Доступність посилання

ТОП новини
10 серпня 2020, Київ 22:40

Стихійне лихо у Карпатах: Збитки від повені могли бути значно меншими


У Верховинському районі Івано-Франківщини, 25 липня 2008 року

Львів – Такої повені у Західній Україні не було століття. За попередніми даними МНС, 22 людини загинули, з них 6 дітей (Івано-Франківська область – 15 людей, у тому числі 5 дітей, Чернівецька область – 6 дорослих і 1 дитина). Стихія знищила 360 автомобільних мостів та 561 пішохідний, розмила понад 680 кілометрів автомобільних доріг, повідомляє прес-центр МНС України. Зруйновані тисячі приватних садиб, електромережі, сільськогосподарські угіддя. 40 чи й 50 тисяч людей у 5 областях Західної України потребують матеріальної допомоги. На Львівщині у 9 районах і 3 містах обласного значення оголошена надзвичайна ситуація. Однак найбільше потерпіла Гуцульщина.

Десь за 4 дні до стихії, яка почалась 23 липня, у Шешорах не було чути співу птахів. На моє запитання, куди поділось птаство, лісники спершу промовчали. А на другий день зауважили, що це ознака чогось лихого. Уся природа немов принишкла в очікуванні.

Вода несе з гір пляшки, Івано-Франківська область, 25 липня 2008 року
Упродовж двох діб блискавки і грім не вщухали ні на хвилину. Лише за одну добу на Гуцульщині випала двомісячна норма опадів, а за наступну – тримісячна.

Прут піднімався на очах. Уже 24 липня у Шешорах були підтоплені городи, і селяни кинулись у сільську раду по металеві сітки, щоб самостійно закріпити каміння довкола берегів Прута. А на наступний день десятки селян Шешор, Прокурави, Брустурова, Космача були відрізані від світу.

З гір у долини спадала швидка вода з камінням, деревом і сміттям. Селеві потоки усе руйнували на своєму шляху. Прут і Чорний Черемош із гір ще й несли тисячі пластикових пляшок.

Дорога через Галич на Львів залита. 25 липня 2008 року
Працівників ДАІ на дорогах треба було шукати зі свічкою

Уже 25 липня була затоплена Коломия, зруйнований міст у Косові та Івано-Франківську. Ще зранку доїхати у Львів можна було лише однією дорогою через Верховину. Сотні підтоплених садиб, зруйновані мости, асфальтовану дорогу підмивало водою на очах, і до вечора проїзду через Верховинський район на Яремчу вже не було.

При в’їзді у Галич стояли десятки автомобілів і автобусів, оскільки розлився Дністер. Люди не знали, що робити і якою дорогою можна добратись.

Жодних служб, які б інформували, дорогою не було. Водії, мабуть, уперше в житті самі намагалися знайти працівників ДАІ, щоб дізнатись, як можна їхати.

25 липня туристи масово покидали Карпати. 26 липня повернутись можна було лише однією дорогою через Городенки на Тернопіль.

Рештки дороги з Верховини на Яремчу, 25 липня 2008 року. До вечора того дня цієї дороги вже зовсім не було
У Шешорах про екологію заможні підприємці і влада не дбають

Шешори – відомий і привабливий туристичний куточок. Тут одна сотка землі коштує до 5 тисяч доларів. Не бракує дорогих маєтків відомих українських політиків і посадовців. Крамниці і ресторани ростуть як гриби.

Однак береги такої норовистої ріки, як Прут, не укріплені, немає ані міцних мостів, ані належної дороги. Зрештою, така ситуація спостерігається по всій Івано-Франківщині.

Місцеві селяни так і не пригадали, коли востаннє надавались гроші для будівництва дамб чи укріплення берегів. Але не було співрозмовника, який не нарікав би мені на безвідповідальність заможних людей, які роблять гроші у Карпатах і не дбають про екологію.

Працівники Національного природного парку «Гуцульщина» кілька років поспіль воюють у судах із депутатами Косівської райради, щоб не допустити приватизації 7 тисяч гектарів лісу у заповіднику, де ростуть 100-літні дуби.

Районні депутати, кажуть охоронці природи, лобіюють певні інтереси і, попри заборону згідно з законом, намагаються вилучити в Національного парку землі, а згодом вирубати і продати дуб і збудувати котеджі.

«Це обернеться в екологічну катастрофу в Карпатах», – б’ють на сполох місцеві екологи на всіх рівнях влади у Києві вже два роки поспіль.

Літні гуцули називають стихію помстою природи

«Така стихія – це помста природи за неналежне до неї ставлення» – таку думку від літніх гуцулів довелось чути найчастіше. Мають бути належні закони, які б захищали народне багатство, гори і ліси, а ще не можна так смітити у горах, кажуть гуцули, і красти.

Місцеві лісники розповіли, що вони не мають засобів, щоб боротись із крадіями лісу. Лісник не має зброї, не може виписати належних штрафів, а тим паче заарештувати за злочинні дії.

По суті, у кожній гуцульській хаті в Шешорах родина займається народним промислом. Переважно роблять кухонні дошки, які продають у Москву.

Дошки роблять із добротного буку, а дерево, звісно, незаконно вирубують. У селян немає іншого виходу, щоб заробити на життя.

Адже усі народні артілі, які започаткував ще у 1920-х роках митрополит Андрей Шептицький, проіснували до 1990-х років, а в роки незалежності були ліквідовані. Без роботи залишились тисячі гуцулів.

Одні кинулись на заробітки за кордон, а інші зайнялись власним народним промислом. Але негода понищила багатьом людям їхні старі верстати.

Іншим видом заробітку у горах є туризм. Однак годі вже цього літа сподіватись на туристів, а відтак і на реальний заробіток.

Мама кілька днів шукала 19-річного сина вздовж Прута

25 липня о 4 годині ранку у селі Микуличин, що межує з Яремчею, провалилась дорога і в річку впав автомобіль із двома людьми, які повертались додому, допомігши рідним вичерпати з хати воду. Один молодий чоловік потрапив у реанімацію, а 19-річного хлопця понесла вода.

Його дівчина, з якою він невдовзі мав одружитись, опинилась на лікарняному ліжку, а мама кілька днів поспіль бігала вздовж Прута, щоб знайти сина. Пошуки тривали кілька днів.

Внаслідок повені потерпіли дуже бідні райони, а відтак незаможні люди, для яких залишитись без врожаю і худоби означає напівголодне існування.

Як повідомив Радіо Свобода голова Львівської ОДА Микола Кміть, незалежно від того, чи було застраховане майно, чи ні, усім потерпілим виплатять матеріальну компенсацію.

Однак жодною компенсацією не можна замінити втрачені людські життя.

(Львів – Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG