Доступність посилання

ТОП новини
15 листопада 2019, Київ 22:19

Хто за добрі новини? Одностайно!


Втомилися від зростання цін, політичних криз та різних катастроф і цунамі на телебаченні? Включайте румунські канали! Якщо президент Румунії не накладе вето на новий закон, румунське телебачення невдовзі буде змушене показувати принаймні половину «добрих» новин.

За такий закон два тижні тому одностайно проголосували румунські парламентарі. Проти нового закону виступили журналістські та правозахисні організації, які називають новий закон «абсурдним» і таким, що намагається обмежити свободу слова.

Румунські журналісти не знають, плакати їм чи сміятися від нового закону. «Не випадково такі провідники дадаїзму, сюрреалізму та театру абсурду, як Трістан Тсара та Ежен Еонеску були народжені саме в Румунії. Ми любимо цю країну, бо вона продовжує породжувати підтвердження того, що тут живе невмирущий гумор. Але інші, трагічніші періоди нашої історії нагадують про те, що не лише половина новин мали бути «добрими», а всі 100%», – згадує часи диктатора Чаушеску румунський медіа-експерт Мірча Тома.

Він, як і багато інших його колег-журналістів, та навіть міжнародних організацій, занепокоєні тим, що парламентарі намагаються регламентувати свободу слова.

Втручання у редакційну роботу чи турбота про слухача?

Представник ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації у вівторок звернувся до президента Румунії з проханням не підписувати цей закон. Він говорить, що «наказ чи навіть визначення, що таке «добра» чи «погана» новина є грубим втручанням у редакційну свободу, і, крім того, не відповідає потребам аудиторії».

Парламентарі, які пропонували закон, пояснюють його турботою про слухача, адже, на їхню думку, на румунську аудиторію ллється потік негативної інформації, яка засмучує виборця. Оглядачі зауважують, що дійсно, з падінням режиму Чаушеску глядачі почали не лише дізнаватися про дійсний стан справ у своїй країні, але і чути про те, що десь щодня відбуваються вбивства, зґвалтування, чи автомобільні катастрофи.

Проте вони відзначають, що проблема не в тому, що сенсаційні новини почали заповнювати ефір. Вони, зрештою, є породженням ринку і свободи слова – те, що любить дивитися наймасовіша аудиторія, і те, що дає рейтинг, а отже, і прибуток телеканалам. Більшу проблему медіа-фахівці бачать у тому, що в Румунії, країні, яка є членом ЄС, не сформувався важливий для зрілої демократії ринок суспільно значущої інформації.

Мірча Тома пропонує кілька виходів з цієї ситуації: «Як зацікавити аудиторію новинами, що мали б становити громадський інтерес, це питання, яким задаються не лише в Румунії. Одне з можливих рішень – домовленість між найбільшими медіа-гравцями про соціальну відповідальність. Це швидке, але не дуже реалістичне рішення. Інший вихід вимагає довготермінових зусиль – потрібно проводити освітню кампанію серед глядачів, щоб вони навчилися критично сприймати засоби масової інформації. А третій вихід, можливо, у тому, що скоро аудиторія буде більше користуватися Інтернетом, ніж телебаченням, і проблеми з телебаченням стануть неактуальними».

Тож виходи є, але жоден з них, на думку експерта, не є простим. От і розбери тепер, добра це новина чи погана.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG