Законодавство для тварин
Реєструвати свого пса киянам потрібно комунальному підприємстві «Центр ідентифікації тварин». Коштує процедура 7 гривень. На цьому витрати на свого домашнього улюбленця не вичерпуються. Залежно від породи треба щомісяця вносити до 8-ми гривень. А якщо правила утримання порушите, платіть від 15-ти до 51гривні. Взагалі відповідальність за порушення правил утримання домашніх тварин встановлена давно і регулюється, зокрема, 154-ою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення. Речник Центру ідентифікації тварин Галина Шевчук переконує: нові норми – на користь і самим «братам нашим меншим», і їх господарям.
«У нових правилах захищаються інтереси тварин, не обмежується кількість тварин в одного господаря. У попередніх правилах було обмеження, зараз людина може мати стільки тварин, скільком може забезпечити належні умови життя».
Пані Шевчук також пояснила, як можна легалізувати чотирилапого друга: відділи реєстрації «Центру ідентифікації тварин» є у кожному районі Києва, також є головний офіс. Після реєстрації власник отримує реєстраційне посвідчення на тварину, номерний жетон з індивідуальним номером і книжечку про правила утримання домашніх котів та собак у місті Києві.
Киянка Юлія вже рік, як має кавказьку вівчарку. Однак виконувати ці правила не збирається. «Я живу в приватному будинку, де живе й мій собака. У нього є всі документи, він на обліку в нашій районній ветлікарні, але реєстраційного номеру в нього немає, податки кожного місяця я платити не буду. Я вважаю, що, оскільки він проживає на мої приватній території і я його не вигулюю у громадських місцях, то він нікому не заважає».
Якщо людину покусав собака, господаря такого пса дуже важко притягнути до відповідальності, констатує речник Центру ідентифікації тварин Галина Шевчук. «Власник просто ховає свого собаку, і коли виконавець приходить виконувати рішення суду, то собаки немає. Власник розповідає зазвичай, що його собака живе на дачі або втік».
Власниця півторамісячного цуценяти Наталя вважає, що реєстрація потрібна. У її собаки реєстраційний номер є і правила утримання домашніх тварин вона знає. Хазяйка песика вважає, що єдиний реєстр – це крок до цифрових чипів, які в майбутньому будуть мати всі домашні тварини. Тоді, у випадку втрати свого вихованця, знайти його можна буде через супутник за допомогою реєстраційного номера. Свого собаку Наталя вигулювати в наморднику не збирається. Вона планує відвідання спеціальних курсів та здачу псом екзамену з поведінки в громадських місцях. Після отримання оцінки «відмінно», за її словами, пес породи бігль матиме право гуляти вільно.
За чинними нині правилами в Києві господар зобов'язаний виводити собаку на вулицю лише на повідку з прикріпленим до нашийника жетоном, а бійцівських собак - на короткому повідку (до 1,2 метра) і в наморднику. У переліку таких собак 30 порід, серед них ротвейлер, німецька і кавказька вівчарки, доберман, бультер’єр.
Нові вимоги є. А нові умови?
Вимоги до господарів собак і навіть штрафи прописали, а що робить київська влада для створення нормальних умов утримання домашніх тварин, наприклад, для вигулу? Адже за нормами у парках, скверах має бути не менше третини території саме для цього. Інспектор одного з райвідділів реєстрації тварин у Києві Валентина Земнякова визнає: собакам не завжди є можливість погуляти. За правилами утримання домашніх тварин певні уповноважені органи щотижня мусять проводити рейди з виявлення незареєстрованих собак. Спочатку робиться попередження, потім, якщо господарі не виконують правила вигулу собак, накладаються штрафи.
В Італії теж треба було платити за свого собаку. Тоді їхні власники сплачували державі суму, рівнозначну сьогоднішнім 12-ти євро. Але такий податок 15 років тому скасували.
Загальний податок на утримання домашніх собак існував в Італії до 1992 року. Однак від згаданого податку звільнялися незрячі господарі, для яких собаки були провідниками, а також пастухи і правоохоронці, у яких собаки несли, так би мовити, службу. Та з’ясувалося, що користі від податків було, як кіт наплакав: затрати на вилучення коштів були значно більшими, ніж сам прибуток від податків. Тому їх і скасували, хоча це право залишили за місцевою владою у комунах. Тож у деяких областях Італії власники цих домашніх тварин таки роблять грошовий внесок до місцевого бюджету. Водночас немає регіональних особливостей, коли йдеться про утримання надто агресивних собачих порід. Усі власники (перелік небезпечних порід складає Міністерство охорони здоров’я) зобов’язані реєструвати таких собак і відвідувати спеціальні курси поводження з твариною. Заборонено тренувати цих псів з метою підвищення їхньої агресивності.
А ось для жителів найближчого до Європи регіону - Закарпаття - ніяких вимог щодо утримування собак та кішок немає. Хоча спроби запровадити реєстрацію в Ужгороді рік тому були.
Проекспериментувати вирішили на жителях одного з міських гуртожитків. Одного дня всім їм надіслали листа з вимогою щомісяця сплачувати за своїх тварин гроші в ЖКГ. За собаку вимагали – 10 гривень, за кішку - 5 гривень. При цьому комунальники посилалися на кілька статей різних законів і запевняли, що ці кошти вкрай необхідні. Насамперед, мовляв, за ці гроші утримуватимуть підвали, горища та інші підсобні приміщення в будинках закритими або відповідно обладнаними для запобігання проникненню туди тварин, а також прибиратимуть прибудинкову територію, де вигулюють собак. Щоправда, жителі гуртожитку на ті листи не звернули ніякої уваги і жодна квитанція за кішку чи собаку до житлово-експлуатаційної компанії так і не надійшла. Каже жителька Світлана Гарайда: «Я за свою собаку і не думаю платити, я йому краще на 10 гривень кісток накупляю».
Реєструвати свого пса киянам потрібно комунальному підприємстві «Центр ідентифікації тварин». Коштує процедура 7 гривень. На цьому витрати на свого домашнього улюбленця не вичерпуються. Залежно від породи треба щомісяця вносити до 8-ми гривень. А якщо правила утримання порушите, платіть від 15-ти до 51гривні. Взагалі відповідальність за порушення правил утримання домашніх тварин встановлена давно і регулюється, зокрема, 154-ою статтею Кодексу про адміністративні правопорушення. Речник Центру ідентифікації тварин Галина Шевчук переконує: нові норми – на користь і самим «братам нашим меншим», і їх господарям.
«У нових правилах захищаються інтереси тварин, не обмежується кількість тварин в одного господаря. У попередніх правилах було обмеження, зараз людина може мати стільки тварин, скільком може забезпечити належні умови життя».
Пані Шевчук також пояснила, як можна легалізувати чотирилапого друга: відділи реєстрації «Центру ідентифікації тварин» є у кожному районі Києва, також є головний офіс. Після реєстрації власник отримує реєстраційне посвідчення на тварину, номерний жетон з індивідуальним номером і книжечку про правила утримання домашніх котів та собак у місті Києві.
Киянка Юлія вже рік, як має кавказьку вівчарку. Однак виконувати ці правила не збирається. «Я живу в приватному будинку, де живе й мій собака. У нього є всі документи, він на обліку в нашій районній ветлікарні, але реєстраційного номеру в нього немає, податки кожного місяця я платити не буду. Я вважаю, що, оскільки він проживає на мої приватній території і я його не вигулюю у громадських місцях, то він нікому не заважає».
Якщо людину покусав собака, господаря такого пса дуже важко притягнути до відповідальності, констатує речник Центру ідентифікації тварин Галина Шевчук. «Власник просто ховає свого собаку, і коли виконавець приходить виконувати рішення суду, то собаки немає. Власник розповідає зазвичай, що його собака живе на дачі або втік».
Власниця півторамісячного цуценяти Наталя вважає, що реєстрація потрібна. У її собаки реєстраційний номер є і правила утримання домашніх тварин вона знає. Хазяйка песика вважає, що єдиний реєстр – це крок до цифрових чипів, які в майбутньому будуть мати всі домашні тварини. Тоді, у випадку втрати свого вихованця, знайти його можна буде через супутник за допомогою реєстраційного номера. Свого собаку Наталя вигулювати в наморднику не збирається. Вона планує відвідання спеціальних курсів та здачу псом екзамену з поведінки в громадських місцях. Після отримання оцінки «відмінно», за її словами, пес породи бігль матиме право гуляти вільно.
За чинними нині правилами в Києві господар зобов'язаний виводити собаку на вулицю лише на повідку з прикріпленим до нашийника жетоном, а бійцівських собак - на короткому повідку (до 1,2 метра) і в наморднику. У переліку таких собак 30 порід, серед них ротвейлер, німецька і кавказька вівчарки, доберман, бультер’єр.
Нові вимоги є. А нові умови?
Вимоги до господарів собак і навіть штрафи прописали, а що робить київська влада для створення нормальних умов утримання домашніх тварин, наприклад, для вигулу? Адже за нормами у парках, скверах має бути не менше третини території саме для цього. Інспектор одного з райвідділів реєстрації тварин у Києві Валентина Земнякова визнає: собакам не завжди є можливість погуляти. За правилами утримання домашніх тварин певні уповноважені органи щотижня мусять проводити рейди з виявлення незареєстрованих собак. Спочатку робиться попередження, потім, якщо господарі не виконують правила вигулу собак, накладаються штрафи.
В Італії теж треба було платити за свого собаку. Тоді їхні власники сплачували державі суму, рівнозначну сьогоднішнім 12-ти євро. Але такий податок 15 років тому скасували.
Загальний податок на утримання домашніх собак існував в Італії до 1992 року. Однак від згаданого податку звільнялися незрячі господарі, для яких собаки були провідниками, а також пастухи і правоохоронці, у яких собаки несли, так би мовити, службу. Та з’ясувалося, що користі від податків було, як кіт наплакав: затрати на вилучення коштів були значно більшими, ніж сам прибуток від податків. Тому їх і скасували, хоча це право залишили за місцевою владою у комунах. Тож у деяких областях Італії власники цих домашніх тварин таки роблять грошовий внесок до місцевого бюджету. Водночас немає регіональних особливостей, коли йдеться про утримання надто агресивних собачих порід. Усі власники (перелік небезпечних порід складає Міністерство охорони здоров’я) зобов’язані реєструвати таких собак і відвідувати спеціальні курси поводження з твариною. Заборонено тренувати цих псів з метою підвищення їхньої агресивності.
А ось для жителів найближчого до Європи регіону - Закарпаття - ніяких вимог щодо утримування собак та кішок немає. Хоча спроби запровадити реєстрацію в Ужгороді рік тому були.
Проекспериментувати вирішили на жителях одного з міських гуртожитків. Одного дня всім їм надіслали листа з вимогою щомісяця сплачувати за своїх тварин гроші в ЖКГ. За собаку вимагали – 10 гривень, за кішку - 5 гривень. При цьому комунальники посилалися на кілька статей різних законів і запевняли, що ці кошти вкрай необхідні. Насамперед, мовляв, за ці гроші утримуватимуть підвали, горища та інші підсобні приміщення в будинках закритими або відповідно обладнаними для запобігання проникненню туди тварин, а також прибиратимуть прибудинкову територію, де вигулюють собак. Щоправда, жителі гуртожитку на ті листи не звернули ніякої уваги і жодна квитанція за кішку чи собаку до житлово-експлуатаційної компанії так і не надійшла. Каже жителька Світлана Гарайда: «Я за свою собаку і не думаю платити, я йому краще на 10 гривень кісток накупляю».
