Тільки за останню ніч залізнична поліція затримала 38 мігрантів, що без документів чи віз намагалися потрапити до Бельгії. Більшість із них – громадяни північноафриканських держав: Тунісу, Марокко, Алжиру та інших. Чимало шукачів притулку чи так званих економічних мігрантів прибувають із Балкан, Близького Сходу чи Афганістану.
Щодня з Бельгії депортують тих, хто незаконно потрапив на її територію, проте у центрах для іноземців все частіше бракує місця. Доходить навіть до своєрідної конкуренції між місцевими бездомними та шукачами притулку з-за кордону. Державні органи, з огляду на переповнені табори, звертаються по допомогу до центрів для місцевих безпритульних.
Система закритих (або депортаційних) та відкритих (ініційованих організацією «Червоний хрест») таборів не може впоратися із навалою прохачів притулку з різних країн та континентів. «Наша першочергова місія – це допомога тим, котрі не мають даху над головою. До цього додалася ще й турбота про іноземних мігрантів, на яку ми не отримуємо ні субсидій, ні додаткових місць», – нарікає Себастьян Ванденбрук, голова одного з брюссельських центрів для безпритульних під назвою «Наріжний камінь».
Приковані до огорожі з колючим дротом
Проте в кожній країні ЄС існують організації, що протестують проти примусового вивезення нелегалів до країн їхнього походження. У Бельгії упродовж вихідних пройшла акція протесту проти примусових депортацій. Зібравшись під воротами одного із закритих таборів поблизу міста Льєжа, маніфестанти прикували себе до огорожі і заблокували входи й виходи табору.
Спільна акція бельгійців та сусідів-голландців зчинила багато галасу: поліція й пожежники стежили за маніфестантами, котрі перегукувалися із тими, хто був по той бік ґратів.
Під свист і розмахування плакатами «Ганьба депортаційним таборам!» голова «Колективу спротиву насильницьким депортаціям» Франс Арет пояснила: «Ідея маніфестації така: вкласти палицю в колеса депортаційної машини і заблокувати її хоча б на один день».
Франс Арет зазначає, що три роки поспіль, попри маніфестації та голодні страйки, місцеві політики ігнорують проблеми нелегальних мігрантів. «Це нас змушує вдаватися до акцій громадянської непокори: блокувати роботу закритих центрів та чинити перешкоди насильницьким депортаціям», – каже вона.
Боротьба зі псевдобіженцями
Все це відбувається в час, коли Європа намагається створити єдину систему надання притулку та координації потоків мігрантів. Ініційована Францією система вибіркової міграції передбачає відбір та надання права перебування й роботи тільки висококваліфікованим працівникам. З іншого боку, при спробах перекрити шляхи нелегальної міграції створюється єдина система контролю, посилюється охорона зовнішніх кордонів ЄС.
Система надання притулку іноземним мігрантам теж буде суттєво змінена і адаптована для всіх країн-членів ЄС.
Віце-президент Єврокомісії Жак Барро наголосив: «Ми маємо об'єднати європейців навколо однієї спільної системи надання притулку. Весною 2009 року ми змінимо директиву щодо процедури притулку і його критеріїв. Ми створимо також Європейське бюро підтримки».
Європейське бюро підтримки матиме на меті врівноважувати фінансові витрати між країнами з різним рівнем міграційних навантажень. На недоліках старої системи погріли руки чимало псевдобіженців, заявляють фахівці з європейської міграції. Багато іноземців, що втікали від «неіснуючих проблем» у їхніх країнах, і донині користуються щедротами соціальної системи Євросоюзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
Щодня з Бельгії депортують тих, хто незаконно потрапив на її територію, проте у центрах для іноземців все частіше бракує місця. Доходить навіть до своєрідної конкуренції між місцевими бездомними та шукачами притулку з-за кордону. Державні органи, з огляду на переповнені табори, звертаються по допомогу до центрів для місцевих безпритульних.
Система закритих (або депортаційних) та відкритих (ініційованих організацією «Червоний хрест») таборів не може впоратися із навалою прохачів притулку з різних країн та континентів. «Наша першочергова місія – це допомога тим, котрі не мають даху над головою. До цього додалася ще й турбота про іноземних мігрантів, на яку ми не отримуємо ні субсидій, ні додаткових місць», – нарікає Себастьян Ванденбрук, голова одного з брюссельських центрів для безпритульних під назвою «Наріжний камінь».
Приковані до огорожі з колючим дротом
Проте в кожній країні ЄС існують організації, що протестують проти примусового вивезення нелегалів до країн їхнього походження. У Бельгії упродовж вихідних пройшла акція протесту проти примусових депортацій. Зібравшись під воротами одного із закритих таборів поблизу міста Льєжа, маніфестанти прикували себе до огорожі і заблокували входи й виходи табору.
Спільна акція бельгійців та сусідів-голландців зчинила багато галасу: поліція й пожежники стежили за маніфестантами, котрі перегукувалися із тими, хто був по той бік ґратів.
Під свист і розмахування плакатами «Ганьба депортаційним таборам!» голова «Колективу спротиву насильницьким депортаціям» Франс Арет пояснила: «Ідея маніфестації така: вкласти палицю в колеса депортаційної машини і заблокувати її хоча б на один день».
Франс Арет зазначає, що три роки поспіль, попри маніфестації та голодні страйки, місцеві політики ігнорують проблеми нелегальних мігрантів. «Це нас змушує вдаватися до акцій громадянської непокори: блокувати роботу закритих центрів та чинити перешкоди насильницьким депортаціям», – каже вона.
Боротьба зі псевдобіженцями
Все це відбувається в час, коли Європа намагається створити єдину систему надання притулку та координації потоків мігрантів. Ініційована Францією система вибіркової міграції передбачає відбір та надання права перебування й роботи тільки висококваліфікованим працівникам. З іншого боку, при спробах перекрити шляхи нелегальної міграції створюється єдина система контролю, посилюється охорона зовнішніх кордонів ЄС.
Система надання притулку іноземним мігрантам теж буде суттєво змінена і адаптована для всіх країн-членів ЄС.
Віце-президент Єврокомісії Жак Барро наголосив: «Ми маємо об'єднати європейців навколо однієї спільної системи надання притулку. Весною 2009 року ми змінимо директиву щодо процедури притулку і його критеріїв. Ми створимо також Європейське бюро підтримки».
Європейське бюро підтримки матиме на меті врівноважувати фінансові витрати між країнами з різним рівнем міграційних навантажень. На недоліках старої системи погріли руки чимало псевдобіженців, заявляють фахівці з європейської міграції. Багато іноземців, що втікали від «неіснуючих проблем» у їхніх країнах, і донині користуються щедротами соціальної системи Євросоюзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
