Литовська газета Lietuvos rytas інформує, що під час дострокових виборів до Сейму країни, котрі призначені на неділю, відбудеться також референдум щодо продовження роботи Іґналінської АЕС. Литва має закрити її згідно з вимогами ЄС вже наступного року. Місцеві аналітики прогнозують незначну активність виборців.
Литовський журнал Valstybė знайомить своїх читачів із дослідженнями про те, які проблеми спонукатимуть виборців взяти участь у голосуванні. Дослідження, проведене Центром дослідження громадської думки Vilmorus, твердить, що піти до виборчих урн литовських виборців «змушують» корупційні скандали в країні, бажання захиститися від загрози з боку Росії, а також новини про збільшення економічних проблем з огляду на світову фінансову кризу.
Наслідки фінансової кризи хвилюють і мешканців сусідньої Латвії. Натомість місцеві фінансисти заспокоюють, що у латвійців немає потреби забирати свої внески з банків. Глава Латвійської асоціації комерційних банків Теодор Тверійонс в інтерв’ю газеті Latvijas avīze повідомив, що жодна з кредитних установ Латвії не перебуває у скруті. За його словами, стан латвійських банків більше, ніж стабільний, а розмови про банкрутство – це тільки чутки, які вигідні спекулянтам та конкурентам.
Однак тих латвійців, у яких немає внесків у банках, а живуть вони тільки на зарплату, надзвичайно турбують наміри латвійського уряду заморозити її наступного року. Сотні поліцейських, лікарів та вчителів висловили своє незадоволення політикою «затягування пасків» під час акції протесту, яка відбулась 7 жовтня в Ризі. Поки що профспілкам та представникам уряду не вдалось досягти бажаного компромісу.
Естонська газета Postimees повідомляє про те, що в НАТО занепокоєні загрозами, які нещодавно продемонстрували дії Росії в Грузії. Газета повідомляє, що Верховний головнокомандувач сил НАТО генерал Джон Краддок запросив політичні повноваження на складення плану оборони балтійських країн. Естонський військовий аналітик, підполковник запасу Лео Куннас вважає, що країни Балтії потребують захисту НАТО у випадку військової агресії. Однак, за його словами, НАТО робить ставку на армії мирного часу, тоді як у перебігу можливого збройного конфлікту визначаючим буде чисельність військових сил. Зокрема, в Росії, за оцінкою Куннаса, армія мирного часу нараховує 1,1 мільйона військовослужбовців, а у військовий час вона може мобілізувати ще 3,5-4 мільйони осіб.
(Рига – Прага – Київ)
Литовський журнал Valstybė знайомить своїх читачів із дослідженнями про те, які проблеми спонукатимуть виборців взяти участь у голосуванні. Дослідження, проведене Центром дослідження громадської думки Vilmorus, твердить, що піти до виборчих урн литовських виборців «змушують» корупційні скандали в країні, бажання захиститися від загрози з боку Росії, а також новини про збільшення економічних проблем з огляду на світову фінансову кризу.
Наслідки фінансової кризи хвилюють і мешканців сусідньої Латвії. Натомість місцеві фінансисти заспокоюють, що у латвійців немає потреби забирати свої внески з банків. Глава Латвійської асоціації комерційних банків Теодор Тверійонс в інтерв’ю газеті Latvijas avīze повідомив, що жодна з кредитних установ Латвії не перебуває у скруті. За його словами, стан латвійських банків більше, ніж стабільний, а розмови про банкрутство – це тільки чутки, які вигідні спекулянтам та конкурентам.
Однак тих латвійців, у яких немає внесків у банках, а живуть вони тільки на зарплату, надзвичайно турбують наміри латвійського уряду заморозити її наступного року. Сотні поліцейських, лікарів та вчителів висловили своє незадоволення політикою «затягування пасків» під час акції протесту, яка відбулась 7 жовтня в Ризі. Поки що профспілкам та представникам уряду не вдалось досягти бажаного компромісу.
Естонська газета Postimees повідомляє про те, що в НАТО занепокоєні загрозами, які нещодавно продемонстрували дії Росії в Грузії. Газета повідомляє, що Верховний головнокомандувач сил НАТО генерал Джон Краддок запросив політичні повноваження на складення плану оборони балтійських країн. Естонський військовий аналітик, підполковник запасу Лео Куннас вважає, що країни Балтії потребують захисту НАТО у випадку військової агресії. Однак, за його словами, НАТО робить ставку на армії мирного часу, тоді як у перебігу можливого збройного конфлікту визначаючим буде чисельність військових сил. Зокрема, в Росії, за оцінкою Куннаса, армія мирного часу нараховує 1,1 мільйона військовослужбовців, а у військовий час вона може мобілізувати ще 3,5-4 мільйони осіб.
(Рига – Прага – Київ)
