Мов початок історичного роману, Ніколя Саркозі відкрив дебати фразою «Спочатку була війна».
Була непропорційна реакція Росії, що, наголосив французький президент, стала відповіддю на так само неприпустиму акцію Грузії. І саме Європа припинила кровопролиття та домоглася відкликання російських військ із території Грузії, зазначив французький президент.
Проте нинішнє припинення діалогу Євросоюзу з офіційним Кремлем Ніколя Саркозі вважає безвідповідальним. Він закликав Євросоюз до партнерства, замість нового протистояння. Щоправда, пан Саркозі згодний із тим, що відносини з росіянами Європі треба будувати, опираючись на повагу до територіальної цілісності інших держав, до прав людини та на «відмінності європейців від тих, хто нині править Росією», – зазначив Ніколя Саркозі.
«Декотрі заявляли, маючи рацію, що діалог з Росією не призведе ні до чого. І що відповідь на військову агресію мала б бути теж військовою. Божевілля! Європа бачила падіння Берлінської стіни та кінець «холодної війни». Європа не повинна стати співучасницею зародження нової «холодної війни», що могла б виникнути тільки через відсутність холоднокров’я», – зазначив французький президент на сьогоднішньому пленарному засіданні Європарламенту.
Треба зближуватися помірковано, вважають польські депутати
Втім, частина європейських депутатів має іншу думку. Особливо наполегливо відстоюють ідею поміркованого зближення Росії та Євросоюзу представики тих країн, що походять з колишнього соціалістичного табору.
Наприклад, на думку польського євродепутата Конрада Шиманського, Росія залишається потенційною загрозою європейській небезпеці і не робить достатніх зусиль, щоб встановити партнерські стосунки з Євросоюзом.
«Фінансова криза не може бути приводом, щоб забути про небезпеку, – заявив він. – Пам’ятаймо, що Росія утримує на конфліктних територіях у три рази більше військо, ніж до 7 серпня. Вона проводить політику повного визнання нового міжнародного статусу Південної Осетії. Росія не прагне до смиренності та порозуміння і цим відмовляє собі в праві бути партнером Європейського Союзу».
Євросоюз виробляє позицію
Раніше Європейській комісії замовили перегляд проекту майбутньої угоди про співробітництво та партнерство між Російською Федерацією та Євросоюзом.
Відносини з Росією мають бути відновлені, згодна більшість депутатів, але «ми не повинні поводитися так, ніби нічого не трапилося», – зазначили вони. Ми не можемо відмовлятися від співпраці з Росією тільки через те, що вона визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії, заявив сьогодні один із парламентарів.
Інший наполягав на тому, що Європейська спільнота у переговорах із Москвою повинна говорити «новим, суворішим голосом». І всі були згодні, що в питаннях енергетичної безпеки, боротьби з терроризмом чи гальмування кліматичних змін без спільних зусиль Росії та ЄС не обійтися.
У будь-якому разі, сьогоднішні дебати мають вплинути на позицію європейської спільноти, що буде представлена на саміті «Росія – ЄС» 14 листопада.
Окрім нової партнерської угоди, з Росією планують також провести консультації щодо її участі в подоланні фінансової кризи. Також на порядку денному стосунки з Грузією, енергетика та клімат.
(Брюссель – Київ – Прага)
Була непропорційна реакція Росії, що, наголосив французький президент, стала відповіддю на так само неприпустиму акцію Грузії. І саме Європа припинила кровопролиття та домоглася відкликання російських військ із території Грузії, зазначив французький президент.
Проте нинішнє припинення діалогу Євросоюзу з офіційним Кремлем Ніколя Саркозі вважає безвідповідальним. Він закликав Євросоюз до партнерства, замість нового протистояння. Щоправда, пан Саркозі згодний із тим, що відносини з росіянами Європі треба будувати, опираючись на повагу до територіальної цілісності інших держав, до прав людини та на «відмінності європейців від тих, хто нині править Росією», – зазначив Ніколя Саркозі.
«Декотрі заявляли, маючи рацію, що діалог з Росією не призведе ні до чого. І що відповідь на військову агресію мала б бути теж військовою. Божевілля! Європа бачила падіння Берлінської стіни та кінець «холодної війни». Європа не повинна стати співучасницею зародження нової «холодної війни», що могла б виникнути тільки через відсутність холоднокров’я», – зазначив французький президент на сьогоднішньому пленарному засіданні Європарламенту.
Треба зближуватися помірковано, вважають польські депутати
Втім, частина європейських депутатів має іншу думку. Особливо наполегливо відстоюють ідею поміркованого зближення Росії та Євросоюзу представики тих країн, що походять з колишнього соціалістичного табору.
Наприклад, на думку польського євродепутата Конрада Шиманського, Росія залишається потенційною загрозою європейській небезпеці і не робить достатніх зусиль, щоб встановити партнерські стосунки з Євросоюзом.
«Фінансова криза не може бути приводом, щоб забути про небезпеку, – заявив він. – Пам’ятаймо, що Росія утримує на конфліктних територіях у три рази більше військо, ніж до 7 серпня. Вона проводить політику повного визнання нового міжнародного статусу Південної Осетії. Росія не прагне до смиренності та порозуміння і цим відмовляє собі в праві бути партнером Європейського Союзу».
Євросоюз виробляє позицію
Раніше Європейській комісії замовили перегляд проекту майбутньої угоди про співробітництво та партнерство між Російською Федерацією та Євросоюзом.
Відносини з Росією мають бути відновлені, згодна більшість депутатів, але «ми не повинні поводитися так, ніби нічого не трапилося», – зазначили вони. Ми не можемо відмовлятися від співпраці з Росією тільки через те, що вона визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії, заявив сьогодні один із парламентарів.
Інший наполягав на тому, що Європейська спільнота у переговорах із Москвою повинна говорити «новим, суворішим голосом». І всі були згодні, що в питаннях енергетичної безпеки, боротьби з терроризмом чи гальмування кліматичних змін без спільних зусиль Росії та ЄС не обійтися.
У будь-якому разі, сьогоднішні дебати мають вплинути на позицію європейської спільноти, що буде представлена на саміті «Росія – ЄС» 14 листопада.
Окрім нової партнерської угоди, з Росією планують також провести консультації щодо її участі в подоланні фінансової кризи. Також на порядку денному стосунки з Грузією, енергетика та клімат.
(Брюссель – Київ – Прага)
