Доступність посилання

ТОП новини
06 червня 2020, Київ 21:47

Якими будуть україно-російські стосунки? Підсумок тижня


Гості Вечірньої Свободи: Леонід Осаволюк - Директор першого територіального департаменту МЗС України

Леонід Осаволюк
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)

Віталій Портников: Я знаю, що цього тижня якраз в Києві Ви знову розмовляли з вашими російськими партнерами щодо кордонів.

Взагалі, чому так сталося, що вже за стільки років після того, як російсько-українська велика угода підписана, і що, здавалося, всі такі рамочні питання прикордонного співробітництва вирішені, немає чіткого визначення російсько-українських кордонів?

Леонід Осаволюк: Дійсно останнім часом ми провели два раунди таких серйозних переговорів з нашими російськими колегами, зокрема, щодо базування Чорноморського флоту РФ на території України і консультації щодо визначення лінії державного кордону на морських просторах.

Як відомо, в нас підписано в 2003 році договір про державний кордон, який стосується сухопутної ділянки. І ось вже достатньо довго ми ведемо переговори щодо розмежування Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря.

На жаль, не зважаючи на те, що вже відбулося більше 30 раундів переговорів, процес цей триває більше 15 років, результатів таких, які могли б засвідчити, що ось-ось ми можемо підійти до підписання договору про державний кордон на цих акваторіях немає.

Леонід Осаволюк: Росія в нас виявилася єдиним сусідом із 7 сусідніх держав, з якою ми не закінчили договірно-правового оформлення державного кордону.
І сьогодні Росія в нас виявилася єдиним сусідом із 7 сусідніх держав, з якою ми не закінчили договірно-правового оформлення державного кордону.

На жаль, деякі ідеї російських переговірників, які ведуть з нами спільну роботу, межують з таким відвертим навіть зазіханням на нашу територію в районі Керченської протоки і в самій Керченській протоці, намагаються проштовхнути ідеї про перенесення існуючої лінії державного кордону в український бік, що, звичайно, не може бути прийнятим для української сторони.

Я впевнений, що цього ніхто і ніколи не дозволить зробити ні українським, ні російським політичним діячам.

Віталій Портников: Я правильно розумію, що взагалі державний кордон між Росією і Україною по суші базувався на адміністративно-територіальному кордоні, який існував між УРСР і РФРСР на момент проголошення їхньої незалежності?

Леонід Осаволюк: Він базувався дійсно саме на тому ж державному кордоні, який є сьогодні і в Керченській протоці. Була договірно-правова база і нормативна база на той час в СРСР між союзними республіками.

Я чому сказав, що договірна база? Тому що якраз лінію кордону, яка сьогодні проходить в Керченській протоці, завізували і підтвердили, і встановили навіть уповноважені на той час органи РФРСР і УРСР. І саме на цій ділянці і тільки на цій ділянці російська сторона намагається не визнавати ті печатки і ті підписи, які стоять на відповідних юридичних документах.

Це спочатку дивувало. Зараз ми зрозуміли, і навіть ми маємо деяку таку офіційну позицію, яка нас навіть схвилювала. Ми прочитали в листі високопосадової особи РФ про те, що «Росія не може відмовитися від контролю над Керч-Єнікальським каналом».

Цей канал знаходиться в українських водах, і він являється власністю українського Керченського торгового порту. І коли ми прочитали таку заяву від, повторюю, високої посадової особи РФ, то це нас схвилювало.

Ми зі свого боку, бо ми маємо вжити всіх заходів, щоб дійсно цей одноосібний контроль з боку наших партнерів не здійснювався над територією України, якраз і направляємо всі наші зусилля для того, щоб все-таки переконати наших партнерів в кінці кінців визнати норми міжнародного права, визнати наші двосторонні домовленості.

Леонід Осаволюк: В нас є в рамках СНД підписаний цілий пакет документів, де ми неоднозначно заявили про те, що ми визнаємо існуючі кордони на момент розпаду СРСР. І Україну визнали всі країни світу саме в тих кордонах, в яких вона знаходилася на момент якраз розвалу того Союзу.
В нас є в рамках СНД підписаний цілий пакет документів, де ми неоднозначно заявили про те, що ми визнаємо існуючі кордони на момент розпаду СРСР. І Україну визнали всі країни світу саме в тих кордонах, в яких вона знаходилася на момент якраз розвалу того Союзу. І зі свого боку Україна визнала всі інші республіки колишнього СРСР, тепер вже незалежні держави.

І повторюю, що для нас дещо навіть боляче мати практично територіальні претензії від нашого найбільшого сусіда і найбільшого друга, і такої дружньої країни, з яким, Ви знаєте, ми розбудовуємо саме стратегічні відносини. І це чітко прописано в наших двосторонніх стосунках.

В нас були проблеми прикордонні з деякими іншими державами. Наприклад, з Румунією. Але ми дві цивілізовані країни, дві країни, які поважають норми міжнародного права. І там, де бачимо, що ми не можемо домовитися між собою, це стосується якраз зони розмежування континентального шельфу і економічної зони в Чорному морі, то ми домовилися, що передаємо ці матеріали в міжнародний суд, і нехай міжнародний суд нас розсудить.

Якраз за аналогічним принципом от на останніх переговорах, які відбулися декілька днів тому в Києві, я запропонував нашим колегам: якщо ви вважаєте, що позиція України настільки неприйнятна і необґрунтована, то давайте ми запросимо міжнародних експертів. Поки не ведемо мову про міжнародний суд, але запросимо міжнародних експертів, які будуть нейтральні. Будь ласка, запросіть ви, кого ви вважаєте потрібним, а ми запросимо зі свого боку, хай вони подивляться і оцінять позицію, нашу позицію і вашу. І, можливо, вони нам щось підкажуть.

Леонід Осаволюк: Я запропонував нашим колегам: якщо ви вважаєте, що позиція України настільки неприйнятна і необґрунтована, то давайте ми запросимо міжнародних експертів. Але ця пропозиція була з таким невдоволенням відторгнута, що, мовляв, нам ще не тут не вистачає якихось там посередників, ми самі розберемося з вами.
Але ця пропозиція була з таким невдоволенням відторгнута, що, мовляв, нам ще не тут не вистачає якихось там посередників, ми самі розберемося з вами.

Тобто, мова йде про те, що якраз до тих пір, поки ми не зможемо переконати наших партнерів, що все ж таки норми міжнародного права мають бути святими як для України, так для РФ, мені здається, що до того часу і будуть проблеми в наших стосунках.

Віталій Портников: А на чому базується логіка російської сторони? Що Росія взагалі в цій ситуації вимагає?

Просто перенесення кордону на більш зручну, так би мовити, для Росії відстань, щоб вона залишила собі контроль над доходним каналом або щоб просто там не було кордону? Яка зараз ситуація?

Леонід Осаволюк:
Ну, спочатку була позиція така, що там непотрібен ніякий державний кордон, що, мовляв, хай залишається все, як є. Але коли ми в тому числі й на підставі норм законодавства РФ показали, що це не може бути, що не може бути на кордоні якась дірка, де немає ні зони відповідальності, ні будь-яких правових підстав для протидії тим же порушникам законодавства України, тим же браконьєрам, піратам і так далі.

Піратів, слава Богу, немає, але браконьєрів в Керченській протоці достатньо, як і в Азовському морі. Так от правових підстав тоді для боротьби з такими злочинними явищами в цих водах взагалі не буде.

І в кінці кінців російська сторона погодилася, що дійсно державний кордон потрібен, але висунула умови: якщо ви хочете державний кордон тут, то тоді давайте ми його посунемо в бік України і проведемо фактично по українській території – Росія, мовляв, не може втрати контроль над українським Керч-Єнікальським каналом.

Яка логіка в цьому…?

Віталій Портников: Ну, логіка економічна, можна так сказати. Це економічна логіка.

Леонід Осаволюк: Ну, логіка в тому, що, на погляд російських переговірників, нинішня ситуація чи норми міжнародного права на цій ділянці кордону дещо не влаштовують російську сторону.

Але це ж така справа. Право – воно завжди справедливе. Ми розказуємо і показуємо це якраз на прикладі інших сусідніх держав, які між собою розмежували аналогічні морські простори, якраз базуючись на нормах міжнародного права.

Тобто, сьогодні фактично немає в нинішньому світі, щоб будь-які сусідні держави здійснили встановлення державного кордону, нехтуючи нормами міжнародного права.

Леонід Осаволюк: Повторюю: сьогодні Росія якраз є та країна, з якою нам не вдалося домовитися про необхідність проведення демаркації державного кордону, хоча і президент України і президент РФ затвердили так званий план дій на 2008 рік, де чітко записано окремим пунктом, що сторони домовилися цього року розпочати демаркацію державного кордону. На жаль, всі наші звернення до російських колег поки що залишаються без достатньо серйозної відповіді з цього питання…
Ми бачимо приклади самої ж Росії, яка з тими ж Прибалтійськими республіками встановила державний кордон у суворій відповідності до норм і міжнародного права, і внутрішнього права в РФ, зокрема і тих сусідніх держав, з якими вона підписувала ці договори. На жаль, до України дещо інше відношення.

Але я повторюю: ми залишаємося оптимістами і сподіваємося, що невдовзі ми завершимо і цю проблему та вийдемо на спільну демаркацію сухопутного державного кордону.

Повторюю: сьогодні Росія якраз є та країна, з якою нам не вдалося домовитися про необхідність проведення демаркації державного кордону, хоча і президент України і президент РФ затвердили так званий план дій на 2008 рік, де чітко записано окремим пунктом, що сторони домовилися цього року розпочати, ще навіть в першому кварталі цього року розпочати демаркацію державного кордону, провести необхідні засідання спеціальних комісій і так далі.

На жаль, всі наші звернення до російських колег поки що залишаються без достатньо серйозної відповіді з цього питання…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозаписі)
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

XS
SM
MD
LG