Від Білого дому жодних формальних заяв поки що не було, крім стриманої зауваги прес-секретаря, Дани Періно, що Білий дім не займається «коментуванням спекулятивних повідомлень».Був також досить спокійний відгук з державного департаменту. Представник цього відомства Гонзало Галлегос у відповідь на запитання журналіста під час бріфінгу сказав, що урядового підтвердження статті в газеті «Известия» не було, але надійшло спростування з боку російського міністерства оборони. «Я вважаю, що це дуже добре», – додав Галлегос.
Газета «Известия», посилаючись на неназване високопоставлене джерело, писала на минулому тижні, що у російському уряді «зважують» можливість базування на Кубі бомбардувальників стратегічного призначення Ту-160 і Ту-95МС, здатних нести ядерну зброю, як відповідь на розташування у Європі елементів американської системи протиракетної оборони..
Особистий відгук Фіделя Кастро
Відгук Фіделя Кастро, відставного правителя Куби, був досить цікавий, хоча й непрямий. Кастро сказав, що «треба мати сталеві нерви у цей час... і в Куби вони є. Нема потреби давати роз’яснення, посилатися на якісь причини або вибачатися».
Спостерігачі зазначають, що Кастро натякав на події майже піввікової давнини. Тоді, у жовтні 1962 року, зусиллями Москви й Гавани світ опинився на межі атомної катастрофи, коли США дізналися про таємне розташування на Кубі радянських ракет з ядерними боєголовками. Напруження дещо розрядилося лише коли Микита Хрущов змушений був наказати своїм генералам демонтувати ракети.
Спроба налякати Вашингтон?
На думку Алекса Родрігеса, оглядача «Чикаго Трибюн», справжні причини московської публікації залишаються до певної міри неясними. Хоча відомо, що «Известия» є нібито приватним виданням, одначе відіграють роль напівофіційної газети, яка часто-густо віддзеркалює погляди Кремля. Історія з бомбардувальниками, як вважає Родрігес, можливо, є просто невдалою спробою налякати Вашингтон, викликаючи у пам’яті аналогії з Кубинською кризою.
Тим часом на слуханнях у Конгресі генерал Нортон Шварц, кандидат на посаду начальника штабу Військово-повітряних сил, сказав, що якщо Москва надумає створити на Кубі базу для своїх бомбардувальників, то росіянам треба дати зрозуміти, що це є виходом за межу, за червону, тобто заборонену, лінію.
(Нью-Йорк-Київ-Прага)
Газета «Известия», посилаючись на неназване високопоставлене джерело, писала на минулому тижні, що у російському уряді «зважують» можливість базування на Кубі бомбардувальників стратегічного призначення Ту-160 і Ту-95МС, здатних нести ядерну зброю, як відповідь на розташування у Європі елементів американської системи протиракетної оборони..
Особистий відгук Фіделя Кастро
Відгук Фіделя Кастро, відставного правителя Куби, був досить цікавий, хоча й непрямий. Кастро сказав, що «треба мати сталеві нерви у цей час... і в Куби вони є. Нема потреби давати роз’яснення, посилатися на якісь причини або вибачатися».
Спостерігачі зазначають, що Кастро натякав на події майже піввікової давнини. Тоді, у жовтні 1962 року, зусиллями Москви й Гавани світ опинився на межі атомної катастрофи, коли США дізналися про таємне розташування на Кубі радянських ракет з ядерними боєголовками. Напруження дещо розрядилося лише коли Микита Хрущов змушений був наказати своїм генералам демонтувати ракети.
Спроба налякати Вашингтон?
На думку Алекса Родрігеса, оглядача «Чикаго Трибюн», справжні причини московської публікації залишаються до певної міри неясними. Хоча відомо, що «Известия» є нібито приватним виданням, одначе відіграють роль напівофіційної газети, яка часто-густо віддзеркалює погляди Кремля. Історія з бомбардувальниками, як вважає Родрігес, можливо, є просто невдалою спробою налякати Вашингтон, викликаючи у пам’яті аналогії з Кубинською кризою.
Тим часом на слуханнях у Конгресі генерал Нортон Шварц, кандидат на посаду начальника штабу Військово-повітряних сил, сказав, що якщо Москва надумає створити на Кубі базу для своїх бомбардувальників, то росіянам треба дати зрозуміти, що це є виходом за межу, за червону, тобто заборонену, лінію.
(Нью-Йорк-Київ-Прага)
