Доступність посилання

ТОП новини
20 листопада 2019, Київ 19:37

Лісоводи відкидають звинувачення у спричиненні стихійного лиха


Івано-Франківськ – Екологи звинувачують лісівників у надмірному вирубуванні лісів і називають це однією з причин повені. Лісоводи ж такі звинувачення відкидають і кажуть: основна причина в природних факторах. І ті, й інші сходяться в одному: слід розробити стратегію технології ведення лісового господарства з урахуванням екологічних чинників.

Лісове господарство Івано-Франківщини підраховує свої збитки від стихії: зруйновано кожний сьомий кілометр лісових доріг, понад 150 мостів. А тут ще звинувачення, що основна причина стихії – вирубування лісів.

Це найлегше і найпростіше – зробити винними лісоводів, каже новопризначений керівник Держкомлісгоспу, до цього народний депутат із фракції комуністів Микола Тимошенко, хоча додає: вину частково визнають. «Одна з причин такої страшної трагедії і лиха – це природні фактори, і вони мають і глобальний характер, і антропогенні фактори», – каже він.

Розмови про вплив вирубування лісів не є голослівними, стверджують науковці. І не йдеться про те, на першому місці вони в ланцюжку причин стихійного лиха чи на «енному», головне – вони впливають на екологію Карпат.

Ліс затримує вологу

Завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор наук, професор Едуард Кузьменко, опираючись на дослідження ужгородських колег, наводить такі дані: в першу добу дощів ліс може затримувати від 50 до 80 відсотків вологи, він не дає воді зійти одразу, різко, катастрофічно.

Вчений, який займається вивченням зсувних процесів і розробив комп’ютерну програму прогнозування зсувів, акцентує саме на цій проблемі: «Звичайно, будуть повені, після цього будуть і зсуви. Немає зсувів у лісі, історія такого не знає. Може захопити край лісу зсув, це може бути. А в самому лісі ні, коренева система все це тримає. А якщо схили лишаються вирубаними, то там розвиватиметься все, що завгодно. А ці потоки ще збирають і глину – утворюються селеві потоки».

Стограмова склянка не втримає 300 грамів рідини

Таку стримувальну функцію ліс може виконувати при звичних для Карпат, та не затяжних дощах. Цього разу за три дні випала двомісячна норма опадів.

Та ще й на таку велику кількість річок – 8 тисяч 300, що протікають Прикарпаттям. На цьому особливо наголошує директор Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва, доктор біологічних наук, академік Лісівничої академії України Василь Парпан.

«Ці опади такого великого об’ємного масштабу ліс не міг зрегулювати. Нормальна кількість опадів – це 145 міліметрів на нашому гідростаціонарі, а випало 317 міліметрів опадів», – каже він.

Науковець визнає, що негативні чинники господарювання в лісі є: це суцільні рубки (одразу уточнює, що вони не перевищують 1 відсотка), технологія лісозаготівель (трелювання тракторами). Та він не погоджується зі звинуваченнями, що надто багато рубають.

А керівник Івано-Франківського обласного управління лісового господарства Олексій Голубчик каже, що якраз навпаки: «Зробити аналіз вирубки лісу на Прикарпатті за останні сто років – тепер ми рубаємо найменше за всі роки».

На захист лісівників стає і голова обласної держадміністрації Микола Палійчук. Як господарник він стверджує: деревини не стає менше. В області 2 мільйони кубічних метрів приросту деревини, вирубується ж 800 тисяч – 40 відсотків приросту. А розмови навколо вирубування лісів він вважає спробою «пошуків стрілочника».

«Скажіть мені, вчені, як у нас Дністер піднявся – він не має нічого спільного до того, що діється в лісі. Знаєте, це починають працювати технології когось звинувачувати: хтось не так господарює. Є проблеми господарювання. Не проблеми, скільки ми рубаємо, проблеми, як ми рубаємо, що лишається в лісі», – каже обласний керівник.

Підходи доведеться змінити

Власне, навколо того, «як господарюють», після стихії все-таки доведеться подумати і чимало змінити: суцільні рубки, самовільне вирубування лісів, підпільні пилорами, псування русел річок, захаращення лісів відходами деревини.

Професор Василь Парпан переконаний, що необхідна стратегічна зміна технології рубок, а ще – екосистемний підхід до ведення лісового господарства в гірських районах.

Справа не в тому, зазначає професор Едуард Кузьменко, щоб не рубати ліс чи не видобувати гравій. Важливо це робити з розумом і з думкою про перспективу. А ще – порадившись із науковцями, екологами.

Та, як правило, звертаються до них, лише коли стається біда. І швидко забувають ті поради.

(Івано-Франківськ – Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Галина Добош

    Радіо Свобода співпрацюю з 2007 року. Власкор по Івано-Франківській області. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG