Російський політолог Андрій Окара сказав Радіо Свобода: «За перші 100 днів президентства Дмитра Медведєва стало очевидним, що в Росії зараз існує система двовладдя. Головний центр прийняття рішень поки що не навколо Дмитра Медведєва, а навколо Володимира Путіна. Але було б помилковим називати Дмитра Медведєва технічним президентом».
– Чи зможе Медведєв вийти з тіні Путіна?
– За перші 100 днів стало очевидним, що у нього є амбіції вийти з тіні Путіна, він хоче вийти з тіні свого попередника, і він рано чи пізно вийде з його тіні. Є такі ідеї, що це може відбутися лише після завершення його першого президентського терміну. Існує також погляд, що це може відбутися за рік чи півтора. Зараз ми бачимо, що він так чи інакше обростає новою елітою, яка залежить саме від нього. Я гадаю, що через певний час ми говоритимемо про нього, як про більш самостійного політика.
– Чи змінилося щось за ці 100 днів в українсько-російських стосунках?
– За останні 4 дні змінилося дуже багато. В Україні побачили, що на прикладі Південної Осетії і Грузії Україна слабко захищена від тих чи інших провокацій з-поза меж України. Ситуація з Грузією у значної кількості української еліти і українських громадян свідомо чи не свідомо екстраполюється на український приклад. У людей виникає питання, чи не буде Україна другою після Грузії.
(Київ – Прага)
– Чи зможе Медведєв вийти з тіні Путіна?
– За перші 100 днів стало очевидним, що у нього є амбіції вийти з тіні Путіна, він хоче вийти з тіні свого попередника, і він рано чи пізно вийде з його тіні. Є такі ідеї, що це може відбутися лише після завершення його першого президентського терміну. Існує також погляд, що це може відбутися за рік чи півтора. Зараз ми бачимо, що він так чи інакше обростає новою елітою, яка залежить саме від нього. Я гадаю, що через певний час ми говоритимемо про нього, як про більш самостійного політика.
– Чи змінилося щось за ці 100 днів в українсько-російських стосунках?
– За останні 4 дні змінилося дуже багато. В Україні побачили, що на прикладі Південної Осетії і Грузії Україна слабко захищена від тих чи інших провокацій з-поза меж України. Ситуація з Грузією у значної кількості української еліти і українських громадян свідомо чи не свідомо екстраполюється на український приклад. У людей виникає питання, чи не буде Україна другою після Грузії.
(Київ – Прага)
