Доступність посилання

ТОП новини

«Жебраки за примусом». За «використання» дитини для жебракування встановлено кримінальну відповідальність


Віднині в Кримінальному кодексі України крім статті, що карає за «втягнення неповнолітніх ...у заняття жебрацтвом», з’явилася також стаття, яка встановлює кримінальну відповідальність за «використання» дитини для жебракування. Вона з’явилася після рішення парламенту. Статті є, а чи будуть покарані?

За даними Міжнародної організації праці, українські дітлахи активно втягнуті в трудову діяльність. І найпоширенішими видами такої праці малолітніх є торгівля на базарі, збирання металобрухту і саме жебрацтво. Це стосується і Закарпаття, розповідає кореспондентка Радіо «Свобода» в Ужгороді Надія Петрів.

Останнім часом, кажуть спеціалісти, на вулицях міст Закарпаття з’явилося чимало таких малолітніх жебраків, які нібито збирають кошти як постраждалі від повені. Ще одна популярна причина – лікування. Саме на це випрошує гроші молода жінка, яка розташувалася з хлопчиком, на вигляд років 5-6, на найлюдянішому перехресті в центрі Ужгорода. Називатися не бажає, як і пояснити, чому жебракує з дитиною. Жахливий заробіток багатьох неблагополучних родин, яким, зазвичай, гроші необхідні не на харчі та одяг, а для того, аби купити алкоголь чи цигарки…

У службі в справах дітей Закарпатської облдержадміністрації розповідають, що постійно проводять профілактичну роботу серед таких горе-батьків, які змушують дітей жебракувати. Крім того, разом з правоохоронцями патрулюють вулиці. Лише за 8 місяців цього року провели 249 рейдів на кшталт «Діти вулиці» , «Підвал». «Вокзал», під час яких виявили 267 дітей, у тому числі 129 безпритульних, схильних до жебракування та бродяжництва. Таких дітей зазвичай відправляють до притулків, повертають до інтернатів, але здебільшого – до батьків. І виходить фактично замкнуте коло: батьки й матері з неблагополучних родин таких дітей знову змушують виходити на вулиці. Методів впливу на такі родини, крім адміністративної відповідальності, у чиновників не так уже й багато, каже завідувачка сектору профілактики злочинності Служби у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації Мар’яна Дорожко. «Впродовж цього року було ініційовано 144 позбавлення батьківських прав. Із 144 ініційованих позовних заяв, задоволені лише 77».

Однак і чиновники, і пересічні закарпатці кажуть: посилення відповідальності батьків за те, що змушують дітей виходити на вулиці чи втягують їх у злочини, принаймні врятує неповнолітніх від психологічних травм. Причому зробити це слід було давно, та й карати, може, треба жорсткіше…

У столиці останнім часом малолітніх прохачів милостині поменшало. Однак і досі їх можна зустріти на київських вулицях. Киянка Людмила Григорівна говорить, що дітей, які жебракують, різко поменшало. «Дітей, які жебракують, більше було влітку на пляжі. Зараз я їх не бачу. В основному – циганські діти».

Зустріти неповнолітніх жебраків можна там, де, зазвичай, найбільш людно. Наприклад, в метро, на залізничному чи автовокзалі, на базарі, на зупинках, в переходах, говорять кияни. Мар’яна зустрічає їх в обідню перерву. «Сиджу в кафе. Вони підходять і просять гроші на булочку. Відразу ж говорять, що батьків немає або батьки хворі».

Більшість людей хоча б копійки, але на хліб дають. Дивлячись у сумні й голодні очі дитини не можуть відмовити.

Юридичні тонкощі

У Кримінальному кодексі давно вже є стаття 304 «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність». Втягнення у жебрацтво карається п'ятьма роками тюрми. Порівняємо зі змінами до статті 150 «Експлуатація дітей», які внесла Рада. Якщо стисло, то використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом карається обмеженням волі до 3 років. За ті ж дії, вчинені щодо чужої дитини, загрожує 8 років. Якщо ж злочин скоїть організована група – до 10 років за ґратами. Деякі експерти вбачають єдину відмінність: там «втягнення», а тут «використання». Натхненник змін до Кримінального кодексу, депутат Юрій Мірошниченко відстоює свою ініціативу.

«Втягнення передбачає свідоме рішення дитини, а використання стосується випадків, коли дитина є немовлям і не здатна усвідомлювати вчинки. Практика, яка діяла в Україні до прийняття цього закону, була такою: осіб, які втягували дітей, карали. А ті, які тримали немовлят на руках, уникали покарання».

Якими б не були юридичні тонкощі стосовно чи то «втягнення» дітей у жебрацтво, чи то їх «використання», правоохоронцям часто складно довести провину злочинців. Адже, якщо бізнес на малюках-жебраках роблять їхні батьки, немовля нічого міліції не скаже, а ті, що старші, далеко не завжди погодяться свідчити проти рідного тата або мами. Про це розповів заступник начальника управління департаменту МВС у справах дітей Олексій Лазаренко. Дійсно, якщо чужа людина втягує дитину в злочинну діяльність, то склад такого злочину довести легше.

Правозахисник Едуард Багіров говорить, що неодноразово звертався до міліції з вимогою вжити заходів проти так званих «матусь», котрі просять милостиню з дитинкою на руках. Результату ці звернення так і не дали, констатує правозахисник. «Кардинально нічого не зміниться. Я навіть за руку приводив у пункт міліції на станцію метро молоду дівчину з двома дітьми. Працівник міліції мені пояснив, що для утримання жінки з дитиною, потрібні особливі умови, яких нема. Тому вони змушені їх відпускати, просто записуючи їх дані, щоб згодом накласти штраф».

За втягнення дітей у заняття жебрацтвом в Україні за вісім місяців нинішнього року порушили 108 кримінальних справ. Про це повідомили в Міністерстві внутрішніх справ.

Коли ви бачите дитину-жебрака, даєте милостиню?
Олеся, студентка: Я завжди подаю милостиню малим. Може ці гроші допоможуть застерегти її від якихось злочинів.
Євгеній, лікар: Я не даю дітям гроші. Адже їх хазяї в них все відбирають. А коли пропонуєш хліба купити, то вони відмовляються.
Оксана, працівник банку: Я не даю, бо їх змушують це робити. Звичайно, їх шкода, але з цією проблемою слід боротися на державному рівні.
Віталій, механік: Я подаю. Треба до них по-людськи ставитися.
Анастасія, бухгалтер: Я подаю, бо шкода їх. А ті, хто їх змушує, то вже хай на їх совісті буде.
  • Зображення 16x9

    Марічка Набока

    У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка. У 2010-му отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Маю публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі «Ера». На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG