольска правда» але й популярна «Вечірня Москва», регіональні газети часто переповнені матеріалами про ніби-то значну вину «кавказців» у зростанні злочинності в Росії, про «особливу роль» ромів у наркоторгівлі і проституції чи співчуттями до людей, у родинах яких є євреї, як це практикує газета у Мурманську.
Галина Кожевнікова, представниця з московського антирасистського центру СОВА, говорячи про роль російських ЗМІ у нагнітанні расизму, зазначила: «Ксенофобія не зростає зараз. Якщо подивитися опитування центру Левади, то ксенофобія дуже стабільна , вона, як зафіксувалася на рівні 55-57 відсотків населення, так і тримається. ЗМІ сьогодні відіграють роль в підтримці напруги ксенофобії, провокуванні окремих конфліктів, і перетворюють приховану ненависть до чужинців у відкриту агресію».
«Брешуть про приїжджих, що вони все порушують і розповсюджують тут хвороби»
Назар Мірзода з таджицької спільноти Санкт-Петербурга каже, що расистські випади в пресі Росії шкодять, насамперед, робітникам-мігрантам, переважна більшість з яких виконують тяжку, чорну роботу за копійки.
«Деякі журналісти, чи жовта преса обвинувачують мігрантів у всіх бідах, брешуть про приїжджих, що вони все порушують і розповсюджують тут хвороби. Це не правда. Мігранти не злочинці, не злодії, в основному на 70-80 відсотків вони будівельники, прості люди, працівники. Газети не пишуть, що вони фактично будують масу житла, особливо – таджики», – зауважив Назар Мірзода.
Російська влада, у тому числі і новий президент Росії Дмитро Медведєв, обмежуються на цю тему лише формальними, ні до чого не зобов’язуючими заявами. І якщо російські законодавці розглядають проект закону, який би забороняв журналістам згадувати громадянство жертв чи злочинців, то, на думку тієї ж Галини Кожевнікової з московського центру моніторингу расистських проявів СОВА, газетярі будуть в змозі і тут обійти закон, використовуючи широко принизливі й образливі слова на кшталт – «чорні», «південні» і таке інше.
