Світлана Єременко
Київ – Німецька культура в Україні налічує багато століть, але про німецьку громаду тут згадують рідко. Однією такою нагодою стали Тижні німецької культури, які почалися в Україні у вересні і продовжаться у жовтні. Чим займаються українські німці? Чому не поспішають виїхати на історичну Батьківщину і як бачать своє майбутнє в Україні?
Георгій Мозер, колишній депутат Верховної ради, очолює Раду німців України. В Україні він виріс, працював, а зараз навчає німецьку молодь мові Ґете та розумінню музики Бетховена.
Його предки протягом 200 років жили в Україні, розповідає Мозер: «Україна – моя Батьківщина. Відродження національної культури, мови – ось мета німецьких товариств. Таких реліктів, як я, які розмовляють тією мовою, що й наші предки 200 років тому, вже мало залишилось. Ми працюємо, бо хочемо, щоб німці лишились в Україні».
До Другої світової війни в Україні жило майже 900 тисяч німців. Вони разом із козаками освоювали українські степи, а потім так само разом із українцями пережили голод, репресії комуністичного режиму, табори. Майже половину українських німців перед війною депортували до Казахстану.
Наразі в Україні живе 33 тисячі німців, об’єднаних у понад 140 громадських організацій. Проголошення незалежності України стало поштовхом для відродження їхньої культури та ідентичності, говорить економіст Володимир Лесле, батько якого німець. Сам Володимир народився в Казахстані, виріс у Литві, а нині очолює організацію «Німецька молодь в Україні».
На відміну від попереднього десятиліття, коли українські німці намагалися повернутися на свою історичну батьківщину, нинішня молодь, на думку Володимира Лесле, шукає себе в Україні: «Все більше німецької молоді бачить перспективу в тому, щоб працювати на благо України. Все більше шансів знайти свою роль тут, поєднуючи Україну та Німеччину».
Велика культурна програма
Вже традиційно у вересні почалися Тижні німецької культури в Україні. Вони продовжаться і у жовтні.
Художні фільми, виставки, джазовий фестиваль, театральні вистави, дискусії, на думку організаторів, посилять зацікавленість до Німеччини, її мови, культури та економіки. Вони також мають продемонструвати прагнення Німеччини до живого і партнерського культурного обміну з Україною.
Сама ідея проведення таких Днів має офіційне походження. Вона базується на угоді про співпрацю в галузі культури між Німеччиною та Україною.
Заходи, передбачені в рамках Тижнів культури Німеччини в Україні, зосереджені не лише в Києві, а й у Харкові, Львові, Одесі, Чернівцях, Сімферополі, Ялті.
А через тиждень у кримській Ялті відбудеться й фестиваль німецької культури «Свято дружби», в якому візьмуть участь понад 300 учасників та 20 німецьких творчих колективів із усієї України. Співаки, народні умільці, танцюристи покажуть своє мистецтво гостям фестивалю.
(Київ – Прага)
Київ – Німецька культура в Україні налічує багато століть, але про німецьку громаду тут згадують рідко. Однією такою нагодою стали Тижні німецької культури, які почалися в Україні у вересні і продовжаться у жовтні. Чим займаються українські німці? Чому не поспішають виїхати на історичну Батьківщину і як бачать своє майбутнє в Україні?
Георгій Мозер, колишній депутат Верховної ради, очолює Раду німців України. В Україні він виріс, працював, а зараз навчає німецьку молодь мові Ґете та розумінню музики Бетховена.
Його предки протягом 200 років жили в Україні, розповідає Мозер: «Україна – моя Батьківщина. Відродження національної культури, мови – ось мета німецьких товариств. Таких реліктів, як я, які розмовляють тією мовою, що й наші предки 200 років тому, вже мало залишилось. Ми працюємо, бо хочемо, щоб німці лишились в Україні».
До Другої світової війни в Україні жило майже 900 тисяч німців. Вони разом із козаками освоювали українські степи, а потім так само разом із українцями пережили голод, репресії комуністичного режиму, табори. Майже половину українських німців перед війною депортували до Казахстану.
Наразі в Україні живе 33 тисячі німців, об’єднаних у понад 140 громадських організацій. Проголошення незалежності України стало поштовхом для відродження їхньої культури та ідентичності, говорить економіст Володимир Лесле, батько якого німець. Сам Володимир народився в Казахстані, виріс у Литві, а нині очолює організацію «Німецька молодь в Україні».
На відміну від попереднього десятиліття, коли українські німці намагалися повернутися на свою історичну батьківщину, нинішня молодь, на думку Володимира Лесле, шукає себе в Україні: «Все більше німецької молоді бачить перспективу в тому, щоб працювати на благо України. Все більше шансів знайти свою роль тут, поєднуючи Україну та Німеччину».
Велика культурна програма
Вже традиційно у вересні почалися Тижні німецької культури в Україні. Вони продовжаться і у жовтні.
Художні фільми, виставки, джазовий фестиваль, театральні вистави, дискусії, на думку організаторів, посилять зацікавленість до Німеччини, її мови, культури та економіки. Вони також мають продемонструвати прагнення Німеччини до живого і партнерського культурного обміну з Україною.
Сама ідея проведення таких Днів має офіційне походження. Вона базується на угоді про співпрацю в галузі культури між Німеччиною та Україною.
Заходи, передбачені в рамках Тижнів культури Німеччини в Україні, зосереджені не лише в Києві, а й у Харкові, Львові, Одесі, Чернівцях, Сімферополі, Ялті.
А через тиждень у кримській Ялті відбудеться й фестиваль німецької культури «Свято дружби», в якому візьмуть участь понад 300 учасників та 20 німецьких творчих колективів із усієї України. Співаки, народні умільці, танцюристи покажуть своє мистецтво гостям фестивалю.
(Київ – Прага)
