«Кузня» – територія української форматності
Ініціаторами проекту «Кузня» є люди, які підтримують українські фестивалі, тиражують українські фільми, видають українські книги, творять українське мистецтво. Наголошують, що це не партійний і не бізнесовий проект. «Кузня» має стати центром українського молодіжного руху, каже один із організаторів Микола Міщур.
«В чому ідея «Кузні»? Це згуртувати людей, які зацікавлені в будь-яких галузях розвивати нашу Україну в українському форматному напрямку. Є в Україні дуже багато людей, яких хвилює майбутнє нашої держави, але вони один одного не знають. Тож виникла ідея зробити такий осередок, де би могли люди різних інтересів зібратися, згуртуватися, обговорити всі свої проблеми», – зазначає Микола Міщур.
В майбутньому, за задумом організаторів, тут будуть конференц- і спортзали, бібліотека, готель, де проходитимуть вишкільні табори, навчальні семінари, відпочинково-трудові волонтерські заїзди. Отож, «Кузня» – це територія, місце. Водночас – це ідея, символ.
Література, анімація, музика – без політичних грошей і гасел
Перший проект «Кузні» – фестиваль українського формату «Уніж». Виступатимуть відомі і не дуже, досвідчені і нещодавно створені, столичні і не тільки, різножанрові і різностильові гурти з усіх регіонів України: «Гайдамаки», «Перкалаба», «Пропала грамота», «Рура», «Брем Стокер» та інші. В польових умовах майстер-клас проведе відомий режисер-анімаліст Степан Коваль, володар «Срібного ведмедя» Берлінського кінофестивалю, автор мультфільмів «Йшов трамвай № 9» та «Злидні». Підсумком має стати короткий фільм про Уніж. Працюватимуть дискусійні клуби – про анімацію і про сучасну українську літературу за участю Степаня Коваля та Юрія Андруховича. Вже навіть згрупувалася мистецька майстерня «Ніж». Для себе тематику дискусії Юрій Андрухович визначив.
«Поговоримо про можливості якихось альтернативних способів життя поезії в наш час, в нашому світі. Умовно кажучи, назвемо це післякнижковий світ. Припускаємо, що книжка померла як явище, а поезія продовжує жити. Якщо вона продовжує жити, то які це можуть бути форми», – зауважив Юрій Андрухович.
А ще діятимуть символічна для кузні майстерня з ковальства, декілька інтерактивних майстерень з малювання, де спробують створити спільний портрет сучасного українця.
Щоб потрапити на фестиваль, є два варіанти: або тиждень волонтерської фізичної праці у «Кузні», або оплата коштами: 90 гривень за три дні перебування у таборі та відвідання фестивальних подій (для студентів – 45 гривень) чи вхідний квиток на день – 30 гривень (наполовину менше студентам). Ці кошти підуть виключно на розбудову «Кузні». А чи матиме проект майбутнє – власне покаже перший фестиваль «Уніж».
(Івано-Франківщина – Прага – Київ)
