Нову знахідку 19-метрового Будди, що спить, відкрили в межах території стародавнього буддійського храму недалеко від ніш, у яких стояли два зруйновані талібами зображення Будди, в Баміяні.
Головний археолог Земар’ялі Тарзі витратив чимало років у пошуках 300-метровго Будди, який був описаний у щоденнику китайського мандрівника до Баміяну приблизно в 630 році. За його словами, він уже сім років веде розкопки руїн велетенського буддійського храму, в якому, за тим щоденником, і був 300-метровий Будда, що лежить чи спить.
Земар’ялі Тарзі – один із всесвітньо відомих фахівців з буддизму в Афганістані. У 1979 році, під час радянської окупації його країни, він виїхав за межі Афганістану. А до того цей археолог близько 30 років досліджував околиці Баміяна і реставрував 55-метрове і 38-метрове скельні зображення Будди, що їх таліби підірвали у 2001 році.
Баміян виник як стародавній ремісничий і духовний центр унаслідок походів і діяльності в Афганістані грецького полководця і політика Олександра Македонського. Це було одне з роздоріж європейської та азійської культур і один із пунктів Великого шовкового шляху з Китаю до Близького Сходу.
Афганські буддисти вперше зобразили Будду й винайшли олійні фарби?
Саме в Баміяні, як вважають дослідники, були перші спроби показати обличчя Будди, якого раніше зображали у вигляді стопи ноги чи парасольки.
Нині знайдене 19-метрове зображення Будди, що спить, афганські археологи відносять до 3-го століття нашої доби. А розквіт буддизму в Баміяні припадає на 6–7-ме століття.
У 10-му ж столітті тут запанували прихильники ісламу, який забороняє зображення живих істот і вважає їх ідолопоклонством. А все ж два всесвітньо відомі зображення Будди протрималися там аж до влади талібів.
Група Тарзі розкопала в Баміяні разом із зображенням 19-метрового Будди ще близько 90 стародавніх реліквій – монети, кераміку, яким по півтори тисячі років. Тут також знайшли буддійські малюнки олійними фарбами, датовані 650 роком нашої ери, що випереджає європейську традицію малювання олією на сотні років.
Земар’ялі Тарзі вважає, що кожна подібна археологічна знахідка в Афганістані дозволяє не лише якоюсь мірою відновити знищене війнами за останні 30 років, але й ілюструє величезні культурні цінності різних епох Афганістану.
А ще він переконаний, що копає в правильному місці, щоб знайти омріяного 300-метрового Будду.
(Прага – Київ)
Головний археолог Земар’ялі Тарзі витратив чимало років у пошуках 300-метровго Будди, який був описаний у щоденнику китайського мандрівника до Баміяну приблизно в 630 році. За його словами, він уже сім років веде розкопки руїн велетенського буддійського храму, в якому, за тим щоденником, і був 300-метровий Будда, що лежить чи спить.
Земар’ялі Тарзі – один із всесвітньо відомих фахівців з буддизму в Афганістані. У 1979 році, під час радянської окупації його країни, він виїхав за межі Афганістану. А до того цей археолог близько 30 років досліджував околиці Баміяна і реставрував 55-метрове і 38-метрове скельні зображення Будди, що їх таліби підірвали у 2001 році.
Баміян виник як стародавній ремісничий і духовний центр унаслідок походів і діяльності в Афганістані грецького полководця і політика Олександра Македонського. Це було одне з роздоріж європейської та азійської культур і один із пунктів Великого шовкового шляху з Китаю до Близького Сходу.
Афганські буддисти вперше зобразили Будду й винайшли олійні фарби?
Саме в Баміяні, як вважають дослідники, були перші спроби показати обличчя Будди, якого раніше зображали у вигляді стопи ноги чи парасольки.
Нині знайдене 19-метрове зображення Будди, що спить, афганські археологи відносять до 3-го століття нашої доби. А розквіт буддизму в Баміяні припадає на 6–7-ме століття.
У 10-му ж столітті тут запанували прихильники ісламу, який забороняє зображення живих істот і вважає їх ідолопоклонством. А все ж два всесвітньо відомі зображення Будди протрималися там аж до влади талібів.
Група Тарзі розкопала в Баміяні разом із зображенням 19-метрового Будди ще близько 90 стародавніх реліквій – монети, кераміку, яким по півтори тисячі років. Тут також знайшли буддійські малюнки олійними фарбами, датовані 650 роком нашої ери, що випереджає європейську традицію малювання олією на сотні років.
Земар’ялі Тарзі вважає, що кожна подібна археологічна знахідка в Афганістані дозволяє не лише якоюсь мірою відновити знищене війнами за останні 30 років, але й ілюструє величезні культурні цінності різних епох Афганістану.
А ще він переконаний, що копає в правильному місці, щоб знайти омріяного 300-метрового Будду.
(Прага – Київ)
