– Пані Заоралова, чим цьогорічна програма фестивалю відрізняється від попередніх ?
– Специфіка цьогорічного фестивалю в тому, що він відбувається через 40 років після серпня 1968 року. 68-ий рік для нас був надзвичайно важливим. Ми переживали тоді період національного відродження, яке дістало назву «празької весни». Цей період закінчився для нас погано. Погано закінчився він і для наших режисерів, серед яких було багато відомих представників так званої чехословацької нової хвилі – це Іван Пассер, Юрай Якубіско і Душан Ганак. Всім трьом творцям на цьогорічному фестивалі ми віддаємо шану.
– Що сталось після серпня 68-ого з провідними чеськими і словацькими режисерами ?
– Наприклад, Юрай Якубіско, режисер, який не виїхав, а залишився на Словаччині, вже не міг далі знімати ігрові фільми. Цією роботою йому заборонили займатися. Так само під заборону потрапив режисер Душан Ганак. Тому на фестивалі ми пригадаємо глядачам їхню творчість.
– Які стрічки були заборонені після окупації Чехословаччини в серпні 68-ого ?
– Ми покажемо на фестивалі фільм Душана Ганака «Рожеві мрії» та заборонену режимом стрічку «Образи старого світу». Цей фільм потрапив на екрани лише в 1989 році. Що стосується Юрая Якубіско, то нам пощастило. Він саме закінчив роботу над фільмом «Баторій», його світова прем’єра відбудеться в Карлових Варах у великій залі готелю «Термал» 5 липня, а вже 10 липня цей фільм демонструватиметься в кінотеатрах.
– Пані Заоралова, за сміливе мислення і нетрадиційний погляд на життя режим заборонив і фільми відомого чеського режисера Івана Пассера. Чи він також належить до героїв фестивалю?
– Щодо режисера Івана Пассера, то ми покажемо його фільм «Інтимне освітлення», відзнятий ще до вторгнення радянських вояків, у 1965 році, та стрічку «Одноманітний день». Згадані режисери на пам’ять про пережиті тяжкі окупаційні часи отримають головну нагороду фестивалю – Кришталевий глобус – за надзвичайний внесок у світове кіномистецтво. Саме їхня творчість є тією ознакою, що робить цьогорічний фестиваль особливим.
– Специфіка цьогорічного фестивалю в тому, що він відбувається через 40 років після серпня 1968 року. 68-ий рік для нас був надзвичайно важливим. Ми переживали тоді період національного відродження, яке дістало назву «празької весни». Цей період закінчився для нас погано. Погано закінчився він і для наших режисерів, серед яких було багато відомих представників так званої чехословацької нової хвилі – це Іван Пассер, Юрай Якубіско і Душан Ганак. Всім трьом творцям на цьогорічному фестивалі ми віддаємо шану.
– Що сталось після серпня 68-ого з провідними чеськими і словацькими режисерами ?
– Наприклад, Юрай Якубіско, режисер, який не виїхав, а залишився на Словаччині, вже не міг далі знімати ігрові фільми. Цією роботою йому заборонили займатися. Так само під заборону потрапив режисер Душан Ганак. Тому на фестивалі ми пригадаємо глядачам їхню творчість.
– Які стрічки були заборонені після окупації Чехословаччини в серпні 68-ого ?
– Ми покажемо на фестивалі фільм Душана Ганака «Рожеві мрії» та заборонену режимом стрічку «Образи старого світу». Цей фільм потрапив на екрани лише в 1989 році. Що стосується Юрая Якубіско, то нам пощастило. Він саме закінчив роботу над фільмом «Баторій», його світова прем’єра відбудеться в Карлових Варах у великій залі готелю «Термал» 5 липня, а вже 10 липня цей фільм демонструватиметься в кінотеатрах.
– Пані Заоралова, за сміливе мислення і нетрадиційний погляд на життя режим заборонив і фільми відомого чеського режисера Івана Пассера. Чи він також належить до героїв фестивалю?
– Щодо режисера Івана Пассера, то ми покажемо його фільм «Інтимне освітлення», відзнятий ще до вторгнення радянських вояків, у 1965 році, та стрічку «Одноманітний день». Згадані режисери на пам’ять про пережиті тяжкі окупаційні часи отримають головну нагороду фестивалю – Кришталевий глобус – за надзвичайний внесок у світове кіномистецтво. Саме їхня творчість є тією ознакою, що робить цьогорічний фестиваль особливим.
