Власне, сама назва київського форуму – «Чорноморсько-Каспійський регіон та європейська енергетична безпека» – чітко визначила завдання, що їх обговорювали майже 200 експертів, політиків, науковців із країн Східної Європи, Закавказзя та Євросоюзу.
Тон дискусіям задав ініціатор Форуму – спікер українського парламенту Арсеній Яценюк: «Найважливіша проблема, яка нині існує у світі, це відсутність єдиних правил торгівлі енергетикою. Кожна країна, кожне наднаціональне утворення формує для себе ті чи інші правила і процедури. Такі правила і процедури є неефективними у рамках Енергетичної Хартії. Щодо України – давно йде мова про те, що треба упорядкувати ринок енергетичної продукції та енергопостачання».
Із представниками української влади згоден і заступник голови Секретаріату Енергетичної хартії Володимир Рахманін. «Зміни у системі енергетичної безпеки торкаються і світового, і національного рівнів. Ідеться про те, що поняття енергетичної незалежності перетворилося на міф: споживачі енергоносіїв залежать від виробників і транзитерів. А останні – від технологічної, політичної, фінансової стабільності у своєму регіоні», – зазначив пан Рахманін.
«Немає держав абсолютно енергетично незалежних»
Високий рівень представництва Форуму, за словами Володимира Рахманіна, свідчить про те, що енергетична безпека – це складова і міжнародної торгівлі, і міжнародної політики у Каспійсько-Чорноморському регіоні та на загальноєвропейському рівні.
А заступник міністра економіки Литви Вітаутас Науджус нагадав: енергетичні зв’язки пов’язують країни різних регіонів значно міцніше, ніж історичні стосунки. Немає держав абсолютно енергетично незалежних – навіть Росія потребує від енергетичних партнерів і сучасного обладнання для видобування нафти, і своєчасних проплат за транзит енергоносіїв, тощо. Тільки кооперація на паритетних засадах між країнами, котрі видобувають енергоресурси, котрі їх транспортують та котрі їх споживають – це гарантія миру в регіоні і на континенті, наголосив литовський міністр.
Форум ініційований міжнародним благодійним фондом «Open Ukraine» за підтримки Міністерства закордонних справ України та Інституту досліджень безпеки Євросоюзу.
(Київ – Прага)
