Доступність посилання

ТОП новини
18 Жовтень 2018, Київ 16:57

Українська жінка і заробітчанство. Погляд психолога


Рим — За гіркими буднями заробітчанського життя в Італії рятівним острівцем для багатьох жінок стала поезія. Пишучи власні вірші, пісні й романи, вони не лише знімають напруження, але й намагаються тримати зв’язок з родиною та батьківщиною.

Обкладинка книжки «Дорогою надій»
Художні твори іммігранток народжуються з болю. Чи зі власного, чи з побаченого — суть не в тому. Беручись за перо, кожна прагне розказати свою правду про заробітчанську долю і розвіяти стереотипи, які панують в Україні.

До появи нового роману «Дорогою надій» письменницю і психолога Лідію Забожко підштовхнув колишній Президент України Леонід Кучма. За словами авторки, колись він назвав проститутками українських жінок, які працюють за кордоном. Щоб довести протилежне, письменниця, з урахуванням влаcного досвіду, написала книжку, як вона каже «про українок — земних богинь».

Лідія Забожко розповіла: «Жодна не приїхала сюди на відпочинок. На крилах проблем летіли на заробітки. Коли знайомі розповіли мені свої історії, то я зрозуміла, що це буде не просто роман, а роман-рана».

Попри складне життя на чужині, героїні твору не таять злоби у серці, а мужньо дивляться у майбутнє і не втрачають любові до життя.

Як психолог за фахом пані Забожко зауважує, що чимало робітниць закриваються у своєму просторі, не мають поруч кому виплакатися, і тому починають писати. «Тут дійсно в екстремальних ситуаціях, щоб душа не загинула, вона починає говорити. І говорить вона поезією. На мою думку, це замозахист, щоб люди не збожеволіли, щоб виговорилася душа», — зазначила Лідія Забожко.

Чия вина?

У заробітчанській поетичній творчості переважно аматорського рівня часто постає запитання: чия вина? Чия вина у тому, що людям доводиться так гірко заробляти копійчину у сонячній, але чужій і далекій Італії?

Одні категорично звинувачують українську владу, інші — інфантильних чоловіків удома, а ще рідше — самих себе. Як написала авторка Марія Гладуняк, «Моя вина — я українка, Сумлінна і покірна жінка».

Психолог Забожко вважає, що шукати винуватців — марна справа. Неварто проклинати долю, яка пригнала людей на заробітки. Вона радить землячкам всерйоз замислитися над іншим: «Біда велика, що руйнуються сім’ї. Тут жінки спочатку живуть думками, щоб дитина вдома не була голодною. Ось дитина нарешті сита, одягнена, а душа жінки вже продалася за євро. І ми можемо проклинати владу, але від того нічого не зміниться, бо в людині вже розвивається жадібність до грошей».

Авторка кількох книжок про психологію жіночої сутності Лідія Забожко переконана, що українська жінка перемагає у скрутних умовах завдяки своїй смиренності, як, наприклад, героїні її роману. Смиренність — це не приниження, каже письменниця, а уміння брати відповідальність на себе без осуду та образ на щось чи на когось.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG