Доступність посилання

ТОП новини
23 Квітень 2018, Київ 03:33

«Серйозних розбіжностей в ідеології я не бачу між БЮТом і Партією регіонів, і з деякими іншими політичними силами» – регіонал Віктор Корж


Так сталося, що вже котрий тиждень поспіль у нас є гості з Партії регіонів. Не думаю, що це не є цікавий факт. Навіть навпаки. Люди шановані, і з ними є про що поговорити.
Пан Віктор Корж є головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування причин смерті 17-річного підлітка з міста Краматорська Донецької області і настання масових ускладнень після проведення вакцинації проти кору та краснухи серед населення Донецької області. Про це ми теж сьогодні говоритимемо.
Народний депутат від Партії регіонів Віктор Корж
Але я думаю, що ми почнемо з іншої теми, зважаючи на Ваш статус. Можна додати до всього, що я сказав, – Ви колишній міністр сім’ї, молоді та спорту, така складна назва. Але це є підставою для того, щоб почати з Вами говорити про приємне або не дуже, дивлячись, як кваліфікувати результати української збірної на Олімпіаді в Пекіні. Вам як колишньому міністру, і Ви ж член Національного олімпійського комітету, віце-президент, як Вам результат?
– Я вважаю, що результат прекрасний, дуже позитивний. І результат максимальний, я б так його охарактеризував.
– Але він є очікуваний чи не очікуваний?
– Ви знаєте, він є очікуваний і, в певній мірі, неочікуваний. З точки зору очікуваності хочу сказати, що за 553 дні до початку Олімпійський ігор на першому засіданні оргкомітету в Кабінеті Міністрів, коли я особисто доповідав прем’єру Януковичу про стан підготовки до Олімпіади, це був визначний день, в цей день в засіданні брав участь Хуан Антоніо Самаранч, який вручив Віктору Федоровичу Олімпійський орден, так от на тому засіданні я сказав, що за нашим прогнозом ми завоюємо 25 медалей, з яких 4-5 будуть золотими.
Я спирався на певний досвід, на думку наших експертів, на аналіз тенденцій, які є в світовому та українському спорті. І, безумовно, я розумів, що планку треба тримати якомога вище і тим самим привернути увагу суспільства, уряду, всіх гілок влади до такого серйозного, важливого завдання, як успішний виступ на Олімпійських іграх.
Я завжди був переконаний, що таке соціальне явище, як спорт, який складається з двох складових дуже важливих: спорту вищих досягнень, олімпійського спорту і спорту масового, який є синонімом здоров’я нашої нації, – вони є невід’ємними частинами одного цілого і мають розвиватися синхронно, дійсно, як одне ціле.
І тому я ніколи не відривав успішний виступ наших олімпійців від інших важливих соціальних проблем. Я розумію, що вирішуючи одні проблеми ми практично завжди в спорті вирішуємо й інші проблеми, які задовольняють потреби в кінцевому рахунку нашого суспільства в підтримці здоров’я, здорового способу життя.
І це, на превеликий жаль, сьогодні для нас стало колосальною проблемою, тому що якщо Україна в Європі на початку 60-х років, зверніть увагу, на початку 60-х років була на другому місці за тривалістю життя, то зараз ми знаходимось на передостанньому.
І коли я говорю про Олімпійські ігри в Пекіні, наприклад, то я не тільки хочу говорити про медалі, про окремі якісь спортивні споруди, про якісь там технологічні досягнення, я хочу говорити про те, що фантастичний результат виступу китайських спортсменів, передбачуваний, до речі, я також говорив, що Китай виграє цю Олімпіаду, ще за півтора роки, це плід колосальних державних зусиль, це налагоджена система дуже серйозна, багатоступенева, багатоскладова, яка привела до видатного спортивного результату безпосередньо на Олімпіаді і яка, до речі, сприяла тому, що сьогодні середня тривалість життя в Китаї складає 82 роки. Це рубіж, до якого нам ще довго треба буде йти.
– Зрозуміло, що до Олімпіади не готуються навіть два роки і навіть за чотири не готуються, тому що гостями «Вечірньої свободи» свого часу, буквально перед тим, як українська збірна вирушила до Пекіну, був чинний міністр Павленко нашим гостем. І ми з ним це все обговорювали, він був оптимістом, зрозуміло, коли чинний міністр, йому ж треба звітувати.
– Він прогнозував 13 медалей на цих Олімпійських іграх.
– Я бачу, що у Вас є бажання покритикувати чинного міністра з точки зору опозиціонера, що у Вас більший досвід, ніж у нього.
– Я вже втомився, тим більше, що він погано реагує на дружню критику, конструктивну, на мій погляд. Якщо цікаво, я можу навести приклади, в чому я його критикував.
– Будь ласка, цікаво. І як він реагує, цікаво.
– У нас особисті нормальні стосунки з ним. І я йому говорив: «Юрій, є закони жанру. Ти – влада, я – опозиція. Буде навпаки – буде інакше». І тут треба це розуміти. У нас новий інститут опозиційного уряду, якого в політичній Україні ніколи не було. Ми вчимося також бути одним цілим – владою та опозицією.
І, покидаючи свою посаду, я йому сказав: «Юрій Олексійович, ось пакет документів, який є угодою між нашим урядом, між міністерством у справах сім’ї, молоді та спорту та фірмою «Хохтіф Констракшн», який треба терміново підписувати і починати реконструкцію НСК «Олімпійського». От 300 мільйонів гривень, які закладені в проекті державного бюджету на цей рік на початок реконструкції, от перелік законів, які треба терміново приймати для того, щоб забезпечити супроводження проекту Євро-2012». Юрій сказав, що: «Я за місяць зроблю більше, ніж уряд попередній за рік». Це була його офіційна заява. Я сказав: «Не спеши, порвешь ботинки. Сделай – потом доложи».
– Тобто Ви говорите про те, що було сказано «офф рекорд», Ви можете ручатися за ці слова, що вони були виголошені?
– Абсолютно. Я доросла людина. І я говорю на багатомільйонну, мабуть, аудиторію. Що відбулося? На превеликий жаль, повністю готовий проект, який ми відпрацьовували протягом року, до речі, він почав над ним роботу у попередній каденції, я її не анулював, я після 27 переговорів з іншими будівельними, архітектурними і різними фірмами з усього світу дійшов висновку, що саме «Хохтіф», саме вони спроможні втілити цей проект.
Тим більше, що ми, та команда, яка була в Кардифі, яка раділа за Україну. Я особисто мав честь доповідати закон про «Євро-2012» з трибуни парламенту. Повірте, для мене це дуже серйозні речі. Я йому сказав: «Юра, ми з квітня 2007 року в цейтноті, з хвилини перемоги, але вже у цейтноті». Як показує практика світова, ніхто жодного стадіону в світі за два роки не побудував і ніхто не реконструював. Не було такого прикладу. Я можу навести вам один. Ви не сумніваєтесь, що Рінат Леонідович Ахметов вкладає грошей вдосталь на будівництво стадіону в Донецьку?
– Чому Ви мене питаєте? Я не був в Донецьку, на жаль, ніколи в житті і не бачив стадіону. Я знаю, що в Дніпропетровську днями відкрили стадіон до «Євро-2012»
– Офіційно його відкриють днями, а реально він вже повністю готовий. Це прекрасна споруда. Але вона більш функціональна, менша за кількістю глядацьких місць.
– Ви за Ахметова говорили. Тобто Ви хочете сказати, що Ахметов дає достатню кількість коштів, але це...
– Так, там працюють день і ніч, одним словом. Це буде один із кращих стадіонів Європи, це буде VIP-рівня стадіон. Він таку амбітну мету собі поставив, зрозумілу і правильну, на мій погляд. І от з моменту початку будівництва до його закінчення мінімум чотири роки пройде, я до і цього веду.
– Це ж з нуля.
– Будь-який, мабуть, будівельник, який слухає нашу передачу, погодиться з тим, що реконструкція, серйозна, генеральна реконструкція вона складніша технологічно, ніж будівництво на пустому місці. Бо сам демонтаж – це складні речі, його проект має бути, про це взагалі ніхто не подумав і таке інше. Тому що відбулося? Цей проект був відкинутий, почалися...
– Ви хочете розповісти про «Арч Ейшу»?
– Одним словом, після цих всіх конкурсів малюнків, як я їх назвав, колектив міністерства...
– Достатньо критично – «конкурс малюнків».
– Так, дійсно, там же жодного проекту не було, навіть ескізного. Прийшли до нульової відмітки, повернулись на грудень 2007 року і заключили угоду, до речі, порушивши законодавство про тендер, ну, заради справи, я думаю, що всі вже готові зараз закрити на це очі, віддали цей проект GMP, фірмі, яка є, власне, компаньйоном і партнером фірми «Хохтіф» і фірмі, яка брала участь у розробці фор-ескізного проекту. Хоча треба розуміти, що фірма GMP – не будівельник, вона зробить тільки дійсно проект, і будувати вона не буде.
Що Ви хочете сказати, що НСК «Олімпійський», буде розроблений проект попри те, що там знімають сидіння, роблять демонтаж певних конструкцій.
– Проекту нового стадіону ще немає, я вам можу відповідально про це заявити. Проект на демонтаж, сподіваюсь, що є, бо буде дуже прикро, якщо і демонтують без проекту, на це має бути проект, фахівці всі знають. Я дуже критично ставлюсь до можливості завершення реконструкції не те що за 2 роки, а граничний термін вимоги УЄФА – 2 роки.
Фірма «Хохтіф», коли ми доповідали це уряду, сказала, що ми будемо запізнюватись приблизно на 5-6 місяців. І ми з Григорієм Суркісом радились, як нам переконати керівництво УЄФА погодитись на пересування цих термінів, яку аргументацію знайти.
Я розумію Ваші критичність позиції.
– Вона об’єктивна.
Оскільки Вам треба критикувати діючу владу. Але тут справа зовсім в іншому. У мене характер наступного питання буде такий: скажіть, в чому причини, на Ваш погляд, чому це так відбувається? Чому ця катавасія, як Ви сказали, з «конкурсом малюнків», чому вчасно не зробили правильного вибору, чому доручили роботи проектувальнику, як Ви говорите? Невже, окрім Вас, ті, хто займаються цієї справою стосовно НСК «Олімпійського» в Києві, це малі діти, таке враження, вони вийшли з дитячого садочку і не розуміють рівень відповідальності? Або тут працює система відкатів?
– Скажіть, будь ласка, я зараз кажу про серйозні речі, я кажу про те, що ніхто в світі ще не побудував і не реконструював стадіон за 2 роки. І це факт очевидний, я цим займався рік з ранку до ночі. І тому я реалізував наші реальні можливості.
Я Вас прошу дати пояснення, чому чиновники, які за це відповідають, не поспішають з виконанням взятих на себе зобов’язань державою Україна по проведенню «Євро-2012». Чим це можна пояснити? Яка логіка?
– Я думаю, що це можна пояснити і лобізмом, на який Ви вже натякнули.
Я не натякнув, я назвав речі своїми іменами.
– Я назву речі своїми іменами, про які я можу говорити в ефірі. Заступником міністра у справах сім’ї, молоді та спорту, до речі, уряд Юлії Володимирівни Тимошенко наполягав на тому, що у всіх міністерствах буде по три заступники, Ви пам’ятаєте, зараз у міністерстві спорту їх 10, із них три відповідають за спорт, за його різні складові, такого ще не було в історії. Так от на додаткову посаду був призначений пан Драч, який прийшов з посади заступника голови холдингу «Київміськбуд». І абсолютно випадково на обкладинці «Арч Асіії», як ми її на різні кшталти називаємо, стояли штампи «Київміськбуду» і «Київпроекту», чисто випадково. Тобто самостійність цієї компанії у мене викликає сумніви певні. Але історія ця, може, тупікова, тому перейдемо далі.
Та чому ж тупікова, я б якраз взявся за цю тему.
– Я знаю, що там іде судова тяжба, ця фірма наполягає на тому, що вона коректно виграла, хоча там маса є застережень, це випадкова фірма. На мій погляд, але те, що її лобіювала ця холдингова структура, це для мене очевидно.
Але факту у нас немає, що були або хабарі, або так звані відкати частини від коштів.
– Я не слідчий. Я можу тільки сказати, що також, мабуть, абсолютно випадково, підряди на демонтаж і на майбутні роботи з реконструкції, про це вже говорили фахівці міністерства також, отримує «Київміськбуд». Я вважаю, що настільки специфічні ці споруди, настільки вони складні, що довіряти їх будівництво, дійсно, треба тільки спеціалізованим компаніям, тому що, наскільки мені відомо «Київміськбуд» спортивних споруд ніколи не будував.
І коли треба розмістити 70 тисяч глядачів і забезпечити всі складові і безпеки, і комфорту і все інше, це дуже серйозно. Коли я вивчав роботу «Хохтіф», то я звернув особливу увагу, яка, мабуть, мене і переконала, окрім інших, що вони реконструювали берлінський стадіон до чемпіонату в Німеччині, який був побудований до Олімпійських ігор 36-го року. По своїй ідеології споруда була абсолютно застаріла. Але вони вдихнули в неї друге життя і адаптували її до сучасних вимог УЄФА. Також у Кельні та інших містах. Це дійсно серйозні питання.
І я дуже жалкую, підсумовуючи, що втрачено було 8 місяців для того, щоб повернутися на вихідну, як кажуть, точку. Точно так же, як мені не зрозуміло, чому генеральний план підготовки до «Євро» на 2008 рік досі не затверджений. Уже вересень місяць на дворі. Мені не зрозуміло, чому коли Президент поставив остаточно дату подання всіх законів про «Євро», про які ми прекрасно знаємо, я навіть передавав – не витримав і передав – наші напрацювання у рамках конструктивного діалогу між владою і опозицією, вони досі не підготовлені і не передані у Верховну Раду і не пройшли жодного профільного комітету. Незрозуміло, це не нормальне явище.
Коли ми у своєму уряді сказали, що за державною програмою, яку ми підготували і прийняли 1 жовтня, має бути загальна державна програма у березні, щоб вона мала статус закону, бо у нас державних програм в країні не виконується більше 200 взагалі з 450. То це проігнорувала влада. Сьогодні прийшли до розуміння, що це необхідно. Я знаю, що Васюник доповідав на уряді проект загальнодержавної програми, яка, я розумію, також буде передана в парламент для прийняття. Але цей шлях ще не такий короткий, це ще мінімум 2 місяці займе.
Тому речі, які проговорені, які зрозумілі, які вкрай необхідні, вони зволікаються на колосальний термін, і все це не сприяє як мінімум просуванню, якісному просуванню в підготовці до «Євро -2012».
Так Ви б уже, якщо Ви з фракцією БЮТ синхронно голосуєте, то голосуйте закони по «Євро -2012», а не по конституційним змінам. Хто Вам заважає?
– Я хотів би, якщо ми ще не відійшли від теми «Євро -2012», я хотів би сказати, що у Верховній Раді може поганий, але порядок є. Так от там є регламент, згідно з яким кожен закон має пройти профільний комітет, а, можливо, й не один, так от вони знаходяться, ці законопроекти, в такому стані, що вони не пройшли ще, не розглянуті профільними комітетами. А відповідно до регламенту вони не можуть бути винесені у сесійну залу. Ми чекаємо на них, і я готовий за них голосувати, і візьму участь у своєму більш рідному комітеті з питань сім’ї, молоді та спорту і посприяю і виступлю на їх підтримку, бо всі фракції, ви про це прекрасно знаєте, ще в попередньому скликанні після того, як ми проголосували більше, ніж 400 голосів за закон про «Євро», всі домовились, письмово, до речі, що всі політичні сили, проект «Євро -2012», підтримують. Тут нема ніякої політики, і ми прекрасно розуміємо, що це в інтересах в цілому всієї нашої держави, тому що цей проект виходить далеко за рамки суто спортивного.
Поставимо в цьому крапку про «Євро -2012» і НСК «Олімпійський», оскільки Ви, на мою думку, наговорили досить багато і таких речей, я не можу назвати їх бомбами, але це міни, які можуть вибухнути з часом або матимуть резонанс. За це Вам вдячний. А тепер питання, яке буде у нас певним містком до наступної теми.
Ми досить докладно попередній весь час говорили і про Олімпіаду в Пекіні, і про «Євро -2012», про підготовку України до 2012 року, з точки зору підготовки навіть елементарного стадіону в столиці пан Корж, нагадаю, сказав, що він не бачив, як за два роки будують стадіон або реконструюють вже поточний. Є дуже багато там питань. Але я передбачаю, що Ви, пан Корж, опинитеся знову в міністерському кріслі, цілком можливо, якщо буде коаліція між БЮТ та Партією регіонів.
– Може, в коаліції знайдеться більш достойна персона на цю посаду.
А чому не Ви? Міністр Павленко належить до такої політичної сили як НУНС. Вони не є вашими спільниками або союзниками на сьогоднішній день. Вашим спільником або тимчасовим союзником є Блок Юлії Тимошенко. І у випадку, щоб уникнути дотермінових чи дострокових виборів, то вам доведеться з ними укладати коаліційну угоду, а це значить – формувати уряд . Я не питаю Вас, хто буде прем’єр-міністром, але міністром з питань сім’ї, молоді та спорту...
– Я не знаю відповіді на це питання.
– Я Вам не вірю зараз.
– Стосовно чого?
– Стосовно того, що Ви про це нічого не знаєте і про те, що навіть немає домовленостей про поділ посад.
– Ви знаєте, домовленості, мабуть, якісь і є попередні, не виключаю цього. Але про мою подальшу участь у роботі уряду у мене немає жодної інформації і жодних пропозицій.
– З Вами не говорили, але ж Ви маєте чималий досвід перебування на цій посаді. Тому, звичайно, зручніше зробити як: взяти людину, яка має досвід і доручити ту ділянку, яка їй знайома.
– Знаєте, у нашій країні далеко не завжди спрацьовує ідеологія послідовності, логіки...
– Це Ви таке говорите про Партію регіонів?
Ні, я це говорю про нашу Україну.
– Якщо вона послідовна, то вона Вас має посадити в це крісло.
– Ви говорите так, ніби вже створена нова коаліція, іде голосування у Верховній Раді. Одному Богу відомо, що відбудеться найближчим часом. Особисто я, якщо Вас цікавить моя думка, я хочу, щоб наша країна перейшла від безкінечних спікеріад, дострокових виборів, риторики радикальної до конструктивізму, до злагоди і спокійного, нормального, послідовного розвитку держави. Скажіть, яка сьогодні нормальна людина, політик, може, не хоче економічного розвитку нашої країни, не хоче, дійсно, спокою і не хоче нормально виховувати своїх дітей і жити з впевненістю у майбутньому дні.
– Всі ж хочуть, всі абсолютно.
– Я сподіваюсь дуже. І в «Нашій Україні», але, на жаль, я бачу менше людей не радикальних, в БЮТі, у комуністів, в Блоці Литвина я бачу багато центристського толку людей, з якими ми обговорюємо будь-які навіть гострі політичні питання і знаходимо компроміси і розуміння. Я в цьому зараз переконався, працюючи в слідчій комісії, яку мені довірили очолити, в якій працюють представники всіх політичних сил.
Про цю комісію трохи згодом. Все ж таки повертаючись до питання можливої коаліції або вашої співпраці, Блоку Юлії Тимошенко та Партії регіонів, раптом Вас викликає Янукович і говорить: «Вікторе, я хочу, щоб ти став міністром», Ви ж погодитесь на це?
Якщо мені буде оказана така довіра, погоджусь.
– Зрозуміло. І Ви знаєте, що Ви впораєтесь з цією роботою кваліфіковано?
– Оцінок собі ніхто ще з нормальних людей не давав.
– Ви відчуваєте впевненість в собі, що Ви впораєтесь з цією роботою?
– Я відчуваю впевненість в тому, що є розуміння першочергових завдань, є розуміння стратегії розвитку галузі, є Національний олімпійський комітет, є громада, яка здібна розвивати цю галузь, розвивати цю науку, освіту, матеріально-технічну частину, мережу дитячо-юнацьких спортивних шкіл і працювати над новими законами. І я за дорученням цієї громади і за своєю ініціативою став співавтором і автором більше десятка законів, які стосуються безпосередньо галузі фізичної культури і спорту.
– Абсолютно безглузде питання, заважаючи на політичні реалії: чи домовлялися раніше Партія регіонів і БЮТ про синхронність дій в Раді? Тепер стає зрозумілим, що домовленості були, але цікава якість домовленостей – як розподілені ролі.
– Я думаю, що в будь-якій партії, в будь-якому навіть домогосподарстві кожен має займатися своєю справою. Є політрада і є лідер партії, він уповноважений і має повні повноваження від партії, від членів фракції на ведення переговорів і таке інше. В нашій партії це Віктор Федорович Янукович всім відомий, який веде будь-які переговори, і на політрадах обговорюються принципові питання, він нещодавно ще раз наголосив на тому, що без членів фракції, без президії політради він не прийме особисто, одноосібно жодного рішення.
Тому я для цього з розумінням ставлюсь і розумію прекрасно: якщо будуть вести перемовини і формувати стратегію люди, які мають доручення працювати в округах, в комітетах відповідних, сконцентровані бути на розробці, аналітиці законодавства. Це не нормальна річ, кожен має займатися своєю справою. Я своє місце в партійній ієрархії добре розумію, я займаюся тим, що мені доручено, я повністю довіряю моїм керівникам.
– А плану дій стосовно роботи Верховної Ради чи плану дій на осінь Партії регіонів Ви не бачили, щоб там йшлося про співпрацю з Блоком Юлії Тимошенко, колишнім ідеологічним противником, або політичним противником, я б так сказав, не ідеологічним.
– Ви правильно підкреслили. Серйозних розбіжностей в ідеології я не бачу між Блоком Юлії Тимошенко і Партією регіонів, і з деякими іншими політичними силами. Я ще раз кажу, що для всіх для нас є головним інтереси нашої держави і нормальний її поступовий розвиток.
– Це заяложена теза.
– А є альтернативна якась теза?
– Ні, я запитав Вас, чи бачили Ви план дій.
– План спільних дій з БЮТом? Не бачив я такого плану. Я його і сьогодні не бачу. Його треба підготувати. Якщо ми досягнемо згоди по принциповим питанням, які співпадають з нашими програмами партій, знайдемо компроміси і заради інтересів наших громадян почнемо працювати, то я думаю, що перше, що ми зробимо – це створимо план дій взаємоузгоджений. Я сподіваюся, що це не буде універсал національної єдності. Я думаю, що це буде серйозний, дійсно, документ, який може стати провідним документом на певний час для розвитку нашої країни.
– Для того, щоб знищити Президента Ющенка?
– У мене враження, що він робить все можливе для того, щоб знищити сам себе. Є безліч прикладів і порушень Конституції, і укази, які ніхто не виконує, і втрата авторитету навіть серед свого електорату, і реальний його рейтинг.
– Ну все одно це ж спільні інтереси Партії регіонів і БЮТу – знищити політично супротивника, а потім взятися до знищення один одного.
– Це ж не ціль, розумієте. Ми уповноважені від наших виборців розбудовувати нашу державу.
– Це природна поведінка. Це природна поведінка для будь-якої політичної сили чи живої істоти на цій планеті, навіть для людини.
– Скажіть, а природна поведінка нашого Президента, який розпустив Верховну Раду, потім юристи і вся країна визнали, що його укази були юридично не обґрунтованими і незаконними.
– Янукович теж в свою чергу природну поведінку продемонстрував, закликавши визнати Південну Осетію і Абхазію.
– Давайте від розмов до офіційних...
– Я не буду з Вами на цю тему говорити, відверто скажу. Вже проговорено і навряд чи ми щось нове знайдемо.
– Давайте замість Олімпійських ігор, де всі чекали на Президента, поїдемо на якийсь мітинг не зовсім зрозумілий в Грузію і невідомо в якій якості будемо там стояти і підтримувати. В той час, коли сьогодні весь інтернет переповнений інформацією, що вже й американці зрозуміли, що Саакашвілі всіх обдурив. І чим можна пояснити сьогодні, вчора, позавчора і завтра стрілянину залповими установками по житлових будинках.
– Я хочу скористатися правом ведучого поставити крапку у цій темі, тому що Ви посилаєтесь на непевні джерела інформації, як інтернет, «американці зрозуміли»...
– Але це цитати політиків американців, посла Сполучених Штатів в Москві.
– Але є й інші заяви, абсолютно інші оцінки. Я не хочу дискутувати, тому що, ще раз кажу, тема...
– Давайте підтримаємо Грузію.
– Я не закликаю до цього. Я кажу, що ця тема – Грузія, Південна Осетія і Абхазія – не передбачена у мене в плані, насправді. І я не хочу про це навіть говорити, тому що все вже про це сказано.
Я хотів би Вас запитати, як Ви думаєте, де газета «Сегодня», яка належить, між іншим, Рінату Ахметову, бере сценарій можливого розвитку ситуації, що Янукович вже нібито погодився бути спікером, а Юлія Тимошенко залишиться у кріслі прем’єр-міністра.
– Ви пропонуєте мені прокоментувати аналітиків газети «Сегодня»?
– Давайте не будемо удавати зараз дитячу поведінку. Рінат Ахметов є членом Партії регіонів, газета «Сегодня» належить Рінату Ахметову, тобто Вашому співпартійцю. Я запитую Вас як члена Партії регіонів, де газета «Сегодня» бере такі сценарії розвитку ситуації, які потім, як не смішно, мають майже стовідсоткову реалізацію в нашому повсякденному житті.
– Я не знаю, де бере газета «Сегодня» такий сценарій розвитку подій. Я думаю, що аналітики цієї газети можуть розглядати... Справа в тому, що сценаріїв є обмежена кількість, їх не може бути 200 чи 100, їх може бути 2 чи 3, максимум.
– Для того, щоб передбачати, що Янукович погодиться на крісло спікера, треба бути екстрасенсом.
– Я думаю, що в сьогоднішньому номері вони прописують цей сценарій, давайте почитаємо завтра, може, там буде інший. Взагалі, перерахують три можливих. А ми, я думаю, що протягом найближчого часу будемо свідками реального життя і побачимо, чи вгадали вони чи ні. Мені важко коментувати журналістів газети «Сегодня», як і взагалі.
– А мені важко коментувати цю газету, яка виступає більше як частково партійна преса і представляє інтереси Партії регіонів, але я поставив питання конкретно, про конкретні публікації, які потім мають віддзеркалення у політичному житті. А Ви говорили, що лише Янукович веде перемовини про співпрацю політичних сил.
– Юлія Володимирівна теж говорить про співпрацю і про перемовини з усіма політичними силами.
– У мене нема зовсім жодної претензії, хто з ким веде перемовини і стосовно чого. Головне, щоб це відбувалося в демократичному руслі і прозоро. Я хотів би Вас запитати, якщо Ви говорите, що від Партії регіонів уповноважений лише Янукович вести перемовини, то про що тоді Ахметов і Колесников спілкуються в Секретаріаті Президента, про що ж вони ведуть перемовини.
– Я не є учасником цих розмов, про це важко казати.
– Я теж не є учасником цих розмов.
– Ми з Вами малоінформовані люди.
– Мені цікаво, якщо тільки Янукович уповноважений, тоді про що говорить Колесников.
– Якщо вірити офіційним документам, то Секретаріат Президента – це канцелярія, де технічні працівники, може, вони там якісь...
– Але в Секретаріаті Президента є кабінет Президента. Не виключено, що Колесников заходить в кабінет до Президента, а не до Балоги, нащо йому Балога?
– Я не знаю, чи заходить він, чи ні. У мене немає такої інформації. Може, він там і не був ні разу. Я, наприклад, працюючи міністром, був в Секретаріаті у Президента, був в кабінеті у Балоги і брав участь у різних нарадах. До речі, дуже радів, коли вдалося підготувати Указ Президента та дійсно він був підписаний, – я зробив крок до того, щоб база олімпійської підготовки і в ракурсі «Євро-2012» перенести в сферу управління мінсім’ї , молоді та спорту. І на жаль, Президент взяв і відмінив його днями і передав олімпійський спортивний комплекс СКА у Львові знову у підпорядкування міністерства оборони.
Я не вважаю, що є пріоритетною задача міністерства оборони, яке, до речі, потерпає вже, на всіх каналах ми бачимо, що нема чим годувати вже солдатів, а вони олімпійські отримують бази, які абсолютно не притаманні міністерству. До речі, як і «Артек» в державному управлінні справами абсолютно штучно знаходиться. І багато інших прикладів.
– Давайте поговоримо трошки про внутрішньопартійну ситуація. Уявіть собі, коли б це могло так статися, в якому страшному сні, що Колесников дозволить собі Табачника назвати клоуном та музейним злодюжкою. Як Вам як партійцю спостерігати подібне, слухати подібне, адже Партія регіонів завжди славилася своєю монолітністю.
– Ви знаєте, це форс-мажорний випадок, на мій погляд, я не підтримую таку поведінку Бориса Колесникова. Ми обговорюємо таке питання, для нас це нове явище, такі демарші. Я вважаю, що Борис Колесников міг висловити свої зауваження, чи критику, чи звинувачення в колективі партійному, на засіданні політради. Може, спертися на якісь докази, відповідно.
– Очевидно, довели до межі.
– Мені здається, що це є проявом якогось зриву.
– Або навмисне можна це зробити.
– Я негативно відношусь до такого роду стосунків між моїми однопартійцями.
– Ви сказали, що форс-мажорний випадок, проте будь-який випадок, навіть форс-мажорний, матиме наслідки. Які наслідки матиме цей, навіть форс-мажорний випадок?
– Мені важко зараз прогнозувати, які він може мати наслідки. Скоріш за все, що він ніяких наслідків не буде мати. Просто ми будемо вважати це прикрим непорозумінням. Я не уявляю, які він може нести наслідки. В суд Табачник, я думаю, подавати не буде. Колесников розвивати цю тему також навряд чи буде, тому що як її далі вже розвити.
– Розумієте, це може бути прецедентом, після якого партійці зрозуміють, що вони зможуть в подібний спосіб висловлювати власну думку стосовно своїх же співпартійців. Ми спостерігаємо це у Ваших опонентів. Скажімо, у «Нашій Україні» це не є новиною.
Я не думаю, що у нас таке буде. Я думаю, що це буде предметом розмови у нашому колективі. Я думаю, що ми визначимось, хто що мав на увазі і навіщо це було зроблено, обміняємось думками, як ми обмінювались стосовно ситуації з Раїсою Василівною Богатирьовою, ми обговорювали це питання.
– З нею якось інтелігентніше це було. Тут хоча б зрозуміла мотивація і Раїси Богатирьової і ради політбюро партії.
– Була нормальна розмова. Я дуже жалію, що вона не прийшла на цю розмову.
– Ми про це знаємо. Давайте подивимося в недалеку історію. Партія регіонів – така політична сила, яка домовлялася з усіма практично, вона така всеїдна. Для неї немає нічого кардинально неможливого, ще не оброблений хіба що в цьому плані Блок Литвина. Найголовніше, що тенденція спостерігається. Домовлялася Партія регіонів із соціалістами – створили коаліцію, соціалісти маргіналізувалися, аж до політичної смерті. Домовлялася Партія регіонів з «Нашою Україною», блоком НУНС, ще раніше по-іншому цей блок називався – це призвело до втрати електорату «Нашої України».
Про БЮТ я не знаю, як станеться, що буде ціною для партії Юлії Тимошенко домовленості з Партією регіонів. А от Партія регіонів в цьому виглядає певним вампіром, який не гребує ідеологічною кров’ю супротивників, йому підходить будь-яка: соціалісти, комуністи, націоналісти, націонал-демократи тощо.
– Я не погоджуюсь з Вашим таким плавним переходом до іншої теми. Ви даєте такі оцінки, від яких би я стримався, може, чи м’якше їх висловив – про всеїдність, про націоналістів.
– У вас немає стримуючих факторів, ви зі всіма домовляєтесь – і на цьому виграєте. Треба віддати належне.
– Я ще раз наголошую на тому, що, наприклад, я розумію це таким чином, що нічого вищого, ніж інтереси нашого населення, наших громадян, просто немає. І якщо ми розуміємо, що треба відділити риторику окремого політика, навіть лідера якоїсь політичної сили від програмних документів його партії, від реальності життя і зрозуміти, ще раз наголошую, що головне є наша відповідальність перед виборцями, то цих речей треба уникати. І я, до речі, в розмовах із бютівцями, яких я особисто знаю, за різних обставин в різні роки ми познайомилися і ми абсолютно нормально спілкуємось і обговорюємо різні теми, я їм радив: «Переконайте Юлію Володимирівну, щоб вона позбулася своєї радикальної риторики, яка в принципі нічого конструктивного не несе».
– Але риторика Партії регіонів не менш радикальна.
– Ну наведіть приклад радикальної риторики Партії регіонів.
– До риторики Партії регіонів належить, скажімо, таке визначення ваших супротивників як «іржа, помаранчева чума». Я не думаю, що це не радикально.
– Давайте не будемо повертатися у 2005 рік. Знаєте, мене також партія «Пора» включила в чорні списки, я бачив своє прізвище на «П’ятому каналі» в цьому рядку, який біжить по екрану. Потім керівництво «Пори» через рік переді мною за столиком у ресторані, Каськів і Ілля Шевляк... Я думаю, Вам відомі ці люди. До речі, з’ясувалося, що ми майже друзі, у нас нема ніяких розбіжностей. Коли я проходив півроку в прокуратуру, в кінцевому рахунку з’ясувалося, що нема події злочину.
– В останній частині програми ми будемо говорити, очевидно, про таку важливу річ, як робота Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування причин смерті 17-річного підлітка з міста Краматорська Донецької області. Пам’ятаємо цей випадок, що підліток помер в результаті проведення вакцинації, або я б не сказав – в результаті, я б сказав – після проведення вакцинації він помер. Комісія стверджує, що в результаті. Іншу позицію займає міністерство з питань охорони здоров’я. Чому, поясніть, пане Корж, такі різні висновки роблять шановані інституції, як тимчасова слідча комісія і, в свою чергу, міністерство охорони здоров’я, маючи одні документи на руках, трактують їх зовсім по-різному?
– Справа в тому, що міністерство охорони здоров’я трактує ситуацію, майже не маючи на руках повного набору документів, на жаль. І давайте тут почнемо з початку, щоб дійсно наші слухачі зрозуміли, про що йдеться і що відбулося в країні. Справа в тому, що навколо роботи цієї комісії навіть сьогодні утворилася конфліктна ситуація: два члени комісії, не сказавши, до речі, ні в складі комісії, ні в складі комітету, де ми разом працюємо, жодного якогось зауваження чи незгоди з рішенням комісії, зареєстрували проект постанови Верховної Ради, де пропонують відсторонити мене і Юрія Гайдаєва від роботи в цій комісії. Це я з кінця почав.
А тепер почнемо з початку. Справа в тому, що, дійсно, працюючи на посаді міністра з питань сім’ї та молоді, а Гайдаєв на посаді міністра охорони здоров’я, ми підписали певні документи. Я – рамкову угоду з ЮНІСЕФ про співпрацю, де одним з пунктів було передбачено сприяння від ЮНІСЕФу у проведенні вакцинації від кору та краснухи, цих дійсно тяжких хвороб, які, на жаль, є в нашій країні іще не подолані.
Юрій Гайдаєв підписав угоди із Всесвітньою організацією охорони здоров’я і підготував проект постанови Кабінету Міністрів, який підписав Віктор Янукович, про проведення додаткової імунізації.
– Тобто Ви несете за це відповідальність?
– Я зараз все поясню. І я хочу, щоб всі наші слухачі знали, що і я, і міністр Гайдаєв, і всі члени нашої комісії, і я думаю, що всі лікарі, і всі свідомі громадяни мене підтримають, що вакцинація абсолютно необхідна, завдяки вакцинації вдалося в світі подолати хвороби, які уносили століттями мільйони людських життів. Ми це прекрасно розуміємо. Але я проти компанійщини, я проти порушення законів, я проти непрофесійних дій в цьому дуже важливому питанні. А тепер по суті.
– Я хотів би зазначити один момент, щоб не виникало питань стосовно фахового рівня нашого гостя, то маленький факт з біографії: освіта – Харківський медичний інститут, 1974-81 рік – є в біографії Віктора Коржа. Тобто Ви – кваліфікований медик.
– Я сім років пропрацював за спеціальністю, потім так сталося, що я перейшов... Я довгі роки був між медициною та фізичною культурою і спортом.
– Я просто навів один лише факт.
– До речі, закінчую дисертацію. Практично дуже кваліфікована комісія, є і колишній міністр, і колишній заступник міністра охорони здоров’я Передирій і цілий ряд фахівців з освітою відповідною, зі ступенями вченими і таке інше. Так от, коли ми почали аналізувати ситуацію, яка склалася, я хотів би звернути увагу на цілий ряд питань. Перший такий досить цікавий факт, щоб слухачі знали, що наша країна в цьому році закупить вакцини на 220 мільйонів гривень, і ця вакцина з них складе всього 5. Тобто питома вага дуже невелика і говорить про те, що вона не критична була на цьому рівні державних закупівель.
Вона була передана як гуманітарна допомога ЮНІСЕФ і покликана була взяти участь в кампанії по додатковій імунізації нашого населення. Але виникає цілий ряд питань. Перше: все це робилось на підставі розпорядження Кабінету Міністрів та наказу міністерства охорони здоров’я, в якому говорилось про те, що тут має бути диференційований підхід, що має бути визначений рівень імунітету в цих вікових групах. На превеликий жаль, що ми сьогодні маємо – що в нашій країні була використана вакцина, яка не сертифікована в Україні.
– Ви про індійську вакцину говорите? Ви це назвали злочином: «Примусова вакцинація проти кору та краснухи весною 2008 року була злочином». Це пряма мова.
– Давайте будемо тоді вибірково. Я тоді буду коментувати Ваші зауваження.
– Це не зауваження. Я Вас цитую.
– Добре, я тоді пояснюю. Справа в тому, що у тих документах, на які я тільки що посилався, були чіткі вимоги провести диференційовану імунізацію. В чому річ? В міністерстві на початок кампанії імунізації була така інформація, що 80% вікових груп нашого населення з 17 до 29 років мають стійкий імунітет завдяки плановій імунізації – 2 вакцинації – або перенесеній хворобі.
Так от за даними, які у мене вже на руках, остаточні висновки всіх експертиз, туди були залучені академіки, професори, не будемо перераховувати, більше 20 кращих фахівців в галузі медицини, за думкою всіх абсолютно експертів, люди, які мають стійкий імунітет до цих хвороб, не потребують додаткової імунізації. Вона як мінімум їм нічого не принесе, а, на превеликий жаль, у великій кількості випадків може привести до дуже негативних наслідків для здоров’я наших людей. Це й анафілактичні шоки, і додаткова алергізація, маса є серйозних негативних наслідків від додаткової імунізації людині з наявним імунітетом.
В цьому конкретному випадку комісія наша на підставі власних наших досліджень, нашого виїзду на місце, вивчення всіх матеріалів і за підтвердженням експертів, які мали уже в своїх руках всі дані патологоанатомічних досліджень, серологічних, клінічних і аналітики, яку вони зробили сумісно, вони чітко підтверджують, що є прямий зв’язок між смертю Антона Тищенка і зробленою йому додатковою вакцинацією.
– Я Вас недаремно запитував, чому міністерство охорони здоров’я трактує ці документи по-іншому і говорить, що смерть наступила внаслідок не щеплення.
– Я це розцінюю як намагання спасти честь мундиру свого, не більше і не менше. Я погоджуюся з думкою провідних фахівців нашої країни, які працюють в Києві, в інших містах нашої країни, які є завідувачами кафедр, професорами, академіками.
– З іншого боку, теж це думка не студента, це думка професорів. Хіба ні? Я маю на увазі Ваші висновки – Ви спираєтесь на думку професорів, в міністерстві охорони здоров’я працюють не студенти. І вони теж спираються на думку професорів, яких вистачає. Парадокс в тому, що на смерті 17-річного підлітка політики грають і це сприймається так аудиторією. Причому політики грають з обох боків.
– Категорично з Вами не погоджуюсь. Яка тут політика, скажіть, будь ласка?
– Політика – це знищити політичного супротивника.
– Ідеться про непрофесіоналізм, про несерйозний підхід. Я ще раз повторюю, комісія мінохорони здоров’я сказала, що нема ніякого зв’язку між смертю хлопця і вакцинацією через три чи чотири дні після його смерті, ще не маючи в руках жодного документу. По-друге, ще раз наголошую: не я, політик Віктор Корж, член комісії і її голова – я Вам готовий зацитувати – наступного разу запросите мене, я, до речі, на тому тижні буду обов’язково давати брифінг після того, як доповім Верховній Раді, чітко написано, патологоанатоми про це пишуть і таке інше, що в організмі хлопця не знайдено жодної патогенної бактерії чи вірусу, яка могла б призвести до таких фатальних наслідків. І хвороба Мошковіца, така дуже маловідома і дуже рідка хвороба, на яку намагались послатися фахівці мінохорони здоров’я абсолютно не підтверджується вже, якщо дійсно проаналізувати всі матеріали, всі аналізи і таке інше. У мене на 100 сторінок аналітичні матеріали, і ніякої політики немає.
– Я не лікар, я не можу Вам опонувати з фахової токи зору. Я хотів Вас лише запитати: незалежно від причини смерті, чи не мала б держава компенсувати фінансово, як це не звучить цинічно, смерть підлітка 17-річного його родині. І чи зроблено це було?
– Я сподіваюсь, що це буде зроблено.
– І чи це було б чесно, якщо можна або не можна встановити причини смерті, я тут не є фахівець з Вами сперечатися.
– Зрозумійте, коли перекладається інструкція з англійської мови абсолютно не автентично і приховується половина негативних проявів, які можуть бути в результаті її вживання, то як на це реагувати, яка тут політика. Якщо приховуються застереження до вагітних і таке інше.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG