Після стихії почалися серйозні розмови про екологічні причини і наслідки такої надзвичайної ситуації. Причина не одна. Лісівники, приміром, не знімають з себе вини, але не погоджуються, ніби все від того, що рубають ліси. Кажуть, що важливо зупинити хаотичне вирубування, ліквідувати систему багатьох «господарів» у лісі, впроваджувати нові технології розробки лісосічного фонду, ведення лісового господарства.
Представники водного господарства теж наголошують на новітніх технологіях укріплення берегів і дамб, а не латання там, де прорвала вода, вирівнювання русел річок. Перешкодити стихійному вивезенню гравію з річок повинне чітке визначення дозволених кар’єрів і контроль за їх діяльністю. Уже після стихії Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області виявила 120 випадків несанкціонованого вивезення гравійно-піщаної суміші. Це буде чи не найважче: навчити громаду дотримуватись визначеного порядку.
Власне важлива складова виїзного засідання не лише обговорити причини, знайти «стрілочників», а й розробити систему захисту, щоб таке не повторювалося і тому до участі в ній запрошені науковці. Зокрема, про причини паводку та заходи щодо їх попередження матиме виступ директор Інституту екології Карпат академік Михайло Голубець, про створення на Дністрі протипаводкого полігону – доктор геологічних наук Олег Адаменко. Зараз здійснюється на науковій основі розробка проектів щодо запобігання стихійного лиха. Має бути державна програма: комплексна, різнобічна, наукова, каже начальник управління Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ігор Яківчук.
«Без наукового обґрунтування, без наукових аналізів, без проектів на науковій основі ми не зможемо рухатися далі. Мусимо приділити велику увагу ресурсному використанню і лісів, і надр і т.д., щоб унеможливити в майбутньому ці явища. Мусить бути система, мусять бути правила гри, за якими повинні грати всі гравці. Не ліквідовувати тільки наслідки, а й запобігти їх», – зазначив Ігор Яківчук.
Вважають, що необхідна комп’ютеризована система оповіщення, як на Закарпатті. Допомогу у її створенні обіцяють угорці і румуни. По Серету, Дністру і Пруту розробляється система меліоративних і протипаводкових заходів. Основна ідея — прогнозувати повені і унеможливлювати підтоплення та руйнування.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
Представники водного господарства теж наголошують на новітніх технологіях укріплення берегів і дамб, а не латання там, де прорвала вода, вирівнювання русел річок. Перешкодити стихійному вивезенню гравію з річок повинне чітке визначення дозволених кар’єрів і контроль за їх діяльністю. Уже після стихії Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області виявила 120 випадків несанкціонованого вивезення гравійно-піщаної суміші. Це буде чи не найважче: навчити громаду дотримуватись визначеного порядку.
Власне важлива складова виїзного засідання не лише обговорити причини, знайти «стрілочників», а й розробити систему захисту, щоб таке не повторювалося і тому до участі в ній запрошені науковці. Зокрема, про причини паводку та заходи щодо їх попередження матиме виступ директор Інституту екології Карпат академік Михайло Голубець, про створення на Дністрі протипаводкого полігону – доктор геологічних наук Олег Адаменко. Зараз здійснюється на науковій основі розробка проектів щодо запобігання стихійного лиха. Має бути державна програма: комплексна, різнобічна, наукова, каже начальник управління Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області Ігор Яківчук.
«Без наукового обґрунтування, без наукових аналізів, без проектів на науковій основі ми не зможемо рухатися далі. Мусимо приділити велику увагу ресурсному використанню і лісів, і надр і т.д., щоб унеможливити в майбутньому ці явища. Мусить бути система, мусять бути правила гри, за якими повинні грати всі гравці. Не ліквідовувати тільки наслідки, а й запобігти їх», – зазначив Ігор Яківчук.
Вважають, що необхідна комп’ютеризована система оповіщення, як на Закарпатті. Допомогу у її створенні обіцяють угорці і румуни. По Серету, Дністру і Пруту розробляється система меліоративних і протипаводкових заходів. Основна ідея — прогнозувати повені і унеможливлювати підтоплення та руйнування.
(Івано-Франківськ – Київ – Прага)
