Доступність посилання

ТОП новини
24 січня 2021, Київ 05:29

Гривня – один із кращих символів української державності – Олександр Сугоняко


Прага-Київ – Українська національна валюта гривня відзначає свій день народження. Сама назва «гривня» походить від назви прикраси із золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (на «загривку») і називали «гривна». Слово ж «гривна» у значенні монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ»: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен 300 на рік, заради миру». Це з давньої історії. А в сучасній українській історії – 12 років тому, 2 вересня 1996 року, відповідно до указу тодішнього Президента Леоніда Кучми в Україні почалася грошова реформа. В обіг була введена національна валюта гривня і її сота частина – копійка. Наскільки успішним був цей період ранньої зрілості для гривні? Про це йшлося у розмові Радіо Свобода із президентом Асоціації українських банків Олександром Сугоняком.

Олександр Сугоняко
– Я гадаю, що з усіх символів української держави гривня пройшла цей іспит за увесь час досить-таки успішно. І вона ні в кого не викликає сумніву як національна валюта. І немає політичної партії, яка б «оспорювала» її. Тобто, основні функції гривня виконує сьогодні і як засіб платежу, і як засіб накопичення, засіб розрахунків. Так що, вона виконує свою функцію. Я вважаю, що це один із кращих наших символів української державності.

– Протягом усіх цих років гривня була практично прив’язана до долара США. Водночас її називають однією з найбільш недооцінених валют у світі. Як довго така тенденція «прив’язаності» може протриматися?

– Ну, те, що вона була прив’язана... Гривня природньо є залежною від стану української економіки. І якщо, починаючи від 1996 року, долар у наших зовнішньоекономічних стосунках займав величезне місце, то в цьому був сенс. І те, що вона недооцінена, то теж тут окрім негативів є й позитиви, хоча б і тому, що така ситуація сприяла експорту української економіки. А як довго вона буде прив’язана ще? Я думаю, що недовго – рік, два... Це пов’язано із загальною ситуацією в світі, загальною ситуацією на міжнародних валютних ринках, із ситуацією в Америці, в Європі, в тому числі, зі співвідношенням курсів різних валют.

– А як саме нинішні зміни на фінансових світових ринках – коливання долара і євро – як це впливає на гривню?

– Оскільки українська економіка відкрита і в нас значна частина економіки залежить від курсу тієї чи іншої валюти, то природньо, що вплив є. І завдання уряду, і Національного банку полягає в тому, щоб оптимізувати цей вплив, звести його до мінімуму з точки зору негативних чинників. Можна сказати, в парі — Національний банк і Уряд — Національний банк значно краще справляється з цим завданням, аніж уряд, тому, що уряд політично заангажований, і дуже часто зміна керівництва уряду ускладнює вироблення довгострокової стратегії. Через те ось є така ситуація.

– Юлія Тимошенко нещодавно радила громадянам тримати гроші тільки в гривнях. Чи це, на Вашу думку, не є небезпечним для тих, хто заробляє в іноземній валюті, адже багато українців працюють за кордоном?

– Ті, що працюють за кордоном, вони й отримують кошти, відповідно, в якійсь іноземній валюті. Мова йде про тих людей, які заробляють тут, в Україні. І на запитання, в якій валюті їм зберігати гроші, я так само можу відповісти: у гривнях. Це, однак, залежить від того, для чого призначені ці кошти. Якщо я накопичу, наприклад, гроші для того, щоб поїхати відпочити, чи ще кудись; чи я збираюсь у відрядження; чи я збираюсь на операцію, лікуватися; чи я збираюсь, скажімо, вчитися в якійсь країні, то очевидно, що тоді є сенс накопичувати ту валюту, в якій ти будеш потім витрачати. Але, в цілому, працюючи в Україні і тут витрачаючи кошти, безумовно, пріоритетною валютою є гривня.

– А якими є, на Вашу думку, перспективи конвертованості гривні?

– Конвертованість будь-якої валюти є функцією від стану тієї чи іншої економіки. Гривня залежить, безумовно, від української економіки. Якщо говорити серйозно, то доти, доки в нас не буде серйозної економічної стратегії і збалансованої економіки, поки не буде внутрішнього ринку і внутрішнього виробника, то це все будуть просто слова.

(Київ – Прага)
  • Зображення 16x9

    Людмила Ваннек

    Людмила Ваннек На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможниця міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редакторка і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні». Авторка і ведуча програми «Свобода за тиждень», яка виходила кілька років на «Радіо НВ». Авторка програми «Подкаст Свобода за тиждень із Людмилою Ваннек», яка виходить щосуботи. Цікавлюся соціальними темами та мистецтвом. Багато перекладаю з білоруської, англійської, німецької, сербської та болгарської.

XS
SM
MD
LG