— Я гадаю, що Україна стає все важливішим транзитним пунктом для більшості наркотиків, що надходять з Афганістану. Кількість перехоплень наркодилерів зростає по всій її території. Це свідчить про те, що ця країна стає ще одним центральним елементом у транзиті наркотиків. Основні причини цього – близькість до ринку Євросоюзу, низький рівень прикордонної охорони та невеликі ресурси сил безпеки. До того ж потреба в наркотиках у Східній Європі постійно зростає – у Польщі, наприклад. Цікаво й те, що наразі почали виявляти підпільні хімічні та «героїнові» лабораторії і в самій Україні. Це справді нове явище, яке свідчить про наявність угруповань, що мають зв’язки в Туреччині чи деяких країнах Центральної Азії. Тож, Україна, безперечно, стає все важливішим пунктом на наркошляху з Афганістану до Європи.
— Як Ви оцінюєте рівень та намагання України співпрацювати в цій галузі з європейськими партнерами?
— Звичайно, я гадаю, що Україна нині в дуже складній ситуації. Очевидно, що політичне становище все більше її ускладнює. Державі важко рухатися вперед у царині боротьби з наркотиками разом із Євросоюзом. Виглядає, що при постійному зростанні наркообігу спроможність українських органів безпеки у просуванні розслідувань цих справ погіршується. Я впевнений, що вони прагнуть до співпраці. Та країні важко повною мірою брати участь у загальноєвропейських намаганнях подолати проблему наркотиків.
(Брюссель – Прага – Київ)
