Доступність посилання

ТОП новини
22 Липень 2018, Київ 16:06

Про древній Галич – міжнародна наукова конференція


Івано-Франківщина – Сьогодні в Національному заповіднику «Давній Галич» розпочинає роботу міжнародна наукова конференція «Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України» за участю вчених з України, Росії, Польщі, Чехії. Особлива увага буде приділена збереженню фундаменту Успенського собору ХІІ століття. Дискусіям навколо цієї пам’ятки національного значення вже більше п'ятнадцяти років.

Галицько-Волинська держава, об’єднавши ці землі Галичини і Полісся, продовжила державницькі традиції Київської Русі. Сто років її столицею, а отже, й українською столицею, був Галич. З тих часів руїни Галицького замку, спорудженого в ХІV ст., храм св. Пантелеймона – єдиний з княжої доби, що зберігся, церква Різдва Христового – перша дерев’яна церква в околицях Галича. Про їх вивчення і збереження йтиметься на конференції, присвяченій 1110-річчю древнього міста.

Такі зібрання вже традиційні упродовж десяти років. Їхня тематика широка – археологія і етнографія, історія і релігієзнавство, минуле і сьогодення.

Головне у пам’ятці – її автентичність

І знову, вже вкотре, дискутуватимуть про майбутнє унікальної перлини давньогалицької архітектури ХІІ століття – Успенського собору. Свого часу розмірами, оздобою і величчю він поступався лише Софії Київській. Та долю мав значно гіркішу, навіть точна дата руйнування невідома.

Великим відкриттям було названо результати експедиції Наукового товариства ім. Т.Шевченка, якою з благословення митрополита Андрея Шептицького керував відомий археолог Ярослав Пастернак. У липні 1936 року він розкопав на крилоській Княжій горі фундамент Успенського собору, а згодом і саркофаг з тлінними останками князя Ярослава Осмомисла, що зберігаються нині у Львові, в соборі Св. Юра. «Ярослав знайшов Ярослава», – говорили тоді.

У незалежній Україні заговорили про майбутнє археологічної пам’ятки – а це пошкоджені фундаменти, незначні фрагменти підлоги і наземних стін. Основні питання: відновлювати собор чи ні, і якщо так, то на історичному фундаменті чи в іншому місці. Науковці за збереження автентичності пам’ятки, кажуть історик Ігор Коваль та генеральний директор національного заповідника «Давній Галич» Олександр Береговський.

«Успенський собор треба конче відновлювати, але відновлювати на зовсім іншому місці».
«Є багато проектів щодо відбудови. Але, як правило, це проекти на знищення автентики, що є дуже погано».

Не лише для науки, а й для туристів

Львівською політехнікою розроблена наукова документація, зараз проводиться консервація і музеїфікація фундаменту Успенського собору. Автентичні залишки фундаменту консервуються «для науки і для майбутніх поколінь», бо він ще чекає своїх дослідників. А для сучасників, пересічних людей це місце повинно стати музеєм, куди можна приїхати, оглянути.

Олександр Береговський переконаний, що Крилоська гора – це святе місце, і прийде час, коли сюди охоче їздитимуть туристи. «Наступний рік, ще через рік дуже багато зміниться. І зміниться, як любив казати мій покійний дід, «в мить ока», тобто ми не встигнем кліпнути, коли там усе буде».

Тут навіть жартують, що прийде час, коли Івано-Франківськ буде передмістям Галича. На території заповідника розташовані 97 пам’яток, які є культурною спадщиною і України, і Європи.

(Івано-Франківськ – Київ –Прага)
  • 16x9 Image

    Галина Добош

    Радіо Свобода співпрацюю з 2007 року. Власкор по Івано-Франківській області. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG