Минулого тижня на прес-конференції, повідомляючи про свій літній графік роботи, прем’єр Чеської Республіки Мірек Тополанек виступив перед журналістами в піджаку, на лацкані якого красувався прапор Тибету.
Мірек Тополанек не їде на офіційне відкриття Олімпійських ігор до Пекіну. Уряд вирішив, що зі врахуванням нинішнього стану справ з охороною прав людини в Китаї найвищі чеські посадовці, включно з президентом і головою парламенту, участі в офіційних акціях не братимуть. Але прем’єр поїде до Пекіну на запрошення чеських спортсменів із однією метою – підтримати національну олімпійську збірну. «Вважаю, що олімпійці заслуговують такої підтримки», – зауважив Тополанек.
На значок з прапором Тибету негайно відреагувала китайська сторона. МЗС Китаю викликало чеського посла в Пекіні з проханням пояснити, що означає тибетський прапорець на піджаку прем’єра. Китайці не приховують побоювання, що голова чеського уряду може й до Пекіну прибути з тибетським значком. Чи може ще хтось із чеських олімпійців (а збірна Чехії нараховує 133 спортсмени) долучитись до чеського прем’єра на знак солідарності з Тибетом? Але, ймовірно, цього не станеться, вважає речник чеської Олімпійської збірної Ян Мартінек.
«Чеський Олімпійський комітет не проводить опитувань, чи хтось із наших спортсменів чи членів оргкомітету прагне щось сказати. Ми нікому не вказуємо, що і кому говорити. Тобто, все залежить від самих спортсменів. Однак хочу наголосити на тому, що всі наші спортсмени підписали відповідний контракт, в якому значиться, що вони повинні дотримуватись Олімпійської хартії. А в Хартії є параграф 51/3, який не дозволяє жодних видів політичної, релігійної чи расової пропаганди під час проведення Олімпійських ігор», – зазначив Ян Мартінек.
Китай окупував Тибет у 1950 році, стверджуючи, що це історична частина його території. Через 9 років, під час повстання проти китайської окупації загинуло 80 тисяч тибетців.
Навесні 2008 року, відзначаючи 49-ті роковини повстання за незалежність, правозахисні організації Тибету повідомляли про близько 140 загиблих у сутичках із китайськими підрозділами силових відомств. І в Празі цієї весни перед посольством Китаю відбулись демонстрації проти порушення прав людини. У них взяла участь низка чеських політиків, серед яких був перший чеський президент, відомий правозахисник Вацлав Ґавел.
(Прага – Київ)
Мірек Тополанек не їде на офіційне відкриття Олімпійських ігор до Пекіну. Уряд вирішив, що зі врахуванням нинішнього стану справ з охороною прав людини в Китаї найвищі чеські посадовці, включно з президентом і головою парламенту, участі в офіційних акціях не братимуть. Але прем’єр поїде до Пекіну на запрошення чеських спортсменів із однією метою – підтримати національну олімпійську збірну. «Вважаю, що олімпійці заслуговують такої підтримки», – зауважив Тополанек.
На значок з прапором Тибету негайно відреагувала китайська сторона. МЗС Китаю викликало чеського посла в Пекіні з проханням пояснити, що означає тибетський прапорець на піджаку прем’єра. Китайці не приховують побоювання, що голова чеського уряду може й до Пекіну прибути з тибетським значком. Чи може ще хтось із чеських олімпійців (а збірна Чехії нараховує 133 спортсмени) долучитись до чеського прем’єра на знак солідарності з Тибетом? Але, ймовірно, цього не станеться, вважає речник чеської Олімпійської збірної Ян Мартінек.
«Чеський Олімпійський комітет не проводить опитувань, чи хтось із наших спортсменів чи членів оргкомітету прагне щось сказати. Ми нікому не вказуємо, що і кому говорити. Тобто, все залежить від самих спортсменів. Однак хочу наголосити на тому, що всі наші спортсмени підписали відповідний контракт, в якому значиться, що вони повинні дотримуватись Олімпійської хартії. А в Хартії є параграф 51/3, який не дозволяє жодних видів політичної, релігійної чи расової пропаганди під час проведення Олімпійських ігор», – зазначив Ян Мартінек.
Китай окупував Тибет у 1950 році, стверджуючи, що це історична частина його території. Через 9 років, під час повстання проти китайської окупації загинуло 80 тисяч тибетців.
Навесні 2008 року, відзначаючи 49-ті роковини повстання за незалежність, правозахисні організації Тибету повідомляли про близько 140 загиблих у сутичках із китайськими підрозділами силових відомств. І в Празі цієї весни перед посольством Китаю відбулись демонстрації проти порушення прав людини. У них взяла участь низка чеських політиків, серед яких був перший чеський президент, відомий правозахисник Вацлав Ґавел.
(Прага – Київ)
