Цього разу найбільше мусульман зібралося у спортзалі «Дружба» Палацу профспілок. Уже більше півтора десятиліття вони просять владу виділити землю для спорудження Соборної мечеті Сімферополя. Зрештою, кілька років тому після тривалого протистояння міськрада запропонувала мусульманам як компромісний варіант земельну ділянку на околиці міста обабіч Ялтинської траси. Після цього Муфтіят витратив понад 70 тисяч гривень на розробку проектної документації та два роки на її узгодження в усіх владних і контрольних інстанціях. Але у листопаді минулого року, коли всі документи вже були готові, міськрада, контрольована проросійськими і лівими силами, відхилила прохання мусульман.
Муфтіят розпочав кампанію на захист прав віруючих, і, зібравши понад 200 тисяч штук каменя-«ракушняка», також виграв у влади низку судових процесів. Однак, попри це, Сімферопольська міськрада і далі відмовляється підписати угоду з Духовним управлінням мусульман Криму.
Без мечеті, але – з хрестом
Тривоги додає інцидент між мусульманами і проросійськими козаками, що стався напередодні Ораза-байрам в селищі Зуя неподалік Сімферополя. Козаки намагалися встановити 5-метровий хрест на в’їзді до селища, але кримські татари їм перешкодили. Мусульмани вважають встановлення хрестів поза кладовищами та культовими спорудами демонстративним нехтуванням їхніх релігійних почуттів.
У 2001-02 роках через це Кримом навіть прокотилася хвиля зіткнень між прихильниками УПЦ Московської Патріархії та членами мусульманських громад. Зрештою, за посередництва тодішньої кримської влади сторони домовилися утриматися від встановлення релігійної символіки у публічних місцях поза кладовищами і культовими спорудами.
Кримський експерт Ленур Юнусов вважає, що події в Зуї, де більше третини населення – мусульмани, скидаються на провокацію. «Встановлення хреста було здійснено напередодні великого мусульманського свята Ораза-байрам, і це певним чином насторожує. Ми маємо справу з провокацією, а не з випадковим збігом обставин. Насторожує також, що це козаче формування має штаб-квартиру в Росії – у Краснодарському краї. І це вже не перша провокація від цієї козачої структури», – каже він.
Чому б не святкувати Ораза-байрам разом?
Ораза-байрам відзначають по закінченню священного місяця Рамазан, протягом якого тривав суворий піст. На відміну від Курбан-байрам (свята жертвоприношення), сьогодні – більш сімейне свято. У кримських татар заведено цього дня ходити в гості, вітати старших людей, приносити солодощі і випічку. Ораза-байрам триватиме три дні.
У вівторок, у перший день свята в Криму оголошено вихідний для всіх, хто сповідує Іслам. Але відпрацювати цей день мусульмани мають найближчої суботи чи неділі. Уже багато років вони просять місцеву владу для гармонізації міжетнічних і міжконфесійних стосунків перші дні Ораза- і Курбан-байрам зробити вихідними днями для всіх кримчан, як це в Україні зроблено у православні свята – Різдво, Великдень і Трійцю – але поки що безрезультатно. Хоча зараз в автономії мешкає близько 300 тисяч мусульман, діє понад 350 мусульманських релігійних громад – це лише трохи менше, аніж православних парафій.
(Сімферополь – Київ – Прага)
